3.2. Смуга частот

В нормах та методиках контролю використовуються октавні смуги частот з такими значеннями:

Таблиця 3

	Значення частот, Гц
Номер октавної смуги	1	2	3	4	5
Нижня частота	177	355	710	1420	2840
Верхня частота	355	710	1420	2840	5680
Центральна частота	250	500	1000	2000	4000

3.3 Критерії захищеності

Приміщення вважається захищеним, а мовна інформація убезпеченою, якщо у кожному можливому каналі витоку співвідношення "сигнал/завада", виміряне на межі контрольованої зони виділеного приміщення чи у місці можливого встановлення апаратури розвідки, не перевищує норм для заданого рівня захисту. Рівні сигналів та завад вимірюються в "дБ" відносно нульових значень: 2*10^-5 Па для звукового тиску; 3*10^-4 м/с² для віброприскорень; 1 мкВ для електричних сигналів.

3.4. Норми захисту мовної інформації

3.4.1 Норми захисту мовної інформації від витоку акустичними каналами встановлюють граничне допустимі співвідношення "сигнал/завада", виміряні на межі контрольованої зони виділеного приміщення чи у місці можливого встановлення апаратури розвідки.

3.4.2. За ступенями захисту норми поділяються на чотири рівні від найнижчого „1” до найвищого „4”.

3.4.3. Граничне співвідношення "сигнал/завада" для першого рівня захисту складає - мінус 10 дБ.

3.5. Методика контролю захисту мовної інформації від витоку акустичними каналами

3.5.1. Зібрати вимірювальну схему згідно рис. 6

Рис. 6. Структурна схема дослідження витоку мовної інформації акустичними каналами

3.5.2. Шумовимірювачем визначити найменший рівень акустичного шуму в виділеному приміщенні, цей рівень враховувати при розрахунках захищеності виділених приміщень.

Шум вимірюється в найбільш сприятливих умовах (за відсутності шумів транспорту, устаткування, оргтехніки тощо).

Звуковим генератором (або підсилювачем потужності) встановити рекомендований рівень акустичного сигналу, контрольований шумовимірювачем, в кожній октавній смузі згідно, при цьому рівень сигналу на кожній з частот не повинен відрізнятися більше ніж на ± 1 дБ та не менше ніж на 10 дБ перевищувати рівень фону в приміщенні на цій частоті в смузі аналізу.

Якщо рівень акустичного сигналу перевищуватиме рівень фону менше ніж на 10 дБ, рівень акустичного сигналу треба пропорційно збільшити, а потім врахувати це у розрахунках.

В подальшому рівень акустичного сигналу на всіх частотах октавної смуги повинен залишатися незмінним і контролюватися шумовимірювачем. На шумовимірювачі повинна бути встановлена характеристика S (повільно, лінійно).

Якщо показання шумовимірювача коливаються в межах 5 дБ, то слід враховувати середнє значення рівня. Показання шумовимірювача необхідно обчислити в інтервалі не менше 10 с, реєструючи сталий показник або середнє значення показання приладу.

3.5.3 Виміряти рівень акустичного сигналу ззовні приміщення в кожній контрольованій точці:

а) для "1" рівня захисту вимірювання проводяться на частоті 1000Гц, при цьому смуга аналізу повинна бути не більше 57Гц;

б) для "2","З","4" рівнів захисту, вимірювання проводяться згідно значень 20 дБ, 30 дБ і 40 дБ.

в) кількість вимірювань при усередненні повинна бути не менше 10.

3.5.4 Розрахунок співвідношення "сигнал/завада".

Обчислення співвідношення "сигнал/завада" проводити шляхом ділення максимального значення тонального сигналу Lci зі смугою аналізу f_a на найменше значення завади за відсутністю сигналу Lзi. Якщо виміряний рівень завади перевищує значення п.3.5.3, то для розрахунків приймається рівень завади визначений цим пунктом, отже у і-й октавній смузі частот ΔLci/зі обчислюється за формулою:

(1)

де: Q=Δf_a/Δf_i - виграш за рахунок звуження смуги аналізу, де Δf_a - смуга аналізу;

n - кількість контрольованих точок в межах октавної смуги (рекомендовано n = 5);

Δf_i - смуга і-ї октави;

Ucij, Uзij - усереднені середньоквадратичні значення напруги сигналів та завади на контрольованих частотах аналізу в межах і-ої октавної смуги;

ΔLci - різниця між встановленим рівнем мовного сигналу(дБ) та рекомендованим значенням, приведеним в таблиці 3 для і-ої октавної смуги.

Розраховані значення (ΔLс/з)і порівняти з нормою Ні, повинно виконуватись співвідношення:

(2)

За результатами вимірювань визначити відповідність розрахунків нормі захисту.

3.5.5 Значення ослаблення акустичного сигналу знаходиться шляхом обчислення різниці рівнів акустичного сигналу в контрольованій точці зовні виділеного приміщення (Lсі)зовн. та значення опорного сигналу її середині виділеного приміщення (Lсi)внут. в кожній октавній смузі згідно таблиці 2:

(Lі)осл.=(Lсі)зовн.-(Lсі)внут, (дБ) (3)

3.5.6 Методика контролю повітряних комунікацій (вентиляційних каналів).

При наявності доступу до звукопровідних комунікацій на межі контрольованої зони вимірювання проводяться згідно п.п.3.5.1...3.5.5.

При неможливості доступу, значення співвідношення "сигнал/завада" розраховується для кожної октавної смуги відносно найменшого значення шуму для даного приміщення та опорного сигналу згідно таблиці 2 з урахуванням вимог п.п.3.5.4, 3.5.5.

3.5.7 Методика контролю ефективності захисту від напрямлених мікрофонів Визначення співвідношення "сигнал/завада" в розкриві вікна або кватирки проводиться згідно п.3.5.5.

Для міських умов максимальна відстань до напрямлених мікрофонів приймається – 200 м.

Розрахунок рівня сигналу Lс проводиться за формулою:

Lс = Lа – ТL – 20logR - А(R) (4)

де: TL - значення звукоізоляційної спроможності стіни, вікна, дверей, дБ;

R - відстань від точки розкриву вікна або кватирки до місця можливого встановлення напрямленого мікрофона, м;

А(R) - аномальний акустичний коефіцієнт:

А(R)= bR + аR (5)

bR - коефіцієнт що враховує затухання звуку внаслідок поглинання при розповсюджені, дБ/км;

aR - рефракційна аномалія (урахування температури, вологості, вітру і т.п.), дБ/км

Розрахунок співвідношення сигнал/завада ΔLс/з проводиться за формулою:

ΔLс/з = (Lс-Lз) + К (6)

де К - значення завадостійкості засобів приймання. В таблиці 4 наведено значення коефіцієнту звукопоглинання А(R) з урахуванням температури та вологості, в дбБ/100м для октавних смуг.

Таблиця 4

Центральна частота октави, Гц	Т = 0° С			Т = 10° С			Т = 20° С
	Відносна вологість, %
	50	70	90	50	70	90	50	70	90
250	0,08	0,07	0,09	0,09	0,09	0,35	0,11	0,11	0,11
500	0,21	0,16	0,14	0,17	0,17	0,17	0,21	0,21	0,21
1000	0,61	0,42	0,35	0,39	0,35	0,35	0,42	0,42	0,42
2000	1,8	1,2	0,93	1,4	0,78	0,91	0,85	0,85	0,85
4000	4,8	3,6	2,8	3,1	2,1	1,7	2,0	1,7	1,7

В місці можливого приймання сигналу необхідно виміряти рівень завад (Lз), та визначити завадостійкість (К) засобів приймання та обробки інформації. Рівні завад вимірюються шумоміром та ненапрямленим мікрофоном.

Параметр К враховує зменшення рівня завад, обумовлене просторовою вибірковістю мікрофонів. Рекомендовані Акустичним Інститутом значення параметрів К наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

Центральна частота октави, Гц	250	500	1000	2000	4000
Кі	7	9	11	13	15
Кс	11	13	17	21	19

Кі- рекомендований коефіцієнт для індивідуальних засобів; Кс- для антен.

Приклад: Розрахуємо захищеність акустичного каналу для октавної смуги з середньою частотою 1000Гц.

Рівень опорного сигналу Lа встановлюємо 67дБ, а з урахуванням звукопідсилення 77дБ. Якщо зовнішня стіна має вікна, то коефіцієнт для них становить ТL=25дБ. можливе місце встановлення засобу розвідки (мікрофону), для міського району приймаємо R=200м.

Виберемо Т=10°С та відносну вологість 50%, тоді b=0,39 дБ/100м (таблиця 4). Lс = Lа – ТL – 20logR - А(R) = 77-25-46-0,78=5,22дБ.

Якщо рівень завад у точці приймання становить 45дБ а приймання здійснюється антеною з Кс=17дБ, тоді ΔLс/з = (Lс-Lз) + К =-22,78дБ.