42. Факторингові послуги та формування цін на ринку факторингових послуг

Факторинг - це операція,яка полягає у перепоступці дебіторської/кредиторської заборгованості, яка виникає на основі комерційного кредитування, у поєднанні з юридичним, бухгалтерським та іншими видами обслуговування.

Оттавська конвенція про міжнародний факторинг (1987), згідно якої факторингом вважається операція, яка відповідає мінімум 2 з нижче перерахованих ознак:

- інкасування дебіт. заборгов.

- фінансування дебіт. заборгов.

- страхування кред ризику.

- ведення бух/обліку.

Факторинг – поступка права боргу іншій особі.

Об’єктом факторингу є: векселі та рахунки-фактури.

Розрізняють внутрішній та зовнішній (міжнародний) факторинг, конвенційний та конфіденційним, з правом регресу та без права регресу, з повним та з частковим набором послуг, з перевідступленням усіх боргів або визначеної частки, з попередньою оплатою (кредитування постачальника) і без попередньої оплати.

Факторингова послуга може надаватись банком як в поєднанні з фінансуванням, так і без фінансування. При факторингу без фінансування клієнт подає фактору документи, що підтверджують відвантаження товару, а фактор зобов'язується отримати на користь клієнта грошові кошти. Тобто роль фактора зводиться до інкасування фінансових документів. Факторинг з фінансуванням полягає в тому, що фактор купує рахунки-фактури клієнта і виплачує йому грошові кошти у розмірі 80-90% від суми боргу. Решта 10-20%, що лишилися, банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу.

Відповідно до загальноприйнятої міжнародної практики в структурі винагороди за надання факторингових послуг виділяються наступні три основні компоненти:

1. Фіксований збір за обробку документів.

2. Фіксований відсоток з обороту постачальника (комісія).

Велика частина цього компоненту комісії є оплатою послуг, що надаються чинником, а саме:

• контроль за своєчасною виплатою фінансування;

• контроль за своєчасною оплатою товарів дебіторами;

• робота з дебіторами при затримках платежів;

• облік поточного стану дебіторської заборгованості і надання постачальникові відповідних звітів.

Крім того, сюди також включається премія за прийнятих на себе чинником ризики:

• ризик невчасної оплати постачань (ризик ліквідності);

• ризик неплатоспроможності дебіторів (кредитний ризик);

• ризик різкої зміни вартості кредитних ресурсів (процентний ризик).

У більшості факторингових компаній світу даний компонент факторингової комісії залежно від кількості покупців, обороту, частоти, постачань, знаходиться в межах від 0,5% до 5% від обороту.

Вартість факторингового фінансування, як правило, складає 18%-21% річних. На вартість факторингового обслуговування в першу чергу впливають ті послуги, які входять в портфель клієнтів. Окрім цього, вплив на рівень ставки роблять величина бізнесу клієнта і оцінка якості передаваної дебіторської заборгованості.

3. Вартість кредитних ресурсів, необхідних для фінансування постачальника.

Факторингова комісія у відсотках від загального об'єму фінансування з кожним роком скорочується, що, поза сумнівом, підвищує доступність факторингу.

Зменшення частки факторингової комісії від об'єму наданого фінансування зв'язане, перш за все, з швидким зростанням об'ємів фінансування, тобто ефектом масштабу, крім того, з набуттям досвіду відпрацьовуються схеми ведення цього бізнесу і знаходяться можливості оптимізації бізнес-процесів.