- •1.Предмет та методи макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •2.Динамiка основних макроекономiчних показників в Україні.
- •3. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.
- •6.Особливості е.С. України
- •7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •8. Система національних рахунків
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія.
- •11. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12. Ринок праці в Україні. Безробіття та його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16. Проблема збалансованості держ. Бюджету. Бюджетний дефіцит.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •22. Фіскальна політика держави.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •36.Економічні наслідки дефіциту держ. Бюджету. Державний борг.
- •37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс
- •38. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції за класичною та кейнсіанською моделями. (домалюй графіки сам)
- •39. Аналіз моделі ad-as. (домалюй графіки сам)
- •40. Класична модель макрорівноваги (домалюй графіки сам)
- •41. Кейнсіанська модель макроек. Рівноваги (домалюй графіки сам)
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори (домалюй графіки сам).
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •46. Дефляцій ний розрив
- •47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні.
- •51. Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут:порівняльний аналіз для України.
- •56.Рівновага ринку товарів та платних послуг. Модель is.
- •57.Рівновага ринку грошей та цінних паперів. Модель lm.
- •58.Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
29. Державний борг та можливості його погашення.
Фінансування дефіциту державного бюджету за допомогою запозичень веде до виникнення державного боргу. Державний борг — це загальна сума нагромадженої заборгованості уряду бюджету власникам державних цінних паперів, яка дорівнює сумі всіх дефіцитів за вирахуванням надлишків бюджету. Абсолютний розмір державного боргу не є показовим макроекономічним показником. Тому для оцінки величини боргу найчастіше використовують відносні показники заборгованості: 1) державний борг як відсоток ВВП; 2) відношення суми обслуговування боргу до ВВП. Обслуговування боргу пов'язане з поступовою сплатою основної суми боргу і щорічною виплатою процентів.
Одним із способів визначення рівня державного боргу країни є його порівняння з боргом, нагромадженим іншими країнами. Отож державний борг як відсоток ВВП дорівнює у Бельгії 125%, у Греції — 103, у США — 65, в Україні — 39, а в Норвегії — 34%. Як бачимо, за міжнародними мірками уряд України не є занадто марнотратним. Проценти за державний борг становлять значну статтю видатків державних бюджетів багатьох країн та інколи перевищують 3% ВВП.
Державний борг складається з двох частин: внутрішнього боргу (заборгованість держави до-могосподарствам і фірмам даної країни);зовнішнього боргу (заборгованість держави іноземним громадянам, фірмам, урядам та міжнародним фінансовим організаціям). Важливою причиною зростання дефіцитів і державного боргу у країнах з розвинутою економікою є циклічні спади, а в Україні — трансформаційний спад.
Великий борг не може призвести до банкрутства держави, так як держава має право:
оподатковувати фізичних і юридичних осіб (підвищення податків дає змогу державі отримувати додаткові надходження для виплати процентів та основної суми боргу, тому приватні одиниці можуть збанкрутувати, а держава не може);
друкувати гроші та розплачуватися ними за основну суму боргу й сплачувати проценти за борг;
рефінансувати борг (випускати нові облігації та використовувати виторг для виплат власникам облігацій, строк оплати яких настав).
За сучасних умов країни-боржники прагнуть полегшити тягар своєї заборгованості через зміну графіка сплати боргу (продовження строку надання кредитів без зміни поточної дисконтова ної вартості чергових боргових платежів, що рівнозначне наданню но вої позики), його реструктуризацію (зміна строку або умов ви плати боргу) чи полегшення сплати (зменшення поточної вартості чергових платежів). Новітнім методом зменшення зовнішньої заборгованості країни є конверсія боргу, яка має такі основні форми:викуп боргу — надання країні-боржникові можливості викупити свої боргові зобов'язання на вторинному ринку цінних паперів (викуп боргів здійснюється за грошові кошти зі знижкою їхньої номінальної вартості);капіталізація боргу, тобто обмін боргових зобов'я зань на власність (акціонерний капітал) - уряд держави-боржника передає іноземному кредиторові акції вітчизняних компаній, а кредитор списує борг на еквівалентну суму;заміна наявних боргових зобов'язань новими (змінюються умови боргових зобов'язань, наприклад, ставка процента за новими цінними паперами може бути нижчою, ніж за старими, хоча номінальна вартість облігацій не змінилася, та ін.). Усі ці методи дають змогу зменшити зовнішню заборгованість країни, але водночас скорочуються її валютні резерви та індукують ся інфляційні імпульси.