- •Лабораторна робота №1 дослідження витоку мовної інформації в лініях зв’язку
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Пристрій аналізу неоднорідності лінії зв’язку
- •2.1. Види неоднорідностей та їх вплив на якість зв’язку
- •2.2. Імпульсний метод вимірювання неоднорідностей ліній зв’язку
- •3. Використання приладу р5-10 для виміру параметрів ліній зв’язку
- •3.1. Призначення приладу р5-10
- •3.2 Принцип роботи приладу р5-10
- •4. Опис лабораторного макета
- •5. Порядок виконання роботи
- •7. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №2 дослідження ефективності захисту аналогових скремблерів
- •1. Теоретичні відомості
- •1. Перетворення з інверсією спектра та статичних перестановок спектральних компонентів мовного сигналу (б.1 і б.2.1).
- •2. Опис лабораторного макета
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 пошук аудіозаписуючих пристроїв
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Технічні засоби протидії несанкціонованого запису мовної інформації на диктофони
- •2.1. Виявлення диктофонів
- •2.2. Технічні засоби виявлення несанкціонованого запису мовної інформації на диктофони
- •2.3. Захист від несанкціонованого запису мовної інформації на диктофони
- •Опис лабораторного макету
- •4. Порядок виконання роботи
- •5. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 радіомоніторинг та дослідження сигналів в “arcon expert”
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Класифікація пошукових робіт
- •1.1.1 За характером виконуваних робіт
- •1.1.2. За глибиною перевірок, що проводяться
- •2. Призначення та основні функції “arcon expert”
- •2.1. Призначення по “arcon expert”
- •2.2. Основні функції по “arcon expert”
- •Технічні характеристики
- •Опис лабораторного макета
- •5. Порядок виконання роботи
- •6. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 дослідження захисту від лазерних мікрофонів
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Опис лабораторного макета
- •3. Порядок виконання роботи
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 дослідження захисту від витоку мовної інформації в акустичних канал
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Захист від витоку акустичним каналом
- •1.1.1. Захист від напрямлених мікрофонів
- •1.1.2. Захист від мікрофонів, які вмонтовані в звукопровідні конструкції
- •2. Загальні відомості про ка кзмі
- •2.1. Структурна схема ка кзмі
- •2.2. Режими роботи та засоби управління
- •2.3. Загальні алгоритми вимірів та обчислень
- •2.4. Функціональна схема ка кзмі
- •2.5. Конструкція ка кзмі
- •2.6. Алгоритми роботи ка кзмі
- •2.7. Загальний порядок роботи та взаємодія з оператором
- •3. Методика контролю витоку інформації по акустичним каналам за допомогою ка кзмі
- •3.1. Загальні вимоги
- •3.2. Смуга частот
- •3.3 Критерії захищеності
- •3.4. Норми захисту мовної інформації
- •3.5. Методика контролю захисту мовної інформації від витоку акустичними каналами
- •4. Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 дослідження захисту від витоку мовної інформації в віброакустичних каналах
- •1. Теоретичні відомості
- •2. Загальні відомості про ка кзмі
- •2.1. Структурна схема ка кзмі
- •2.2. Режими роботи та засоби управління
- •2.3. Загальні алгоритми вимірів та обчислень
- •2.4. Функціональна схема ка кзмі
- •2.5. Конструкція ка кзмі
- •2.6. Алгоритми роботи ка кзмі
- •2.7. Загальний порядок роботи та взаємодія з оператором
- •3. Методика контролю витоку інформації по акустичним каналам за допомогою ка кзмі
- •3.1. Загальні вимоги
- •3.2. Смуга частот
- •3.3 Критерії захищеності
- •3.4. Норми захисту мовної інформації від витоку віброакустичним каналом
- •3.5. Методика контролю чи хисту мовної інформації від витоку віброакустичими каналами
- •3.5.1.1. Методика контролю лазерного каналу знімання інформації.
- •4. Контрольні питання
1. Теоретичні відомості
Складність задачі виявлення сучасних диктофонів полягає в тому, що, з одного боку, потрібно реєструвати дуже слабке електромагнітне випромінювання працюючого диктофона. Для цього необхідний чуттєвий вимірювач електромагнітного поля. З іншого боку, необхідно не реагувати на промислові завади і на випромінювання інших приладів, що може бути дуже сильним. Причому частотний діапазон, характер і форма електромагнітних коливань від диктофона і від джерел, що заважають, однакові.
З погляду користувача, виявник сучасних диктофонів повинний вирішувати три завдання :
-
забезпечувати прийнятну дальність виявлення для більшості диктофонів;
-
мінімізувати імовірність пропуску сигналу;
-
мінімізувати імовірність помилкового спрацьовування.
Для того щоб оцінити обсяг робіт зі створення такого виявника, необхідно розглянути всі групи сучасних диктофонів на предмет створюваного ними електромагнітного випромінювання, тому що воно може виявитися єдиною демаскуючою ознакою для записуючого диктофона.
По створюваному електромагнітному випромінюванню диктофони можуть бути розділені на дві групи: що мають у своїй конструкції електродвигун і мікросхеми пам’яті для запису інформації.
До першої групи відносяться наступні апарати:
-
побудовані за класичним принципом запису електричних сигналів на магнітну стрічку в аналоговому виді і вважаючи наявність стрічко-протяжного механізму, плюс не мають генератора стирання і підмагнічування (ГСП);
-
побудовані за принципом запису електричних сигналів на магнітну стрічку в цифровому виді на DAT-касету і мають більш складний стрічко-протяжний механізм, аналогічний механізму відеомагнітофона;
-
побудовані за принципом запису електричних сигналів на магнітний або оптичний дисковий носій у цифровому виді, наприклад на міні диск, розроблений фірмою SONY (магнітний носій), або на лазерний перезаписаний диск (оптичний носій). Також мають електродвигун. Цю групу диктофонів будемо називати – “кінематичні”.
Характер створюваного електромагнітного випромінювання цієї групи диктофонів однаковий. Джерелом максимального випромінювання є електродвигун і ГСП (тільки для підгрупи 1). Форма сигналу від електродвигуна носить імпульсний характер з основною гармонікою в діапазоні від 80 до 300 Гц. З меншими амплітудами в цей діапазон попадають інші гармонійні складові цього сигналу. Випромінювання від ГСП наближено до синусоїдального і знаходиться в межах від 20 до 60 кГц.
Інша група диктофонів побудована на принципі запису електричних сигналів у кристал мікросхеми пам'яті в цифровому виді. Причому може використовуватися енергонезалежна пам’ять (флеш-пам’ять) або рідше динамічна або статична пам’ять, що вимагає постійно підключеного джерела живлення . Надалі цю групу диктофонів будемо називати – “цифрові”.
Конструктивно “цифрові” диктофони можуть бути виконані в двох варіантах:
-
функція диктофона в пристрої є основною;
-
функція диктофона в пристрої є додатковою.
До другої підгрупи відносяться пристрої:
-
деякі моделі стільникових телефонів;
-
більшість “кишенькових” міні комп’ютерів, наприклад PocketPC;
-
MP3-програвачі з можливістю запису.
Необхідно відзначити, що теоретично поняттям “цифровий” диктофон визначений пристрій, що здійснює запис мовної інформації на деякий носій у цифровому виді. Причому носієм може бути диск або стрічка. Такі пристрої мають кінематичний механізм і в рамках цієї статті відносяться до “кінематичних” диктофонів.
Що ж є джерелом випромінювання в “цифрових” диктофонах? По характері випромінювання, “цифрові” диктофони можна розділити на підгрупи:
-
наявний імпульсний перетворювач напруги, наприклад, який як джерело живлення використовує одну батарею напругою 1,5 В;
-
наявна змінна флеш - пам’ять;
-
виконується стискування мовної інформації за допомогою спеціалізованого сигнального процесора;
-
наявний рідкокристалічний дисплей;
-
наявністю різних типів аксесуарів, такі як виносний мікрофон, пульт дистанційного керування і т.д.;
-
наявний корпус, здатний екранувати випромінювання диктофона.
Максимальний рівень випромінювання “цифрових” диктофонів для всіх підгруп, як правило, лежить у діапазоні від 20 до 120 кГц. Для диктофонів з імпульсним перетворювачем напруги найбільш сильний рівень спостерігається на частоті перетворення. Такі диктофони можуть виявлятися на максимальній віддалі - більше метра.
У диктофонах зі змінною флеш-пам’яттю неодмінно присутній шлейф із декількох десятків провідників, довжиною кілька сантиметрів. По ньому передаються сигнали адреси і даних для запису в пам’ять. Ці сигнали цифрові, а отже, мають круті фронти і амплітуду, рівну напрузі живлення (3 вольти). Така кількість довгих провідників з такими сигналами дає шумоподібні сплески в деяких частотних областях. Якщо використано сигнальний процесор, що характерно для техніки західних виробників, спектральні сплески підсилюються, тому що такий процесор споживає більш 50% енергії, необхідної для роботи диктофона. Диктофони цих двох підгруп можуть виявлятися на відстані від 50 см до 1 м.
У диктофонах з рідкокристалічним дисплеєм, останній теж є джерелом утворення електромагнітного поля. Причому енергія його росте з розмірами дисплея, а також у випадку, якщо він графічний, і особливо кольоровий. Наявність таких дисплеїв більш характерно для приладів, у яких функція диктофона є додатковою - стільникові телефони, міні-комп’ютери і т.д. Дальність виявлення таких пристроїв може перевищити 1 м.
Для диктофонів з підключеним виносним мікрофоном або пультом дистанційного керування, сполучний кабель є додатковим відносно могутнім джерелом випромінювання.
Для диктофонів у металевих корпусах дальність виявлення різко падає, тому що випромінювання екранується корпусом і в залежності від якості екранування складає від декількох одиниць до 30 см. Однак існує імовірність утворення низькочастотних субгармонік, від випромінювання яких, таке екранування малоефективне. У будь-якому випадку, диктофони в металевих корпусах відносяться до класу спецтехніки і спеціально розробляються з метою мінімізації випромінювання.
З точки зору електротехніки диктофон складається з набору замкнутих електричних кіл, причому деякі з них мають значну індуктивність, що приводить до утворення навколо працюючого диктофона електромагнітного випромінювання з визначеною діаграмою спрямованості і інтенсивністю. Звідси випливає, що будь-який диктофон може бути виявлений деяким електронним пристроєм на визначеній відстані.