Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
відродження 3.doc
Скачиваний:
16
Добавлен:
19.12.2018
Размер:
242.18 Кб
Скачать

18. Італійське мистецтво Пізнього Відродження

Гостра соціально-політична криза в італійському суспільстві наприкінці першої чверті XVI ст. Глибокі кризові тенденції в італійській культурі Пізнього Відродження. Протидія реакції з боку прогресивної частини італійського суспільства. Боротьба різних течій в італійському мистецтві 1520 – 1590-х рр. Життєвість ренесансних, гуманістичних традицій та їх вплив на розвиток прогресивних тенденцій у філософській думці (Телезіо, Джіроламо Кардано, Джордано Бруно), в літературі (Торквато Тассо), в образотворчому мистецтві (Мікеланджело, художники Венеції). Творчість останніх значних представників класичного стилю в мистецтві Пізнього Ренесансу Фра Бартоломео (Fra Bartolomeo della Porta; бл. 1472/5 – 1517) та Андреа дель Сарто (Andrea del Sarto; 1486 – 1530). Розвиток у 1540 – 1550-х рр. нової придворної культури церковно-аристократичних кіл. Формування й розповсюдження в італійському мистецтві маньєризму. Науковий зміст терміну “маньєризм”. Періодизація розвитку та характерні особливості стилю маньєризм в італійському образотворчому мистецтві XVI ст. Відмова від ренесансного реалізму і втрата гуманістичних ідеалів. Вплив італійських художників-маньєристів на розвиток мистецтва європейських країн. Флоренція – центр італійського маньєризму.

Понтормо (Pontormo, Jacopo Carucci; Якопо Каруччи; 1494 –1556)один з засновників маньєризму і найталановитіших й трагічних художників флорентійського мистецтва Пізнього Відродження. Ранній період творчості художника. Монументальна широта, пластична виразність й емоційна сила в зображенні постатей у фресковій композиції “Зустріч Марії та Єлизавети” (1514-1516; Флоренція, церква Сант Аннунціата). Нові творчі шукання (вишукана декоративність, м’який колорит) в розписах на сюжети з римської міфології (вілла Медічі у Поджо а Кайяно; 1520-1521). Вплив на художника мистецтва Альбрехта Дюрера: серія картин 1522-1525-х рр. для монастиря в Галуццо – “Христос в Еммаусі” (бл. 1525; Флоренція, галерея Уффіці). Поєднання релігійного екстатичного настрою і трагічного відчаю в картині “Покладання у труну” (1525 –1528; Флоренція, церква Санта Фелічіта). Різкий злам у художньому світогляді, крах творчих ідеалів в останній період творчості Понтормо. Портрети 1530 – 1556-х рр. як свідчення остаточної втрати творчих сил талановитого майстра.

Россо Фйорентіно (Rosso Fiorentino, Giovanni Battista di Jacopo, il; Джованні Баттіста ді Якопо ді Гаспаре; 1495 – 1540) – другий, поруч з Понторомо, засновник флорентійського маньєризму. Відхід Россо Фйорентіно від гуманістичних ідеалів і класичних художніх цінностей. Прагнення художника до надмірної експресії й драматизації образів. Відсутність глибини, справжньої драматичної патетики в картині “Зняття з хреста” (1521; Вольтера, музей). Прагнення художника відійти від нарочитої екстравагантності і зосередження уваги на ефектній декоративності і вишуканій орнаментальності. Россо Фйорентіно один з засновників французького маньєризму – школи Фонтенбло.

Парміджаніно (Mazzola, Francesco, detto Parmigianino; Франческо Маццола; 1503 – 1540). Творчість художника як завершальний етап першої хвилі флорентійського маньєризму. Формування Парміджаніно під впливом Корреджо. Римський та болонський періоди творчості художника як остаточного формування індивідуального стилю. Близькість естетичної програми Парміджаніно до тогочасної придворної культури. Аристократична витонченість і пряна хтивість в картинах “Мадонна з трояндою” (1528 – 1530; Дрезден, Національна галерея) та “Мадонна з довгою шиєю” (1534 – 1549; Флоренція, галерея Уффіці). Портрет в творчості Парміджаніно.

Аньйоло Бронзіно (Bronzino, Agnolo; 1503 – 1572) – яскравий представник зрілого маньєризму в італійському живопису, один з засновників маньєристичного парадного портрету. Витончений артистизм виконання, вміння точно передати схожість й, одночасно, приховати негативні риси портретованого – основні властивості Бронзіно-портретиста. Портретна галерея родини Козімо І Медічі та його оточення.

Джорджо Вазарі (Vasari, Giorgio; 1511 – 1574) помітний представник монументального флорентійського живопису Пізнього Відродження, автор першої історії мистецтва – всесвітньовідомого “Життєпису найвидатніших живописців, ваятелів і зодчих” (1550).