19. Мистецтво Північного Відродження.

Питання художньої своєрідності, ідейної та формальної специфіки мистецтва Північного Відродження в сучасному мистецтвознавстві. Різні погляди щодо хронології розвитку, періодизації, критеріїв оцінки (Й. Хьойзінга, Л. Куражо, О. Бенеш, М. Дворжак). Наукові поняття “мистецтво Північної Європи”, “мистецтво Північного Відродження”. Соціально-економічні й культурні передумови Північного Відродження. Ренесансні тенденції в мистецтві країн Північної Європи XV ст.: тяжіння до спостереження окремих явищ життя; реалізм деталей; захоплення багатогранністю світу; інтерес до побуту; інтерес до індивідуального в людині; розквіт портретного жанру; зародження побутового і пейзажного жанрів. Нове сприйняття реальності і нове розуміння людської особистості, її духовного світу. Нерівномірність розвитку нового ренесансного світогляду в мистецтві країн Північної Європи. Процес формування національних художніх шкіл в країнах Північної Європи. Книгодрукування і розвиток гуманізму як передумова формування ідей Реформації в країнах Північної Європи. Людина і природа – центральна тема мистецтва Північного Відродження. Періодизація мистецтва Північного Відродження.

20. Мистецтво Нідерландів XV ст.

Особливості соціально-економічного та культурного розвитку Нідерландів кінця XІV – початку XV ст. Подолання середньовічного художнього світогляду і особливості формування нідерландського мистецтва на рубежі XІV – XV ст. “Нове благочестя” як духовна основа нідерландського живопису XV ст. Визначення Ервіним Панофські нідерландського живопису XV ст. як “ars nova”, як “перший рубіж” між середньовіччям і Північним Відродженням.

21. Живопис.

Робер Кампен (Campin, Robert; Майстер з Флемаля; бл. 1378/9 – 1444) і його ключова роль в розвитку демократичної, бюргерської течії в нідерландському живопису XV ст. Дух “нового благочестя” в творах художника. Майстерня Робера Кампена в Турні. Картина “Різдво Христово” (бл. 1430; Діжон, Міський музей). Втілення життєвих ідеалів нідерландського бюргерства. Триптих “Вівтар Мероде” (Нью-Йорк, Метрополітен музей) та Диптих “Трійця” і “Мадонна з немовлям” (С.-Петербург, Ермітаж). Жанровий характер в зображенні релігійних сцен. Гострота життєвої правди в портретах пензля Робера Кампена. Робер Кампен – художник перехідного стилю.

Ян ван Ейк (Eyck, Jan van; бл. 1390 – 1441). Проблема дослідження творчості братів Губерта і Яна ван Ейків. Творчий шлях Яна ван Ейка. Новаторський характер його мистецтва. Ранні роботи майстра. “Мадонна у церкві” (бл. 1420 – 1427; Берлін-Далем, музей); “Бла-говіщення” (бл.1430; Вашингтон, Національна галерея) – впевненість в зображенні архітектури, глибина простору, багатство витонченого колориту. Поліптих “Гентський вівтар” (1432; Гент, собор св. Бавона) – початок нової доби в історії нідерландського живопису. Зміст та композиційна структура вівтаря. Живописні досягнення Яна ван Ейка. “Мадонна каноніка Ван дер Пале” (1436; Брюге, Музей красних мистецтв Грунінге), “Мадонна канцлера Роллена” (бл. 1435; Париж, Лувр) та “Дрезденський триптих” (1437; Дрезденська галерея) – вершина живописної майстерності художника. Відтворення образу конкретної історичної особи. Портрети кардинала Альбергаті (1431-1432; Відень, Картинна галерея художньо-історичного музею), “Тимофій” (1432), “Чоловік у тюрбані” (1433) – обидва – Національна галерея у Лондоні, Маргарити ван Ейк (1439; Брюге, Музей красних мистецтв Грунінге). “Портрет подружжя Арнольфіні” (1434; Лондон, Національна галерея) – новий тип жанрового портрета в європейському мистецтві.

Рогір ван дер Вейден (Rogier van der Weyden; Rogelet de la Pâsture; 1399/1400 – 1464). Вирішення нових ренесансних, за значенням, завдань традиційними засобами пізньоготичного живопису як основне протиріччя творчості художника. Ритмічна основа живописних творів Рогіра ван дер Вейдена. Людина як джерело найвищої краси і духовної досконалості: “Святий Лука, який малює Мадонну” (1430-ті рр.; С.-Петербург, Ермітаж). Центральна частина триптиха “Зняття з хреста” (1437 – 1438; Мадрид, Прадо). Прагнення до ритмічної виразності композиції, драматична напруженість персонажів, емоційність кольорів. Поліптих “Страшний суд” (1446 – 1451; Бургундія, Бон, Каплиця шпиталю), “Вівтар Бладелена” (між 1446 – 1452 рр.; Берлін-Далем, музей), “Вівтар Колумба” (бл. 1458 – 1459; Мюнхен, Стара Пінакотека) – найвищі зразки зрілого мистецтва Рогіра ван дер Вейдена. Портрет у творчості художника.

Петрус Крістус (Christus, Petrus; бл. 1410 – 1472/73) – єдиний безпосередній послідовник Яна ван Ейка в нідерландському живопису. Ранні роботи художника: “Св. Ієронім у келії” (Детройт, Інститут історії мистецтв), “Мадонна зі святими” (Нью-Йорк, збірка Фрік). Буденний характер пантеїстичного світовідчуття Петруса Крістуса. Елементи побутового жанру в картині “Св. Елегій” (1449; Нью-Йорк, збірка Роберта Лемана). Портрети Едварда Грайсмана (1446; Корембері, збірка герцога Веруламського), картезіанського монаха (1446; Нью-Йорк, Метрополітен музей), молодої жінки (бл. 1460 – 1473; Берлін-Далем, музей) та інші.

Дірк Боутс (Dirk (Dierick), Bouts; 1410/20 – 1475) – перший в нідерландському мистецтві майстер, який намагався будувати простір засобами перспективи: триптих “Таїнство причастя” (1464 – 1467; Лувен, церква св. Петра). Оповідний характер картин “Суд імператора Оттона ІІІ” (1468; Брюссель, Королівський музей красних мистецтв).

Гуго ван дер Гус (Goes, Hugo van der; бл. 1440 – 1482) – одна з найпомітніших постатей в нідерландському живопису XV ст. Демократичний характер творчості Гуго ван дер Гуса. Подолання готичних традицій. Основні риси живописної обдарованості художника. “Вівтар Портінарі” (1473 – 1475; Флоренція, галерея Уффіці) – найвище досягнення мистецтва Гуго ван дер Гуса і нідерландського живопису другої половини XV ст.

Ганс Мемлінг (Memling, Hans; бл. 1433 – 1494) – провідний майстер живописної школи Брюгге другої половини XV ст. Врівноваженість і витончений ліризм – основні риси індивідуального стилю художника. Триптих “Страшний суд” (між 1466 – 1473 рр.; Гданськ, Поморський музей), “Триптих Мореля” (1484; Брюгге, Музей красних мистецтв Грунінге), триптих “Містичне заручення св. Катерини” (1479; Брюгге, музей Мемлінга), “Сім радощів Марії” (1480; Мюнхен, Стара Пінакотека). Портрет в творчості Ганса Мемлінга (портрети Томазо і Марії Маддалени Портінарі, чоловіка з медаллю, Мартіна ван Ньювенхове, Віллема та Марії Морелів та ін.).