- •3.Сутність та визначення поняття "маркетинг".
- •4.Обєкти та суб'єкти маркетингу: сутність і характеристика.
- •5.Сутність та еволюція концепції маркетингу.
- •20.Класифікація маркетингу.
- •15.Принципи маркетингу та їх характеристика.
- •27.Види маркетингу в залежності від стану попиту.
- •47. Сутність та задачі стимулювання збуту.
- •54. Особливості маркетингу послуг.
- •13. Фактори макросередовища в маркетингу.
- •15. Фактори мікросередовища в маркетингу.
- •25Елементи вивчення внутрішнього середовища підприємства.
- •19. Показники кон'юнктури ринку.
- •35. Фактори сегментування споживчого ринку.
- •51. Цілі цінової політики підприємства
- •8. Види торгових посередників.
- •16. Реклама в системі маркетингу.
- •59. Інтегровані маркетингові комунікацій на місці продажу.
- •28. Персональний продаж та його особливості.
- •32. Суть та особливості прямого маркетингу.
- •44. Сутність та складові swot – аналізу.
- •6. Фукції каналів розподілу.
- •55. Складові процесу маркетингових комунікацій.
- •34. Синтетичні засоби маркетингових комунікацій.
- •31. Систематизація маркетингової інформації
- •36. Маркетингові організаційні структури.
- •21.Маркетингові дослідження конкурентів
- •23.Маркетингові дослідження посередників та постачальників.
- •26.Сутність та принципи соціально-етичного маркетингу
- •22.Класифікація споживчих ринків
- •22. Процес прийняття споживачем рішення про купівлю.
- •23. Сутність товару. Основні рівні товару.
- •24.Типи конкурентних ринків
- •1. Внутрішні фактори.
- •2. Зовнішні фактори.
- •65.Показники контролю ефективності маркетингових заходів.
- •12.Підходи до ціноутворення
- •13. Методи ціноутворен
- •17. Маркетингове планування. Сутність та етапи.
- •21.Контроль результатів маркетингової діяльності
- •11.Класифікація методів маркетингових досліджень
- •88. Види опитувань
- •33. Поняття товарного асортименту.
- •7.3. Вертикальні маркетингові системи
- •44. Види цін.
- •33. Вторинна інформація. Сутність..
- •55. Життєвий цикл товару.
- •88. Суть та значення зв’язків з громадськістю.
- •33. Механізм товароруху у збутовій діяльності.
- •55. Класична модель здійснення маркетингової комунікації.
- •55. Мотиви рекламних звернень.
- •56. Основні правила мерчандайзергу.
- •34. Первинна інформація.
- •33. Поняття рекламної компанії.
- •45. Стратегії охоплення сегментів ринку.
- •21. Функції маркетингу.
- •46.Характеристика каналів розподілу.
- •54. Характеристика оптової торгівлі.
- •65. Характеристика роздрібної торгівлі.
- •23.Цінові стратегії. Умови застосування цінової стратегії
- •98. Якість товару в системі маркетингової товарної політики.
- •68. Процес проведення маркетингових досліджень.
12.Підходи до ціноутворення
Одним з найважливіших елементів стратегії маркетингу є політика ціноутворення. Етапи за яким здійснюється політика ціноутворення: - ідентифікація ситуації, тобто визначення конкретних причин необхідності прийняття рішення щодо рівня ринкової ціни (проектування нової продукції; вихід із продукованим фірмою товаром на нові сегменти ринку; перегляд цін з урахуванням змін у ринковому середовищі тощо); - визначення цілей цінової політики фірми на ринку (збільшення частки ринку та обсягів продажу продукції фірми; підтримання досягнутої фірмою позиції на ринку тощо); - аналіз цін на продукти-конкуренти з метою встановлення цінової еластичності попиту і верхньої межі ціни; - вибір однієї з моделей ціноутворення (орієнтованої або на виробничі витрати, або на попит, або на галузеву конкуренцію); - визначення стратегії ціноутворення (проникнення на ринок, «зняття вершків», цінових ліній, преміальних цін тощо); - прийняття остаточного рішення щодо рівня ціни на відповідний товар на конкретних ринках збуту. До найпоширеніших у ринковій системі господарювання стратегій ціноутворення належать: стратегія проникнення на ринок (установлення занижених цін на нові види продукції, з якими фірма виходить на нові сегменти ринку); стратегія «зняття вершків» (установлення завищених цін на нові види продукції з унікальними властивостями, які захищено патентами та іншими правами власності); стратегія цінових ліній, або параметричного ціноутворення (установлення цін на ті види продукції, які відрізняються від наявних на ринку за рівнем окремих техніко-експлуатаційних параметрів); стратегія преміальних цін, або знижок з цін (знижка за оплату готівкою; сезонна знижка; знижка із сукупного обороту; знижка з ціни одиниці продукції, що її знімають з виробництва); стратегія «опортуністичного ціноутворення» (установлення відносно високих цін на товари, кількість яких недостатня в даний момент, для задоволення високого попиту протягом короткого часу).
13. Методи ціноутворен
На практиці підприємствами можуть бути застосовані такі методи ціноутворення:
1. Витратний метод. Ціна розраховується, виходячи із суми постійних і змінних витрат на одиницю продукції й запланованого прибутку з урахуванням нижнього порогу ціни. При опосередкованому збуті ціна продажу кінцевому споживачу збільшується на розмір націнки, яка залежить від особливостей товару (сезонність, мода, новизна), а також еластичності попиту за цінами. Позитивні оцінки цієї моделі: якщо в рамках однієї галузі всі виробники використовують витратний метод ціноутворення, цінова конкуренція мінімальна, а ціни більш реальні й виключають наживу за рахунок покупців. Згідно даного методу ціна визначається за залежністю:
, (12.1)
де Ц – ціна одиниці товару, грн; С – собівартість одиниці товару, грн; П – величина прибутку, яку бажає отримати підприємство від реалізації одиниці товару, грн.
2. Метод на основі цільової норми прибутку. Ціна встановлюється таким чином, щоб можна було досягти бажаної норми прибутку на вкладений капітал. Необхідно взяти до уваги, що розрахунки ціни в цьому випадку залежать від обсягу виробництва та реалізації, у зв'язку з чим необхідно визначити критичну точку обсягу виробництва.
3. Метод встановлення ціни на основі відчутної цінності товару обумовлений специфічними підходами до роботи на ринку. Розрахунок робиться на певну категорію покупців, які погоджуються платити гроші не тільки за вартість товару, а й за комплекс інших послуг: доплати, пов'язані з доставкою, обслуговування тощо. Рівень послуг, що надаються, визначити безумовно важко.
4. Вибір ціни на основі рівня поточних цін орієнтує діяльність фірм щодо ціноутворення передусім не на власні витрати, а на ситуацію на ринку, на цінову політику фірм-конкурентів. Поведінка фірм адекватна їхньому становищу на ринку. Фірма-лідер, як правило, диктує свої умови. Дрібніші фірми можуть собі дозволити орієнтуватися на лідера, змінювати ціну після того, як це зробив він.
5. Установлення ціни на основі торгів. У процесі торгів кожна фірма конкурсант призначає ціну пропозиції, стежачи за тим, щоб вона була дещо нижчою, ніж у конкурентів, але й не опускалася нижче рівня собівартості.