37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс

Інфляція - процес знєцінення грошей,котрий проявляється як стійке підвищення загального рівня цін у результаті перевантаження сфери обігу грошовою масою,незабезпеченою матеріальними цінностями.

Типи інфляції:

Інфляція попиту

Інфляція пропозиції

Види інфляції (за темпом):

Помірна - повільне зростання цін (до 10% нарік) Галопуюча (від 10%-200% в рік) Гіперінфляція (до 1000% на рік і більше). Гіперінфляцію часто визначають як інфляцію, темпи якої перевищують 50% на місяць. Цей темп інфляції призводить до дуже значного зростання рівня цін. Темпи інфляції 50% на місяць означають, що ціни зростають більш ніж у 100 разів впродовж року. Гіперінфляція збирає у суспільства високу данину. За небувало високих темпів інфляції втрати від неї внаслідок своїх масштабів стають очевидніші.

1. Напр. значними є витрати “зношених черевиків” за гіперінфл., пов”язані зі зменшенням величини нагромад. грошей. Керівництво фірм віддає більшу частину часу та енергіі управлінню готівкою, бо остання швидко втрачає свою вартість. Гіперінфляція знижує ефективність нац. економіки.

2. Витрати меню за гіперінфляйії зростають. Фірмам доводиться часто змінювати ціни, що друкування і поширення каталогів із зафіксованими цінами стає неможливим. Відносні ціни під час гіп-ї не відображ. реальної рідкісності ресурсів. Коли ціни часто змінюються на значну величену то споживачам не просто виявити найвигіднішу для них ціну. Зрештою, втрати від гіп-ї стають нестерпними:гроші не можуть виконувати свої фун-ї як засобу нагромадження,міри вартості і засобу обміну. Поширюється бартер і стабільніші неофіційні гроші-цигарки або дол.США, що витісняють офіційні гроші. Для усунення гіп-ї Центр.банк повинен просто зменшити темпи зрост.грош.маси. Припинення гіп-ї майже завжди повязане з реформами у бюджетно-фінансовій сфері. Уряд зрештою проявляє політичну волю, щоб зменшити свої видатки і підвищити податки. Ці фіскальні реформи знижують потребу у сеньйоражі, що дає змогу сповільнити зростання грош.маси. Отже, хоч інфляція завжди і всюди є явищем грош.сфери,припинення гіп-ї здебільшого зачіпає і бюджетно-податкову сферу.

38. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції за класичною та кейнсіанською моделями. (домалюй графіки сам)

Сукупний попит - це кільксть товарів і послуг, яку можуть і згодні придбати макроек. субєкти.

Сукупний попит можна визначити за формулою розрахунку ВНП методом витрат: ВНП=(AD)=C+I+G+NE

Структура сукуп. попиту: C - споживчий попит; I - інвестиційний попит; G - попит держави на товари та послуги; NE - попит закордону.

На обсяг сукупного попиту впливають цінові та нецінові чинники.

Цінові: 1) процентна ставка; 2) реальні касові залишки; 3) імпортні закупівлі.

Цінові чинники визначають траекторію кривої АD, тобто залежність рівнем цін та обсягом реального виробництва.

Нецінові фактори: 1) бюджетно-податкова політика держави; 2) очікування споживачів; 3) зміни у держю закупівлях; 4) зміни у витратах на чистий експорт.

Під дією нецінових факторів крива сукуп попиту переміщується праворуч і вгору,коли попит зростає; ліворуч і вниз,коли попит скорочується. Графічно сукупний попит зображується кривою AD, яка має відємний нахил.

Основною причиною від'ємного нахилу кривої AD є ефект пропозиції грошей: зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші " дорогими" і відповідно низькими сукупні витрати. Крива AD показує величину реальних витрат для кожного рівня цін,коли інші умови не змінюються.

Сукупна пропозиція - величина реального обссягу нац.виробництва,які підприємства готові вироблятм і продавати протягом року за певного рівня цін.В економічній теорії існує декілька підходів до виявлення основних хар-к сукупюпропозиції.

Виділяють 3 складові відрізки кривої сукуп.попиту:

Кейнсіанський (горизонтальний) показує зміни в обсязі виробництва в умовах неповної зайнятості за постійних цін.;

Висхідний - відображ стан економіки при якому економіка наближ до стану повної зайнятості;

Класичний (вертикальний) - показує, що економіка досягла стану повної зайнятості.

Графік 3.5. Короткострокова крива сукупної пропозиції (AS).

Р - рівень цін;

Q - реальний обсяг виробництва;

AS --- крива сукупної пропозиції.

Крива сукуп пропозиції показує обсяг реального національного виробництва за кожного можливого рівня цін при незмінних інших умовах.ЦІНОВІ фактори: 1) процентна ставка; 2)рівень цін; НЕЦІНОВІ ф-ри:1)рівень цін на вироб ресурси;2)прод-ть праці;3)бюджетно податкова політика. Цінові ф-ри форм траекторію кривої AS. Під дією нецінових,крива сук проп переміщується ліворуч і вгору-коли скорочується,праворуч і вниз-зростає.Рівновага сукуп попиту та пропозиції. Взаємодія та звязок між ск попитом та пропозицією здійснюється через систему цін.ГРАФІК 3 (ст.52, 3.8) Точка перетину кривої ск попиту AD,та кривої ск. Пропозиції AS,-точка рівноваги,яка визнач. Рівноважний рівень цін(PA) та рівноважний реальний обсяг нац виробництва(QA).Три варіанти макрорівноваги:иЯкщо ск попит змінюється в межах Кейнсіан.відрізка,то зростання попиту приводить до зрост. Реального обсягу національного виробництва і зайнятості при сталих цінах. иЯкщо ск попит зростає на проміжному відрізку,то це приводить до зрост реального обсягу нац виробництва,рівня цін,зайнятості.иЯкщо ск попит зростає на класич відрізку AS,це призводить до інфляційного зростання цін та номінального ВНП при незмін обсязі реального ВНП.