45. Інфляційний розрив: причини та наслідки

Інфляційний розрив-це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік збільшення при сталій пропозиції.

ON- рівноважний обсяг ВНП

KL- інфляційний розрив

Q- реальний ВВП

N* - лінія повної зайнятості;

N – рівноважний дохід

Інфляційний розрив утворюється, коли сукупний попит зростає на класичному відрізку кривої сукупної пропозиції Дефляційний розрив має місце, коли загальний рівень цін (Р) падає.

46. Дефляцій ний розрив

Дефляційний розрив - це відхилення сукупного попиту від стану рівноваги в умовах повної зайнятості в бік зменшення при сталій пропозиції

N* - лінія повної зайнятості;

ОN - обсяг ВНП в умовах рівноваги;

МВ — дефляційний розрив.

Дефляційна політика направлена на стримування зростання споживання і створює сприятливі умови для заощадження і нагромадження.

Основною причиною інфляції є дефіцит державного бюджету.

47. Економічні та соціальні наслідки інфляції.

Інфляція призводить до відчутних наслідків у багатьох сферах суспільного життя, насамперед у соціальній та економічній. Якраз через ці наслідки інфляція постійно перебуває в центрі суспільної уваги, викликає занепокоєння в підприємців, політиків, усієї громадськості.

У соціальній сфері інфляція створює передумови для перерозподілу доходів між найманими працівниками та підприємцями на користь останніх. Зростання товарних цін як прояв інфляції безпосередньо сприяє збільшенню прибутків підприємців і зменшує реальні доходи робітників, службовців та ін. верств населення, які змушені купувати товари за зростаючими цінами. Проте в реальній дійсності ця закономірність не завжди реалізується так однозначно. Адже підприємці не тільки продають, а й купують товари за зростаючими цінами, а працівники не тільки купують товари, а й продають свій товар - робочу силу, ціна на яку в період інфляції теж зростає. Тому виграш чи втрати від інфляції можуть мати представники будь-якої соц. групи. Якщо ціни на товари, що продає підприємець, зростають повільніше, ніж ціни на товари, які він купує, то він зазнає збитків. Разом з тим якщо з\п працівника збільшується відповідно чи швидше за зростання цін на товари народного споживання, то його матеріальне становище не зміниться або навіть поліпшиться. Усе залежить від здатності того чи іншого економічного суб'єкта чи їх групи захистити свої доходи, домогтися їх адекватного зростання, що визначається монопольним становищем їх на ринку товарів або праці, політичною організованістю та силою профспілок тощо.

Проте є соціальні групи населення, які не мають можливості захистити себе від втрат внаслідок інфляції. Це передусім пенсіонери, особи, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню, усі працівники з фіксованим доходом, зокрема службовці державних установ, науковці, студенти та ін. Особливо негативно впливає інфляція на матеріальне становище людей похилого віку, що нерідко живуть за рахунок своїх заощаджень. Унаслідок інфляції ці заощадження помітно знецінюються чи навіть зникають зовсім. Уряд може згладжувати несприятливі впливи від інфл. на фіксованя доходи (пенсії, допом. з безробіття, службові оклади тощо) , запроваджуючи індексацію таких доходів (під індексацією розуміють підвищення рівня номінальної з\п та ін виплат населенню відповідно до рівня інфл.) Крім прямих втрат, яких зазнає через інфляцію значна кількість економ. суб'єктів, її негат. соці.и наслідками є також загальна невпевненість підприємців і всіх працівників у перспективі свого економ. становища, загострення соц. суперечностей. Все це спричинює соц. і політ. нестабільність у сус-ві, що нерідко закінчується бурхливими потрясіннями.

Інфляція нерідко знижує рівень життя населення. Для розуміння цього важливо пам'ятати відмінність між номінальним (грошовим) і реальним доходами. Номінальний дохід-це сума грошей, які особа отримує у вигляді заробітної плати, пенсії тощо. Реальний дохід визначається кількістю товарів і послуг, які можна купити за суму ном. доходу. Коли ціни зростають швидше, ніж ном. дохід, реал. дохід па­дає, і навпаки, якщо ном. дохід зростає швидшими темпа­ми, ніж ціни, то й реал. дохід зростав. В Україні в останні роки реальні доходи, а отже й рівень життя населення, знижувалися.

Ще ширший діапазон негативних наслідків інфляції в економічній сфері. Особливо відчутно вона впливає на розвиток виробництва, торгівлю, кредитну і грошову системи, державні фінанси, валютну систему і на платіжний баланс країни. Світова економ практика свідчить про те, що певний рівень інфл. (від 1% до 5-7% на рік) може мати стимулюючий вплив на розвиток нац економіки. Якщо приріст грош. маси використовується для кредитування інвест. проектів, то це позитивно впливає на економ. зростання (приріст реального ВВП). Однак, коли інфл. виходить з-під контролю держави, вона може мати вкрай негат. наслідки для нац економіки. Управління інфляцією дає значні вигоди суспільству загалом, зокрема зростають його задоволення життям та згуртованість. Не­зважаючи на тривалу й затяжну депресію в економіці України та на безпрецедентні масштаби фактичного безробіття, приборкання гіперінфляції помітно зміцнило дух народу, посилило довіру до дер­жави та сприяло суспільній злагоді й стабільності.

Висновок: фахівці нерідко говорять і про позитивні наслідки інфляції. Одні з них указують на те, що помірна інфляція дає змогу збільшувати об­сяг нац. вир-ва у фазі піднесення. Інші вважають, що проблему відсутності еластичності номінальної зарплати у на­прямі зниження можна розв'язати за допомогою інфляції, знижую­чи, отже, реальну зарплату. Ще одна група економістів стверджує: чим вища інфляція, тим нижча природна норма безробіття, що забезпечує певне підвищення темпів економ. зростання. Однак очевидно те, що інфляція, яка виходить за граничну межу, завдає сус-ву значних утрат, які в період гіперінфляції сягають гігантських масштабів.