Тема3.Політична й правова думка в Україні (іх – хх ст.) Українська політична думка хі – хх ст.

Основні етапи

Особливості та характерні риси

Основні представники

Політична думка Київської держави

Розвивалась під впливом політико-правової думки Візантії у концепціях „богоугодного володаря” („династичного панування”) та концепції князівського одновладдя.

Феодосій, Іларіон, Смолятич

Політична думка

ХІІІ – ХІV ст..

Формування центрів східнослов’янської державності: північно-східного (Московська держава) і південно-західного (Галицько-Волинська держава).

Ю. Котермак-Дрогобич,

С. Оріховський

Політична думка за умов наступу шляхетської Польщі

Виникнення політичної та культурно-освітньої української літератури; перша мала містично-аспектичний зміст, друга – будила політичну свідомість.

І. Вишенський,

М. Смотрицький,

С. І Л. Зизанії

З. Копистенський

Політичні концепції у Києво-Могилянській академії

Синтез традиціоналізму і новаторства покладений в основу відновлення української державності. Конституція

П. Орлика підтвердила демократичний устрій держави.

П. Могила, І. Гізель, С. Яворський,

Ф. Прокопович,

Г. Сковорода

Політична думка

у ХІХ ст..

Початок національного відродження в програмних документах Кирило-Мефодіївського товариства. Розробка широкої політичної та соціально-політичної програми боротьби за визволення українського народу. Відмова від культурно-територіальної, культурно-національної автономії, слов’янської федерації і федерації з Росією. „Україна для українців”(гасло).

М. Костомаров,

М. Драгоманов,

І. Франко,

Ю. Бачинський,

М. Міхновський,

М. Грушевський,

К. Левицький

Політична думка

ХХ ст..

Підвищення рівня національної політичної свідомості та боротьба за національне відродження і державність, входження до унітарної радянської держави, укладання військово-господарського союзу з Росією, перетворення союзу на договірну федерацію.

М. Грушевський,

В. Винниченко,

П. Христюк,

Ю. Липа, С. Бандера,

Я. Стецько та ін.

Представ-ники

концепції

Базові характеристики консервативного напрямку

Форма

державного

правління

Національна

ідея

Політична

еліта

Ставлення

до власності

Ієрархія

цінностей

В. Липин-ський

Класократія у формі історичного гетьманату

Територіаль-ний патріо-тизм, що базується на релігійному

грунті

Хліборобський клас

Недотор-каність

приватної

власності як основи господа-рювання

Держава – нація - суспільство

С. Тома-шівський

Правова клерикальна монархія, об’єднання монархії і грекокатоли-цької церкви

Територіаль-ний патріо-тизм на етичних засадах грекокато-лицької церкви

Аристократія, що опирається на грекокато-лицьку церкву

В. Кучаб-ський

Міліарна монархія

Ідея українсь-кого П’ємонту

Військова аристократія

Представники концепції

Базові характеристики державницького націоналізму

Форма державного правління

Форма міждержавного об’єднання

Національна ідея

Ієрархія цінностей

С. Дністрянський,

В. Старосоль-ський,

О. Бочковський

Національно-демократична держава

Спілка народів конфедеративного типу

Право народу на визначення в етнічних кордонах

Нація

(політична)

Держава

Суспільство

Синтез інтересів нації як спільності з загально-громадськими інтересами

С. Рудницький

Національно-демократична держава в етнічних межах

Балтійсько-чорноморська федерація

Ідея національної спільності на геополітичному ґрунті

Базові характеристики інтегрального націоналізму

Представники концепції

Д. Донцов, М. Міхновський, М. Сціборський, С. Бандера, Я. Стецько

Форма державного правління

Народна держава (республіка)

Тип політичного режиму

Національна диктатура як перехідна форма державного будівництва

Національна ідея

Нація (етнічна) – це об’єднувальний і єдиний чинник суспільного та державного буття

Політича еліта

Провідна верства українських патріотів, котрі покликані будувати свою державу і керувати нею

Ієрархія цінностей

Нація (етнічна) – держава – суспільство

Політична думка в Україні не має такої великої історії як, скажімо, китайська, середньо-східна та західноєвропейська. Однак з моменту утворення державності на території сучасної України наперекір усім невзгодам, міжусобицям правителей і розоренню, імперському пануванню чужинців політичні проблеми вивчались і розвивались, здійснювалась політична діяльність.