- •Тема 1. Політологія в системі соціально-гуманітарного знання
- •Об’єкт, предмет,структураполітології
- •Основні методи і функції політології Основні методи політології
- •Функції політології
- •Місце політології в системі наук про суспільство
- •Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин
- •Тема 2. Зародження науки про політику та основні етапи її розвитку Світова політична думка
- •Тема3.Політична й правова думка в Україні (іх – хх ст.) Українська політична думка хі – хх ст.
- •Основні напрямки політичної думки України
- •Тема 4 . Влада як суспільне явище
- •Влада як соціальний феномен. Ресурси влади. Класифікація влади.
- •Структура влади
- •Нові тенденції в розвитку влади:
- •Тема 5. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство
- •Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.
- •Ознаки правової держави:
- •Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.
- •Становлення й розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Тема 6. Політичні партії і партійні системи. Громадські організації.
- •Поняття політичної партії, її виникнення, етапи розвитку. Функції політичної партії.
- •Типологія політичних партій і партійних систем
- •3.Становлення багатопартійності в Україні. Партійна й виборча системи в Україні.
- •4.Громадські організації та рухи
- •Тема 7. Політична еліта і політичне лідерство
- •Сутність, типологія і функції політичної еліти.
- •Теорії еліт г. Моски, в. Парето, р. Міхельса.
- •4.Суть та роль політичного лідерства в суспільстві. Типи лідерства.
- •Тема 8. Політична свідомість і політична культура
- •Політична свідомість: поняття, структура, типи і функції. Політична ідеологія.
- •Політична культура: поняття, зміст і функції.
- •Типологія політичної культури.
- •Політична свідомість та політична культура сучасного українського суспільства.
- •Тема 9. Вибори та виборчі системи
- •2. Технології організації і проведення виборів.
- •Тема 10. Соціально-політичні ідеї і течії у сучасному світі
- •1. Поняття політичної ідеології та її функцій.
- •2. Традиційні соціально-політичні ідеї та течії: а) лібералізм; б) консерватизм;
- •3. Новітні західні соціально-політичні ідеї:
- •Тема 11. Етнонаціональна політика
- •Етнонаціональні спільноти як суб’єкти й об’єкти політики.
- •Зміст етнонаціональної політики та її місце в гармонізації етнонаціональних відносин.
- •Тема 12. Конфлікти й кризи в суспільно-політичному житті сучасного суспільства
- •1. Сутність політичного конфлікту.
- •2. Типологія політичних конфліктів.
- •3. Основні методи врегулювання конфліктів.
- •Особливості політичних конфліктів у сучасній Україні.
- •Тема 13. Політика і змі
- •1. Поняття та ознаки змі.
- •2. Функції змі.
- •Шляхи демократизації інформаційної (четвертої) влади.
- •Тема 14. Міжнародні відносини та зовнішньо-політична діяльність. Україна у світовій спільності
- •Міжнародна політика: суть, структура, пріоритети.
- •2. Міжнародні відносини.
- •Контрольні питання до екзамену
-
Місце політології в системі наук про суспільство
Як самостійна наука політологія починає складатися в середині XIXст.Термін «політична наука» (англ. — politicalscience) був запропонований у 1857 р. американським вченим Ф. Лібером для кафедри, що проводила дослідження в політичній сфері (схема 1).
-
Політика як суспільне явище. Місце і роль політики в системі суспільних відносин
Узагальнюючи різні визначення, можна визначити політику як сукупність взаємин індивідів і соціальних груп, пов'язаних із завоюванням, утриманням і використанням влади з метою реалізації своїх інтересів.
Сам термін «політика» (гр. politike — мистецтво управління державою) з'являється вперше в роботах Арістотеля (384—322 рр. до н. е.), який визначав її як цивілізовану форму спільноти, спрямовану на досягнення «загального блага» шляхом узгодження загальних та приватних інтересів, здійснення панування й підпорядкування, а також керування суспільними справами.
У структурі політики виділяють такі елементи: — форма, що відбиває її організаційну структуру: інститути політичної системи — державу та її органи влади, партійну систему, групи інтересів, а також соціальні норми — звичаї, традиції, закони та ін.; — зміст, який проявляється в її цілях, настановах і цінностях, а також у мотивах і механізмах прийняття рішень; — процес, що відбиває характер політичних відносин: реалізацію влади між різними суб'єктами — індивідами, групами, організаціями.
Відповідно до масштабів та рівня здійснення політики, виділяють: — світову (міжнародну) політику — між державами, міжнародними організаціями; — національну (державну) політику — на рівні окремої держави, що поділяється на зовнішню та внутрішню (виходячи зі сфери суспільної діяльності розрізняють економічну, соціальну, демографічну, культурну, військову та ін. державну політику); — регіональну (локальну) політику — політику, що здійснюється на місцевому рівні окремими інститутами політичної системи, а також органами місцевого самоврядування та різними соціальними групами (у залежності від суб'єктів політики виділяють політику партії, суспільно-політичного руху, лідера тощо).
У сучасних суспільствах політика виконує наступні основні функції: — функція забезпечення цілісності суспільства (формулювання загальних цілей, вироблення стратегії розвитку суспільства, визначення основних соціальних орієнтирів); — регулятивна (управлінська) функція (керування соціальними процесами, регулювання суспільних відносин, попередження або врегулювання конфліктів); — функція політичної соціалізації (залучення особистості до системи соціально-політичних зв'язків, передача політичного досвіду, цінностей, моделей поведінки).
Мета політики — забепечення панування одних суспільних груп над іншими, одних інтересів над іншими або узгодження соціальних інтересів. Завдання політики — підтримання певного порядку в суспільстві, соціальної справедливості, максимального забезпечення як інтересів окремих індивідів, так і соціальних груп, а також загальносуспільного інтересу, забезпечення цілісності суспільства. Засобами політики є право, державний примус (сила), мораль.
Призначення політики у тому, щоб на основі спільних інтерсів об’єднувати всі верстви суспільства і спрямовувати їх дії на вирішення важливих суспільно-державних завдань. Функції політики: 1. функція управління — розробка основних напрямків економічного, соціального, духовного розвитку суспільства; 2. прогностична функція — визначення перспектив суспільного розвитку, створення різноманітних моделей майбутнього стану політичної системи тощо; 3. функція інтеграції полягає в об’єднанні різноманітних груп суспільства довкола фундаментальних ідей, інтересів цінностей; 4. мобілізаційно-інтеграційна функція проявляється у мобілізації матеріальних, духовних, трудових ресурсів для ефективного вирішення суспільних завдань; 5. ідеологічна функція полягає у розробці певного суспільного ідеалу, який включає політичні та соціальні цінності; 6. виховна функція спрямована на соціалізацію індивідів, тобто їх включення у політичне життя; 7. інноваційна функція спрямована на творче осмислення політичної дійсності, вироблення способів і методів її зміни. Тобто політика має своїм завданням створювати нові, прогресивніші форми соціальної організації життя.