29. Мистецтво Франції XVI ст.

Духовне й культурне піднесення в умовах зміцнення абсолютистської влади в країні. Динамічний розвиток наукових знань й широке розповсюдження гуманістичного світогляду. Корені французького гуманізму: звернення до народної поезії; подальший розвиток традицій куртуазної поезії; посилення інтересу до античної літератури. Життєстверджуюча основа французької ренесансної культури (Рабле, Ронсар, Дю Белле, Монтень). Зв’язок французького гуманізму з придворним середовищем. Меценатська діяльність Франциска І. Гуманістичний літературний салон Маргарити Наварської. Вплив ідей гуманізму на світогляд французьких художників: розуміння необхідності широти інтелекту, ґрунтовної освіти, різнобічних наукових знань. Студіювання оптики, анатомії, праць італійських теоретиків з питань пропорцій та перспективи. Знайомство з античними пам’ятками та творами італійських ренесансних художників. “Школа Фонтенбло” – центр розвитку аристократичного стилю, забарвленого рисами італійського маньєризму. Робота італійських маньєристів Россо, Пріматіччо, Челліні, запрошених Франциском І. Подолання французькими художниками маньєристичних тенденцій і формування на основі гуманістичного світогляду оригінальної „французької школи Фонтенбло”.

1. Скульптура

Динамічний розвиток різних видів і жанрів скульптури. Школа Фонтенбло і особливості формування творчої індивідуальності французьких майстрів скульптури середини XVI ст. Продовження традицій французької пластики XV ст. і засвоєння досягнень італійської скульптури в творчості Ліжьє Рішьє (Richier, Ligier; 1500 – 1567). Реанімація мистецтва середньовіччя у екзотичному надгробку Рене де Шалона (бл. 1547; Бар ле-Дюк, церква св. Петра).

Жан Гужон (Goujon, Jean; бл. 1510 – 1566/68) – видатний скульптор французького Ренесансу. Світський, життєстверджуючий характер творчості майстра. Органічне засвоєння античної традиції. Класична чистота пластики й витончена поетичність в творах Гужона. „Надгробок сенешаля Луї де Брезе (бл. 1535 – 1544; Руан, собор). Рельєфи амвона для церкви Сен-Жермен л‘Оксерруа в Парижі (1544-1545; Лувр) – перше документально зафіксоване творіння Гужона. Рельєфи „Фонтана невинних” (1547 – 1549; Париж, Лувр) – найвище творче досягнення скульптора.

Жермен Пілон (Pilon, Germain; 1537 – 1590). Широта й різноманітність творчості майстра. Органічне поєднання реалістичної достовірності з класичними античними ідеалами. Пам’ятник у замку Ане “Діана-мисливиця” (після 1555; Париж, Лувр) – аристократизм образу, висока грація, витончена декоративність пластики. Скульптури гробниці Генріха ІІ (1563–1517; Париж, aбатство Сен-Дені). Складне поєднання глибоких реалістичних спостережень з елементами середньовічного світовідчуття. Скульптурна композиція “Три грації” (бл. 1565; Париж, Лувр) – культ класичної краси, притаманний французькому ренесансному мистецтву. Складний характер пізньої творчості скульптора: поглиблення реалістичної виразності, чергування дисонансу, трагічної напруженості й гармонії, просвітленості образів. Реалістичні скульптурні портрети (бюсти і медалі) як видатне досягнення французького Ренесансу.

Школа Фонтенбло. Будівництво й декоративне оздоблення резиденції Франциска І – замку Фонтенбло. Запрошення для виконання робіт італійських художників Джованні Баттіста ді Якопо (Rosso Fiorentino; Giovanni Battista di Jacopo di Gaspare; 1495 – 1540) так званого „Россо”, Франческо Пріматіччо (Primaticcio, Francesco, detto Bologna; 1504 – 1570), Нікколо дель Абате (Abate, Niccolo dell’; 1509/12 – 1571). Залучення до виконання оздоблень французьких майстрів різного фаху. Ідейний зміст та художньо-стилістичні особливості художнього оформлення ансамблю Фонтенбло. Фрески галереї Франциска І (Россо; 1531-1540), кімната пані д’Етан (1540-і рр.), розписи Великої зали (1549-1552). Роль італійських майстрів в опануванні французькими художниками навичок гармонійного поєднання просторового живопису, об‘ємної реалістичної скульптури з новими архітектурними формами. Вплив італійських майстрів школи Фонтенбло на творчість французьких художників: Лука Пенні (Penni, Luca; XVI ст.) “Діана-мисливиця” (1550-і рр.; Париж, Лувр), Майстер Флори “Народження Амура” (1560-1565), Жан Кузен Старший (Cousin, Jean; бл. 1490 -1560) “Єва – перша Пандора” (1550-і рр.; Париж, Лувр).