- •1. Поняття номінальної, ринкової та дійсної вартості фінансового активу.
- •2. Фактори, що визначають реальну дохідність фінансових та матеріальних активів
- •3. Попит та пропозиція на ринку активів. Арбітраж та рівновага
- •4. Загальна характеристика споживання та заощадження.
- •5. Теорії споживання Кейнса та Фішера.
- •6. Модель ф. Модільяні та теорія поведінки споживача м. Фрідмена.
- •7. Інвестиції та заощадження
- •8.Структура процентних ставок
- •9. Процентна ставка з урахуванням інфляції та ризику неповернення
- •10. Поняття форвардної процентної ставки, механізм її формування
- •11. Теорії ринкових поцентних ставок
- •12. Поняття курсу валюти та фактори що впливають на формування курсу валюти
- •13. Оцінювання дохідності операцій з фінансовими активами на вторинному ринку
- •14. Механізм оцінки дійсної вартості фінансових активів
- •15. Механізм оцінювання облігацій.
- •16. Фактори, що впливають на ціну облігації, еластичність ціни облігації
- •18.Фактори, що впливають на формування ринкової ціни акції та методи оцінки акцій
- •19. Дивідендний метод оцінки акцій.
- •20. Модель оцінки фінансових активів
- •21. Фондові індекси як індикатори фондового ринку
- •22. Поняття портфеля цінних паперів, оцінювання ризику та очікуваного доходу по портфелю, диверсифікація портфелю
- •23. Формування цін на ринку строкових угод
- •24.Формування цін на ринку строкових угод на прикладі форвардного валютного курсу
- •25. Поняття ціни форвардного контракту та механізм її оцінки (форвардні % ставки???)
- •26. Ціна опціону та фактори, що на неї впливають (Буренин и фр)
- •27. Формування цін на ринку банківських послуг
- •28. Кредитні рейтинги та їх вплив на формування цін на фінансовому ринку
- •29. Операції на фінансовому ринку – економічний зміст та класифікація.
- •30.Операції, пов’язані з непрямим інвестуванням коштів (трансформацією капіталу)
- •31. Послуги, що надаються інститутами інфраструктури фінансового ринку
- •32. Послуги фінансових посередників на ринку пенсійного забезпечення
- •33. Страхові послуги: суть та класифікація
- •34. Діяльність ощадних банків на фінансовому ринку
- •35. Діяльність кредитних спілок на фін ринку.
- •36. Послуги, що надаються інвестиційними банками на ринку фінансового посередництва
- •37. Здійснення спільного інвестування на фінансовому ринку
- •38. Активні операції комерційних банків
- •39. Пасивні операції комерційних банків
- •40.Лізингові послуги на ринку фін посередництва.
- •41. Ціноутворення на ринку лізингових послуг
- •42. Факторингові послуги та формування цін на ринку факторингових послуг
- •43. Торговці цінними паперами та операції, які вони здійснюють
- •44. Брокерська діяльність на ринку цінних паперів
- •45. Дилерська діяльність на ринку цінних паперів
- •46. Організація торгівлі цп-ми на біржовому ринку.
26. Ціна опціону та фактори, що на неї впливають (Буренин и фр)
Опціон — це строковий контракт, що надає його покупцю право купити або продати базовий актив за встановленою ціною або протягом відповідного терміну або на встановлену конкретну дату у майбутньому. Продавець зобов'язаний виконати угоду, якщо покупець скористається своїм правом. Ціна базового активу, по якій виконується угода, якщо покупець скористається своїм правом, має назву „ціна виконання опціону”.
Опціон має ціну — це премія опціону — це сума, яку сплачує покупець продавцю за придбане право. Премія складається з двох основних частин: 1) внутрішня вартість опціону — це дохід покупця, який він отримав би, якби скористався своїм правом в даний момент часу. 2) часова вартість — це різниця між майбутньою (прогнозованою) ціною базового активу протягом дії опціону та ціною виконання.
Розмір премії залежить від наступних основних факторів: - поточна ціна базового активу; - різниця між поточною ціною базового активу і ціною виконання; - час, що залишився до дати виконання; - поточний рівень безризикових процентних ставок; - індивідуальна оцінка учасниками ринку майбутньої динаміки цін на базові активи; - від стилю і виду опціону
Класифікація опціонів:
І. Залежно від права, яке придбав покупець опціону, є два основних види або типи: 1) Опціон на купівлю (option-call); 2) Опціон на продаж (option-put)
ІІ. Залежно від терміну виконання опціону виділяють два основних стилі опціону: 1) Американський опціон — це такий по якому покупець може скористатися правом протягом конкретного терміну до кінцевої встановленої дати. 2) Європейський — покупець може скористатися своїм правом тільки на встановлену конкретну дату.
ІІІ. Залежно від забезпеченості виконання зобов'язань по опціону: 1) Покриті (забезпечені), продавець опціону має базовий актив; 2) Непокриті (незабезпечені), продавець опціону не має базового активу
ІV. Залежно від ступеня стандартизації та сфери обігу: 1) Стандартизовані (біржові); 2) Нестандартизовані (позабіржові). Для біржових опціонів характерним є те, що емітентом виступають організатори торгівлі (біржі, позабіржові торгівельні системи або розрахунково-клірингова палата, з якою організатор торгівлі має відповідний договір)
V. Залежно від розміру внутрішньої вартості: 1) Опціон в гроші (з грошима). Для покупця опціону на купівлю ринкова ціна базового активу більша, ніж ціна виконання, тобто внутрішня вартість більша за 0. Для покупця опціону на продаж ринкова ціна базового активу менша, ніж ціна виконання, внутрішня вартість теж більша за 0; 2) Опціон при грошах (внутрішня вартість дорівнює нулю, тобто ринкова ціна базового активу дорівнює ціні виконання); 3) Без грошей (внутрішня вартість менше 0. Для опціону на купівлю це означає, що ринкова ціна менша за ціну виконання, по опціону на продаж — ринкова ціна більше ціни виконання)
Залежно від базового активу: 1) Опціон на ЦП (базовий актив — ЦП), відповідно до Закону „Про оподаткування прибутку підприємств” вони називаються фондовими деривативами. Основну частку у зарубіжній практиці займають індекси і акції як базові активи; 2) Валютні опціони (базовий актив — валюта); 3) Товарні опціони (базовий актив — товари, товарні ресурси); 4) Опціон на інші похідні фінансові інструменти (опціон на фючерс, опціон на своп)
Основні опціонні стратегії: 1) Проста опціонна стратегія. Характеризується тим, що учасник виступає або в ролі покупця або в ролі продавця; 2) Опціонні стратегії спред — це одномоментне відкриття двох протилежних позицій на один і той же вид опціону з одним і тим же базовим активом (одномоментні продаж і купівля) Види стратегій спред: (Горизонтальні стратегії — однакова ціна виконання але різні дати; Вертикальна стратегія — ціна виконання різна, а дата однакова; Діагональна — різні дати і різні ціни.); 3) Комбінаційні опціонні стратегії (стеллаж) — одномоментне відкриття двох однакових позицій на різні види опціонів з одним і тим же базовим активом. Наприклад, це одномоментне придбання опціону на продаж і опціону на купівлю. Серед стеллажних виділяють наступні статегії: (Комбінація стредл — це купівля опціону на продаж і опціону на купівлю або продаж опціону на продаж і опціону на купівлю з однаковими датами і цінами виконання; Комбінація стренгл — це стеллажна операція, коли однакова дата і різні ціни виконання.; Комбінація стреп — включає три опціони: два опціони на купівлю і один на продаж, дата і ціни можуть бути однаковими або різними.; Комбінація стріп — включає три опціони: один опціон на купівлю і два на продаж, дата і ціни можуть бути однаковими або різними.); 4) Синтетичні опціонні стратегії — це одномоментне відкриття протилежних позицій на різні види опціонів або одномментне відкриття позиції на опціонному ринку та на ринку спот (на фізичному ринку).