39. Пасивні операції комерційних банків

Пасивні операції – це операції з мобілізації ресурсів комерційного банку.

Ресурси комбанків – це сукупність грошей, що перебувають у його розпорядженні і використовуються для використання певних операцій.

Існують власні ресурси – статутні, резервні фонди для забезпечення фінансової стабільності діяльності банку, він страхує інтереси вкладників та кредиторів. Поділяється на основний та додатковий (загальні резерви за активними операціями і поточними доходами). Статутний фонд при відкритому АТ формується від передплати на акції, в закритому – через перерозподіл акцій між засновників. Резервний фонд покриває збитки, оплата дивідендів – це стійкість комбанку. Його рівень 50% від статутного фонду. Існують спеціальні фонди для розвитку банку за рахунок прибутку.

Пасиви банку можна роздiлити на двi великі групи :

банкiвський капiтал;

залученi кошти.

Залучені ресурси – кошти на поточних, депозитних та інших рахунках клієнтів, які розміщуються на активах з метою отримання прибутку чи забезпечення ліквідності банку. Поділяються на депозитні: 1) до запитання – на поточному рахунках клієнта для розрахунку по господарським операціям, контокорентні рахунки – поточні рахунки з комісією; 2) строкові розміщенні кошти в банку на строк від 1 місяця, не здійснюють поточні платежі. Це найкращий вид депозиту під %. Та не депозитні (позичені) кошти – залучені кошти, як міжбанківські кредити, кредити НБУ, операції з ЦП тощо для підтримки поточної ліквідності. Міжбанківський кредит – розміщення вільних ресурсів в інших банках, % ставка нижча ніж за кредитами господарствам і пов’язана з обліковою ставкою НБУ.

Так пасивні операції комбанків полягають у формуванні власної і залученої ресурсної бази, на підставі і за рахунок якої здійснюються активні операції.

40.Лізингові послуги на ринку фін посередництва.

Лізинг – довготермінова оренда (від 6 міс до кількох років) машин, обладна­ння, транспортних засобів, виробни­чих споруд,...на умовах поворотності, терміновості й платності і на підставі відповідного договору між орендодав­цем та орендарем, що передбачає мо­жливість їх наступного викупу оре­н­дарем. Лізингоодержувач не отримує права власності на передані активи, але використовує їх і здійснює виплати лі­зингодавцю протягом певного пері­оду часу згідно з укладеним договором.

Субєктами Л є лізингодавці, лізинго­о-де­р­жувачі і часто продавці предмета лізингу, які можуть бути й виробни­ка­ми майна, що надається в оренду

Як правило, протягом терміну дії до­говору Л орендар сплачує орендодав­цю повну вартість орендованого майна. Ціна продажу визначається після закін­чення терміну Л

Ліз-ві платежі включають плату за користуванням предметом Л, %, що спла­чу­ються лізингодавцем у разі ку­пі­влі обладнання в кредит, відшко­ду­ва­ння страхових платежів за договором стр-ня предмету лізингу, ін, передба­чені договором Л

Види лізингу: 1. Оперативний л.—це договір, згідно яким предмет лізингу передається лізингоодерж. на термін менший від терміну повної його амор­ти­зації і завжди повертається лізинго­давцю після закінчення обумовленого терміну. Лізингова компанія надає лі­зи­нгоотримувачу послуги з утри­ма­ння та ремонту орендованого устаткуання

Лізингодавець може повторно здати в оренду або продати обладнання.

2. Фінансовий л.—це договір, згідно з яким предмет лізингу передається лі­зи­нгоодержувачу для користування на визначенний договором термін і може бути придбаний лізингоодержувачем після закінчення терміну користування у разі сплати визначеної договором йо­го повної вартості. За утримання в дії, обслуговування та експлуатацію предмета лізингу відповідає лізинго­о­де­ржувач.

Вітчизняним законодавством передба­чено такі форми лізингу: зворотній , пайовий, міжнародній.

1.зворотній - премет лізингу придба­ва­ється у власника для наступної пере­да­чі йому в лізинг.

2 пайовий –до 80% вартості предмета лізингу фінансується за рахунок кре­ди­ту , наданого двома і більше креди­то­ра­ми.

3 міжнар. - участь беруть сторони різних держав.