- •1.Предмет та методи макроекономічного аналізу. Економічне моделювання.
- •2.Динамiка основних макроекономiчних показників в Україні.
- •3. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту.
- •4. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор та індекс цін.
- •6.Особливості е.С. України
- •7. Економічна система як об’єкт макроекономіки. Типи економічних систем.
- •8. Система національних рахунків
- •9. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Рівноважний обсяг виробництва.
- •10. Макроекономічні суб'єкти та їх взаємодія.
- •11. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції.
- •12. Ринок праці в Україні. Безробіття та його наслідки.
- •13. Методи вимірювання ввп.
- •14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
- •15. Структура сучасної кредитної системи.
- •16. Проблема збалансованості держ. Бюджету. Бюджетний дефіцит.
- •19. Грошовий мультиплікатор та пропозиція грошей.
- •21. Економічна активність держави. Державні доходи та видатки.
- •22. Фіскальна політика держави.
- •23. Альтернативні джерела інфляції. Інфляційний та дефляційний розрив.
- •24. Суб'єкти, об'єкти та структура національного ринку.
- •26. Зміст та чинники економічного зростання
- •27. Дискреційна фіскальна політика та автоматичні стабілізатори.
- •28. Нбу та грошово-кредитна політика в Україні.
- •29. Державний борг та можливості його погашення.
- •30. Пропозиція грошей. Показники грошової маси.
- •31. Інфляція: причини, види та наслідки.
- •32. Кон'юктурні коливання як наслідок порушення макрорівноваги.
- •34. Антиінфляційна політика держави.
- •36.Економічні наслідки дефіциту держ. Бюджету. Державний борг.
- •37. Гіперінфляція та її вплив на інвестиційний комплекс
- •38. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції за класичною та кейнсіанською моделями. (домалюй графіки сам)
- •39. Аналіз моделі ad-as. (домалюй графіки сам)
- •40. Класична модель макрорівноваги (домалюй графіки сам)
- •41. Кейнсіанська модель макроек. Рівноваги (домалюй графіки сам)
- •42. Економічне зростання: типи, джерела, фактори (домалюй графіки сам).
- •43. Грошовий та депозитний мультиплікатори.
- •44. Причини нестабільності грошово-кредитної системи і заходи щодо стабілізації.
- •45. Інфляційний розрив: причини та наслідки
- •46. Дефляцій ний розрив
- •47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.
- •48. Державне регулювання ринку робочої сили і державна система забезпечення зайнятості.
- •49. Економічні і соціальні наслідки кон'юнктурного безробіття.
- •50. Особливості валютного режиму в Україні.
- •51. Необхідні умови забезпечення конвертованості національної валюти.
- •53. Ввп та чистий економічний добробут:порівняльний аналіз для України.
- •56.Рівновага ринку товарів та платних послуг. Модель is.
- •57.Рівновага ринку грошей та цінних паперів. Модель lm.
- •58.Загальна рівновага нац-го ринку. Графік Хікса-Хансена для нац-го ринку.
14. Мультиплікатор. Парадокс ощадливості.
Мультиплікатор — це коефіцієнт, на який треба помножити зміну в сукупних видатках, щоб визначити підсумкову зміну рівноважного ВВП. Інакше кажучи, мультиплікатор показує, у скільки разів сумарний приріст сукупного обсягу виробництва (доходу) перевищує приріст сукупних видатків. Мультиплікатор діє в обох напрямах, спричиняє багаторазове зменшення або збільшення.
Початкова зміна у сукупних видатках викликає нескінченний ланцюг вторинних споживчих видатків, які зменшуються з кожним наступним циклом і у підсумку багаторазово змінюють обсяг національного виробництва. Величина видатків постійно зменшується в міру віддалення кожного нового циклу від початкового. Сумарний приріст обсягу виробництва обчислюєть так: ВВП = І (І + МРС + МРС2 + МРС3 + ...). Суму (I + r + r2+ r3 + ...) знаходять за формулою: 1/(1 — r). Знайдене число є не чим іншим, як мультиплікатором. Звідси мультиплікатор можна обчислити як m=1/(1-MPC) або m=1/MPS.
Висновки. По-перше, розмір мультиплікатора залежить від того, яка частка доходу перетворюється на споживчі видатки, тобто від МРС. Що вища МРС, то більший розмір мультиплікатора, і навпаки.
По-друге, мультиплікатор перебуває в оберненій залежності від МРS. Що вища МРS, то менший розмір мультиплікатора.
Ефект мультиплікатора виникає при зміні рівня споживання, витрат, інвестицій. Його можна показати графічно. Припустімо, що початково економічна рівновага досягалася у точці Е1, в якій інвестиції дорівнювали заощадженням (І1 = S1=10 млрд грн). На ринку складається сприятлива інвестиційна кон'юнктура і створюються можливості для додаткових інвестицій у сумі 5 млрд грн.
Крива інвестицій переміщується угору в положення І2, і економічна рівновага досягається в точці Е2. Приріст рівноважного ВВП становить 25 млрд грн. Отже, приріст рівноважного ВВП уп'ятеро разів більший, ніж початкова зміна інвестицій. Тому катет Е1F трикутника Е1Е2F у 5 разів більший за катет Е2F. Довжина катета Е1F відповідає зміні ВВП, а катета Е2F — зміні інвестицій. Відношення катета Е1F до катета Е2F становить 5 (25 : 5), отже дорівнює мультиплікатору для національної економіки. Уразі повної зайнятості мультиплікатор зовсім не спрацьовує. Намагання усіх економічних суб'єктів заощаджувати якомога більше може спричинити зменшення споживання, сукупних видатків і реального ВВП, а відтак інвестицій та фактичних заощаджень загалом. У цьому полягає парадокс заощадження.
Якщо зі збільшенням заощаджень одночасно на ту саму величину зростають і заплановані інвестиції, то створюються сприятливі умови для економічного зростання, що, втім, може обмежити поточне споживання населення. Припустімо, що національна економіка перебуває у рівноважному стані з обсягом виробництва Y1. Несприятливі прогнози спонукають домогосподарства заощаджувати більше. Функція заощаджень переміщується з S1 у S2, а інвестиції залишаються на попередньому рівні. Зниження споживчих видатків, підсилене мультиплікативним ефектом, зменшує рівноважний обсяг виробництва з Y1 до Y2. Внаслідок зниження обсягу виробництва і доходу з Y1 до Y2 заощадження у точці Е2 є такими ж, як і у точці Е1 Однак якщо зі збільшенням заощаджень від рівня F1 до F2 одночасно зростуть на таку саму величину й заплановані інвестиції, то рівноважний обсяг виробництва залишається попереднім (Y1), і економіка не ввійде у фазу спаду. Проте зросте частка інвестиційних благ, що створить сприятливі умови для економічного зростання, але може відносно обмежити поточне споживання населення.
Висновки: на економіку, яка перебуває у стані повної зайнятості, сприятливо впливає підвищення рівня заощаджень, тоді як на депресивну економіку — зниження цього рівня. Інакше кажучи, збільшення заощаджень є необхідною умовою стримування інфляції, а їх зменшення — неодмінною умовою подолання спаду.