23. Сутність товару. Основні рівні товару.

Товар — це все, що може задовольнити нужди чи потреби та пропонується на ринку для привернення уваги, придбання, використання або споживання. Це можуть бути фізичні об'єкти, послуги, особи, місця, організації та ідеї. З погляду маркетингу, комплекс товару — це сукупність матеріальних та нематеріальних характеристик і властивостей, які пропонуються споживачеві для задоволення його потреб, вирішення його проблем. Саме тому існує визначення трьох рівнів товарів (рис. 4.2). Для виготовлення товару розробникові потрібно сприймати ідею па трьох ріннях. Основним є рівень товару за задумом, на якому дають відповідь на запитання: «Що в дійсності купуватиме споживач?». Той факт, що будь-який товар — це вміщена в упаковку послуга для вирішення якоїсь проблеми, зумовлює перехід до другого рівня — товару в реальному виконанні. Для переходу на цей рівень розробник має перетворити товар за задумом на товар у реальному виконанні, який може володіти такими характеристиками: • специфічна упаковка: • зовнішнє оформлення; • марочна назва; • набір властивостей; • особлива якість. І, нарешті, розробник може передбачити надання додаткових послуг споживачам, застосування яких піднесе товар до найвищого рівня - товару з підкріпленням. Ідея підкріплення товару спонукає діяча ринку придивитися до притаманної клієнтові системи споживання в цілому, до того, як покупець товару комплексно підходить до проблеми, яку проблему він хоче вирішити завдяки використанню товару. Тому на цьому рівні приймають рішення про: • доставку; • гарантії; • монтаж; • надання кредиту; • післяпродажне обслуговування. Для вибору стратегій маркетингу щодо окремих товарів діячеві ринку доводиться розробляти низку товарних класифікацій на основі властивих цим товарам характеристик. За ступенем властивої їм довговічності, або матеріального сприйняття, товари можна поділити на три групи (рис. 4.3). Товари довготермінового користування — це матеріальні вироби, що витримують багаторазове використання. Прикладом таких товарів можуть бути холодильники, верстати, одяг. Товари короткотермінового використання — матеріальні вироби, які повністю споживаються за один або кілька циклів використання. Прикладом можуть бути: продукти харчування, мило, сіль. Послуги — об'єкти продажу у формі дій, вигод або задоволень. Прикладом можуть бути: стрижка в перукарні, ремонтні роботи.

24.Типи конкурентних ринків

У економічній теорії розрізняють 4 типи конкурентних ринків. Знання відмінностей між ними має важливе практичне значення: тип ринку підказує стратегію поведінки на нім.

1. Ринок чистої конкуренції (чи, інакше, досконалій конкуренції). На відміну від інших типів ринків, цей насправді ніколи не зустрічається в чистому вигляді: це абстрактна модель, до якої реальна ситуація може бути більш менш наближена.

Ринок чистої конкуренції припускає виконання трьох умов (взагалі кажучи, нездійсненних).

По-перше, на такому ринку відсутні вхідні і вихідні бар'єри

Загалом, бар'єри на конкретних ринках можуть бути досить низькими, що наближає їх до ідеальної моделі.

По-друге, на ринку чистої конкуренції передбачається якісна однорідність однойменних товарів. Інакше кажучи, назвою товару усе про нього, про його якість, вже сказано (бракований товар просто не має права іменуватися цією назвою).

2. Ринок чистої монополії. На ринку є один постачальник товару.  Монополіст не пов'язаний середньою ціною, він може призначати будь-яку ціну або викидати на ринок будь-яку кількість товару; але робити те і інше одночасно він не може: при високій ціні загальний попит на товар скоротиться навіть за відсутності конкурентів. Ціна при цьому може бути як монопольно високому, забезпечуючому надприбутку, так і заниженою, в цілях боротьби з конкурентами.

Монополіст диктує також якість товару, оскільки у споживача немає вибору.

Різновидом монополії є монопсонія - ситуація, коли на ринку є один великий покупець, що диктує ціни і якість безлічі дрібних продавців. Таким покупцем може бути потужна торговельна фірма або машинобудівний завод, що купує металеві вироби у ремісників.

3. Олигополистический ринок, тобто розділений між невеликим числом конкурентів. Поняття "Невелике число" дуже невизначене, воно може означати і 2, і 100; важливо, що існує те, що піддається підрахунку і досить стабільна кількість фирм-олигополистов. Такий ринок практично закритий для аутсайдерів завдяки наявності тих же вхідних бар'єрів, але між собою фирмы-олигополисты конкурують і тому сковані в призначенні ціни.

Відомі два типи олігополії. Олігополія 1-го роду означає, що усі фірми випускають практично ідентичну продукцію. Типовий приклад - ринок алюмінію, та і інших металів. Як це ні парадоксально, ця ситуація має щось загальне з чистою конкуренцією (дотримані 2-і і 3-і умови).

Олігополія 2-го роду існує там, де через саму природу галузі її продукція диференційована, але диференціація не носить дискретного характеру, який дозволив би розбити галузь на кінцеве число підгалузей, усередині кожної з яких існує своя олигополистическая конкуренція.

4. Ринок монополістичної конкуренції. Є безліч (але не необмежене) виробників, що випускають різноманітну продукцію і що конкурують між собою. Вхідні і вихідні бар'єри існують, але невисокі або не дуже високі. Характер конкуренції близький до олігополії 2-го роду. Слово "монополістична" вказує на те, що товар кожного виробника відрізняється якимись особливостями і в цьому сенсі в наявності монополія за цим вузьким типом товару. Насправді ці особливості не лише ведуть до диференціації (сегментації) ринку, але передусім служать реальною основою цінової і нецінової конкуренції.

28. Фактори, що впливають на встановлення ціни.

В умовах вільного ціноутворення і самостійності підприємства у визначенні цін неминуче виникає у відповідних служб підприємства необхідність вважатися і враховувати фактори, під впливом яких і складається ціна на продукцію.