Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Oporny_konspekt_lektsiy_z_politologiyi.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
1.73 Mб
Скачать

Нові тенденції в розвитку влади:

Посилення інтенсивності процесів демократизації політичної влади.

    • Зростання фактора легітимності влади як обов’язкової ознаки цивілізованої влади.

    • Розгрупування політичної влади, становлення системи розподілу влади.

    • Посилення конфліктності між різними гілками влади.

Тема 5. Правова, соціальна держава та громадянське суспільство

  1. Виникнення і розвиток ідеї правової держави. Основні ознаки правової держави.

Правова держава - це держава, у якому організація й діяльність державної влади в її взаєминах з індивідами і їхніми об'єднаннями заснована на праві і йому відповідає.

Ознаки правової держави:

  1. верховенство і панування права в широкому розумінні і закону у вузькому розумінні (держава має керуватися законом);

  2. принцип розподілу влад (реалізується принцип верховенства закону, носить інструментальний характер);

  3. пріоритет прав і свобод особистості. Права існують не лише у особистості, але і у колективу, у суспільства, держави (на першому місці в не правовій державі);

  4. соціальна захищеність;

  5. соціальна справедливість;

  6. чітке розмежування функцій держави і суспільства;

  7. створення антимонополістичного механізму, який унеможливлює зосередження владних повноважень в певній ланці або інституті;

  8. встановлення в законі і здійснення в житті суверенності державної влади;

  9. формування суспільством на основі норм виборчого права законодавчих органів і контроль за формуванням і втіленням законодавчої волі в законах;

  10. відповідність внутрішнього законодавства загальноприйнятим нормам і принципам міжнародного права;

  11. взаємна відповідальність держави і особи;

  12. наявність громадянського суспільства.

  13. громадяни мають права та обов'язки.

  1. Громадянське суспільство, його сутність і основні проблеми формування.

Громадянське суспíльство — система інститутів поза межами державних та комерційних, яка забезпечує самоорганізацію та розвиток населення; це сукупність громадянських і соціальних інституцій і організаційних заходів, які формують базис реально функціонуючого суспільства у противагу і доповнення виконавчих структур держави (незалежно від політичної системи).

  1. Становлення й розвиток правової держави та громадянського суспільства в Україні.

Молода українська держава обрала в цілому правильний шлях, шлях цивілізованого суспільства, яке ґрунтується на загальнолюдських цінностях. Передусім, і це найголовніше, Україна стала незалежною державою з перспективними конституційними намірами стати демократичною і правовою. Стосовно ж перехідного суспільства, яким є сучасна Україна, то попередньо узагальнюючі його характеристики є такими: • усі сфери життєдіяльності охоплені системною кризою, особливо вражені економіка і соціальна сфера; • на рівні керівництва державою відсутнє цілісне уявлення про шляхи виходу із кризи, не розроблена відповідна Урядова Програма Дій; Підбиваючи підсумок, можна сказати, ідо сьогодні основними шляхами побудови громадянського суспільства в Україні є: в розширення масової бази влади, підвищення політичної культури населення, створення нових можливостей участі громадян в управлінні державними і суспільними справами; • активізація процесу роздержавлення усіх сфер суспільного життя, формування справжніх інститутів громадянського суспільства як ринкового, так і неринкового характеру (благодійні фонди, споживчі товариства, клуби за інтересами, товариства, асоціації тощо), розвиток різних форм громадського самоврядування і самодіяльності. До речі, у США існують сотні тисяч центральних, штатних, регіональних і місцевих асоціацій (політичних, культурних, релігійних, воєнно-патріотичних і т. п.), які охоплюють 2/3 населення США. Це і є соціальна база громадянського суспільства; постійне удосконалення контрольних механізмів, тобто механізмів зворотнього зв'язку від суспільства до держави; • максимальне розширення сфери судового захисту прав і свобод людини, формування поваги до права і до закону; в виховання нормального природного патріотизму — національного і державного — на основі поваги до національної історико-культурної спадщини; • зміцнення свободи інформації і гласності, відкритості суспільства на основі щонайширших зв'язків із зарубіжним світом; в піднесення рівня суспільної свідомості, подолання явищ соціальної пасивності, оскільки справа не тільки в наявності демократичних установ і процедур та інформованості населення, але й в умінні жити в умовах демократії, користуватися її благами, в готовності до постійного удосконалення політичної системи у відповідності зі зміною конкретно-історичних умов.