1. Поняття номінальної, ринкової та дійсної вартості фінансового активу.

Оцінювання фінансових активів, про­водиться учасниками ринку з метою визначення доцільності інвесту­вання коштів у фінансові активи та визначення прибутковості таких інвестицій.

Метод "ринкової оцінки активів" полягає в проведенні оці­нювання активів корпорації з метою уточнення дійсної вартості акції. Цей метод, як правило, використовують у разі злиття та придбання корпорацій. При цьому вартість активів визначається на основі рин­кової оцінки власного капіталу корпорації. Ринковою вартістю ак­тивів виступає сумарна ліквідаційна вартість окремих активів корпорації, що обчислюється через знаходження інших аналогічних активів, для яких визначена ринкова вартість.

Ліквідаційна вартість акції = (Ліквідаційна вартість активів - Зобов'язання): Кількість розміщених акцій.

Якщо поточна ринкова вартість активів значно менша від їх обчис­леної ліквідаційної вартості, доцільно інвестувати кошти в придбан­ня таких активів.

Номінальна вартість акції – встановлюється при створенні акціонерного товариства згідно з встановленою законодавством мінімальною вартістю акції і фіксується на бланку акції, а сумарна номінальна вартість всіх акцій становить статутний фонд товариства, або акціонерний капітал.

Метод "дійсної вартості акції". Базується на аналізі співвідношення поточної ринкової ціни акції до величини прибутку корпорації, що припадає на одну акцію.

Р/Е = Ринкова ціна акції / Прибуток на акцію.

Для покупця акцій велике значення показника Р/Е не є приваб­ливим, оскільки свідчить про те, що на одиницю інвестованих коштів він отримає незначний прибуток. Незручність в аналізі показника полягає в тому, що він залежить не тільки від ефективної діяльності корпорації та її при­бутковості, а й від структури капіталу корпорації.

Низьке значення показника Р/Е може свідчити як про високу прибутковість корпорації, так і про високий ризик структури капіталу (про значну частку боргу в капіталі корпорації).

Високе значення показника Р/Е може свідчити як про невисоку ефективність діяльності фірми, так і про її швидке зростання.

Ціна акції = Р/Е • Прибуток на акцію,

Потім оцінивши значення показника Р/Е та очікувані в майбутньо­му прибутки корпорації, можна отримати оцінку:

Дійсна вартість акції = Оцінка значення Р/Е × Очікуваний прибуток на акцію. Дійсна вартість акції порівнюється з її поточною ринковою вар­тістю. Якщо оцінена дійсна вартість акції значно перевищує її рин­кову вартість, це означає, що акції недооцінені ринком і доцільно інвестувати кошти в їх купівлю. Недолік методу - ризики в діяльності компанії не знаходять конкретного числового відображення, а входять як скла­дова до показника Р/Е.

Оцінюючи вартість акцій за допомогою показника Р/Е, потрібно враховувати його залежність від багатьох чинників, зокрема: діяльності корпорації; структури капіталу корпорації; ризиків у діяльності підприємства та галузі тощо.

2. Фактори, що визначають реальну дохідність фінансових та матеріальних активів

Якщо вигоди, створені активами, мають різні характеристики, то необхідно коригувати ці відмінності перед тим, як порівнювати їх рівноважну дохідність і зокрема активи можуть відрізнятися рівнем ліквідності, ступенем ризику, механізмом оподаткування та ін.

Розглянемо дохідність фінансових активів та активів, що приносять споживчий прибуток.

Існують активи, вигоди від яких виражаються не лише в грошовому вимірі, а і у споживанні (нерухомість). Частиною прибутку від володіння будинком можна вважати те, що власник, який у ньому проживає, не сплачує орендну плату. Неявна вигода орендної плати – це та, за якої могли б орендувати подібний будинок або здати цей будинок в оренду комусь іншому. Здійснивши вибір здавати будинок в оренду самому собі власник позбавляється можливості отримувати орендні платежі від когось іншого, отже. Несе альтернативні витрати.

Неявна орендна плата становить Т грошових одиниць на рік. Частина прибутку від володіння будинком є те, що він мав неявний дохід Т грошових одиниць на рік. Складова прибутку – прибуток від підвищеної вартості активів (А гр.од.)

Дохідність початкової інвестиції у житло буде h = (Т+А)/Р, де р – вкладені кошти.

h = Т/Р + А/Р, де Т/Р - споживча дохідність, А/Р – фінансова дохідність.

Нехай r – дохідність фінансових активів. Тоді на першому етапі рівноваги сукупна дохідність житла буде дорівнювати дохідності фінансових активів.

Існують наступні варіанти. Можна вкласти Р доходів до банку і отримати дохід Р_r або інвестувати Р в будинок, тоді на кінець періоду можна заощадити Т гр.од. для орендної плати і отримати А гр.од. від зростання ціни. Сукупний прибуток буде однаковим.

Якщо Т+А< rР, то буде вигідно вкласти гроші до банку, сплатити Т грошових одиниць орендної плати і отримати rР-Т>А на кінець періоду.

Якщо Т+А> rР, то доцільно вкласти кошти в нерухомість.

Загалом активи, що приносять споживчі прибутки в умовах рівноваги мають нижчу фінансову дохідність, ніж фінансові активи. Якщо існує прибуток у вигляді орендної плати, то дохідність таких активів не може порівнюватись.

Вплив оподаткування на дохідність активів.

Дохід по фінансовому активу складається з двох частин: доходу від володіння та доходу від продажу. Доход від володіння періодично отримується і періодично сплачується податок з нього.

Розглянемо дохід від зростання вартості активів. Податки на доходи від приросту вартості активів відкладаються до часу здійснення продажу і це робить ефективну ставку оподаткування нижчою. Оподатковують дохід від приросту вартості активів в конкретних грошових одиницях, які пов’язані з певним рівнем інфляції. Якщо вартість активу зросла і прицьому мав місце значний приріст інфляції це підвищує ефективну ставку оподаткування.

Ринки активів дозволяють інвесторам змінювати структуру споживання в часі. Молоді інвестори швидше схильні отримати кошти в поточний момент і інвестувати їх в житло, таким чином, збільшивши споживання. Інвестори похилого віку бажають мати постійний потік грошових коштів для фінансування пенсійних виплат. Обидва можуть отримати виграш, якщо інвестор похилого віку заощаджуватиме кошти в банк, а молодий братиме їх у позику.