1.1. Захист від витоку акустичним каналом

1.1.1. Захист від напрямлених мікрофонів

Виділене приміщення доцільно вибирати таким чином, щоб напроти вікон не було місць для можливого розміщення напрямлених мікрофонів - будівель, автостоянок, зелених насаджень та інших сховищ; вікна та кватирки на час проведення заходів необхідно зачиняти; ефективним є використання кондиціонерів - вони забезпечують звукоізоляцію, вентиляцію приміщень, створюють шумову заваду; можна використовувати напрямлені (в бік можливого розміщення мікрофону) джерела активної шумової завади.

1.1.2. Захист від мікрофонів, які вмонтовані в звукопровідні конструкції

Встановити схему прокладки повітропроводів. Якщо не виключена можливість установлення в них напрямлених мікрофонів, то вжити заходи захисту:

пасивні - звуконепроникні заглушки вентиляційних отворів, якщо дозволяють умови експлуатації будинку (приміщення); звукопоглинаючі повітряні фільтри в повітропроводах;

активні - локальне зашумлення повітропровідних комунікацій.

Забезпечення звукоізоляції приміщення:

Заходи з звукоізоляції виділеного приміщення вживаються, якщо воно знаходиться усередині контрольованої зони (в іншому разі застосовуються більш ефективні засоби віброзахисту).

Необхідний рівень звукоізоляції може бути досягнутим застосуванням відповідних будівельних конструкцій, покриттям стін та перекриттів звукопоглинаючими матеріалами, встановленням подвійних дверей (тамбура): активні засоби захисту в цьому випадку не застосовуються.

2. Загальні відомості про ка кзмі

2.1. Структурна схема ка кзмі

Структурна схема КА КЗМІ (портативного комплексу апаратури захисту мовної інформації від витоку по акустичному, лазерному, віброакустичному та акустоелектричному каналах) зображена на рис. 1.

Рис.1. Структурна схема КА КЗМІ

Засоби вимірювань

1. Джерело акустичного сигналу (гучномовець):

• нерівномірність АЧХ в смузі частот 177÷5680 Гц не більше 15 дБ;

• максимальний рівень звукового тиску на відстані їм від джерела акустичного сигналу не менше 110 дБ;

2. Низькочастотний генератор шумових сигналів (ГШС) повинен забезпечувати сигнал, спектральна густина потужності якого відповідає білому шуму з допустимим відхиленням ± 1 дБ, Розподілення миттєвих значень напруги на виході генератора нормальне (Гауссове), в діапазоні не менше як ± 3 значень середньоквадратичного відхилення.

3. Низькочастотний генератор сигналів. Основна похибка встановлення частоти повинна бути не більшою ± (1+200/f)%- Коефіцієнт гармонік - не більше 1,5%.

4. Підсилювач потужності для акустоелектричних вимірювань.

• нерівномірність амплітудно-частотної характеристики - не більше 1,0 дБ.

• коефіцієнт гармонік - не більше 2,0 %.

• рівень власного шуму та фону на виході відносно номінального значення вихідної напруги - не більше мінус 70 дБ.

Підсилювач повинен бути захищеним від появи на його виході постійного струму та низькочастотних перехідних процесів.

5. Шумомір першого класу в комплекті з вимірювальним мікрофоном.

6. Вібродатчик прискорень (акселерометр) - чутливість не гірше 2 мВ/м/с².

7. Аналізатор спектра повинен забезпечувати:

• смугу аналізу, згідно таблиці до методики;

• динамічний діапазон - не менше 60 дБ;

• діапазон вимірювання - від 177 до 5680 Гц;

• допустима межа похибки відліку частоти повинна бути не більш ± (0,001 f+1) Гц.

8. Мікровольтметр селективний повинен забезпечити:

- діапазон вимірювань - від 177 до 5680Гц;

- динамічний діапазон - не менше 60 дБ;

- смугу аналізу, згідно таб.3 до методики.

Примітка. Для проведення вимірювань може використовуватись апаратно -програмний комплекс, що відповідає вимогам до апаратури, наприклад, розроблений КБ "Шторм" для проведення аналогічних вимірювань в автоматичному режимі. Вся апаратура, призначена для вимірювання має бути повіреною.