За режимом

МЕТОДИ	ПЕРЕВАГИ	НЕДОЛІКИ
Порядковий	Простота присвоєння кодів. Забезпечує повну ідентифікацію об'єктів. Економічність використання 9999 кодів, що прийняті в класифікаторах.	Відсутність додаткової інформації про об'єкти. Неможливість виділення спільності й різниці між об’єктами. Не є інформативним, тому що не відбиває ознак, що властиві множині.
Серійно-порядковий	Упорядкування об'єктів по серіях, в результаті чого з'являється додаткова інформація.	Потрібен додатковий розподіл множини по об’єктах за певними ознаками.
Послідовний	При малій значності коду велика інформаційна місткість.	Залежність коду від встановлених правил класифікації. Необхідність мати резервні коди на випадок включення додаткових об'єктів. Неможливість зміни складу й кількості ознак, якими ідентифікується об'єкт.
Паралельний	Ефективний для використання комп'ютерних технологій. Застосовується для кодування великої кількості об'єктів, характеристики яких можуть змінюватися й доповнюватися.	Недостатній зв'язок між окремими угрупованнями. Громіздкість фасетних формул. Надлишкова місткість кодів.

Наприкінці 1960-х років виробники та торгівля в розвинених країнах почали відчувати все більшу потребу автоматизувати свої процеси. З метою забезпечення єдиних стандартів та методик автоматичної ідентифікації та електронної передачі інформації були створені відповідальні організації: в 1972 році в США розпочала діяльність Uniform Code Council (UCC), а в 1977 році в Європі – Європейська асоціація товарної нумерації EAN (European Article Numbering). Європейська організація створена за ініціативою виробників та дистриб'юторів дванадцяти європейських країн. Європейська система товарної нумерації стала логічним розвитком американської системи UPC, що на той час вже використовувалась у США та Канаді. Протягом кількох наступних років до EAN приєднались країни Латинської та Центральної Америки, Азійсько-тихоокеанського регіону, Центральної та Східної Європи. Європейська Асоціація EAN стала міжнародною організацією, відповідно було змінено назву – EAN International. За понад чверть століття діяльності EAN International стала авторитетною всесвітньою організацією, що забезпечує понад мільйон підприємств-користувачів широким спектром стандартів та служб у сфері інформаційного супроводження товаропостачання. У травні 1997 року на спільному конгресі UCC та EAN International вирішено перейти до єдиної всесвітньої системи автоматичної ідентифікації та електронної передачі ділової інформації. У 2002 році організації UCC та ЕССС (Канада) стали повноправними членами EAN International. Організація стала справді всесвітньою. Тому в 2003 році Генеральна асамблея EAN International прийняла рішення про запровадження нової назви всесвітньої організації – GS1. Назва GS1 не є абревіатурою і має асоціативне тлумачення. "GS" відповідає поняттям "Всесвітня система", "Всесвітні стандарти" і "Всесвітні рішення". Цифра "1" у назві вказує на першість організації зі стандартизації, а також уніфікацію світової торгівлі за однією всесвітньою системою стандартів. Асоціація "EAN-Україна" створена в 1994 р. Відповідно до курсу всесвітньої спільноти GS1 з 20.12.2006 назву змінено. Нове найменування організації: Асоціація Товарної Нумерації України "ДжіЕс1 Україна" (Article Numbering Association of Ukraine "GS1 Ukraine"), скорочено: Асоціація "ДжіЕс1 Україна" ( GS1 Ukraine ). Система GS1 – це інтегрована система всесвітніх стандартів, що забезпечує точну ідентифікацію товарів, послуг і торгових партнерів, а також інформаційні комунікації щодо них. Система GS1 створена з метою вдосконалення процесів ідентифікації та обліку, ефективної організації інформаційних потоків, і таким чином – підвищення продуктивності праці та скорочення виробничих видатків.

Сучасні методи організації виробничих процесів передбачають максимальну автоматизацію обліку та контролю. Введення даних вручну з клавіатури забирає багато часу, крім того, існує велика вірогідність введення помилкових даних. Вирішити проблеми, пов'язані з ручним вводом даних допомагають штрихові коди. Штриховий код – інформаційний знак, призначений для автоматизованих способів ідентифікації та обліку інформації про товар, що закодована в вигляді комбінації послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами. Кожний штриховий код будується за визначеними заздалегідь стандартними правилами. Сукупність таких правил називається символікою штрихового коду (або штрих-кодовою символікою). Штрих-кодова символіка передбачає певні правила кодування кожного символу (цифри, букви тощо), встановлює вимоги до друку та зчитування штрих-кодових позначок. Існує два основні стандарти штрихового кодування – лінійні (одновимірні або 1D) і двомірні (2D) символіки штрих-кодів. Лінійними (одновимірними) називаються штрих-коди, які читаються в одному напрямку (по горизонталі). Найбільш поширеними є такі лінійні символіки: EAN, UPC, Code39, Code128, Codabar, Interleaved 2 of 5. Лінійні символіки дозволяють кодувати невеликий об'єм інформації (до 20-30 символів – зазвичай цифр) за допомогою нескладних штрих-кодів, що читаються недорогими сканерами. Двомірними називаються символіки, розроблені для кодування великого обсягу інформації (до декількох сторінок тексту). Двомірний код зчитується за допомогою спеціального сканера двомірних кодів і дозволяє швидко і безпомилково вводити великий обсяг інформації. Розшифрування такого коду проводиться в двох вимірах (по горизонталі і по вертикалі). Базові стандарти ідентифікації та подання даних GS1 передбачають використання декількох лінійних символік штрихових кодів. Інформація в штрихових кодах GS1 завжди чітко структурована за єдиними правилами, тож завжди можна визначити, яка саме інформація закодована в штриховому коді GS1. Відповідно до правил символіки штрихового коду EAN/UPC будуються штрихові коди EAN-13, EAN-8, UPC, а також двох та п'ятизначні "розширення", які використовуються для кодування додаткової інформації при маркуванні книжок та періодичних видань. Ця символіка дозволяє кодувати тільки цифри. Штрих-кодова позначка EAN-13 Штрих-кодова позначка EAN-8

Цифри, розміщені під графічним зображенням у штрих-коді, несуть в собі наступну інформацію: дві цифри (іноді буває три цифри: Україна – 482) – код країни походження, тобто код країни-виробника або продавця продукту. Як правило, код країни привласнюється Міжнародною асоціацією EAN і не складається з однієї цифри; п'ять цифр – код підприємства-виробника або продавця продукції; п'ять цифр – це код товару, в якому: 1 цифра – найменування товару, 2 цифра – споживні властивості, 3 цифра – розміри, маса, 4 цифра – інгредієнти, 5 цифра – колір; одна цифра – контрольна цифра, що використовується для перевірки правильності зчитування штрихів сканером; іноді вказується ще одна цифра, яка означає знак товару, виготовленого за ліцензією. Будь-які товари, призначені для роздрібного продажу, маркуються тільки штрих-кодовими позначками символіки EAN/UPC. Ця символіка може застосовуватись й для маркування товарів, які не продаються вроздріб, наприклад, для групових упаковок. Штрих-кодова символіка ITF-14 добре пристосована для друку на поверхнях невисокої якості, наприклад, безпосередньо на гофрокартоні. Штрих-кодовими позначками символіки ITF-14 маркуються тільки товари, не призначені для продажу через контрольно-касові вузли підприємств роздрібної торгівлі. Найчастіше це групові упаковки – ш ящики, коробки, піддони, які містять стандартну кількість однакових торгових одиниць. Ця символіка дозволяє кодувати тільки цифри. В штрих-кодовій позначці ITF-14 на товарі представляється тільки Глобальний номер товарної позиції (GTIN). Штрих-кодова символіка UCC/EAN-128 (нова назва – GS1-128) дозволяє кодувати не тільки цифри, а й всі літери латинської абетки та інші знаки (загалом 128 символів). Серед характерних особливостей цієї штрих-кодової символіки – її висока інформаційна щільність та контролепридатність. У штрих-кодовій позначці UCC/EAN-128 можна представити не тільки Глобальний номер товарної позиції (GTIN), а й додаткову конкретну інформацію про товар, наприклад, вагу нетто, дату виготовлення, серійний номер, термін придатності тощо. Будь-яка інформація в штриховому коді символіки UCC/EAN-128 подається за чітко визначеними правилами – в вигляді стандартизованих рядків даних. Призначення кожного рядка даних, його довжину та алгоритм обробки комп'ютерною системою визначає стандартний Ідентифікатор застосування. Завдяки цьому автоматизовані системи можуть безпомилково визначити, яка інформація була зчитана, та яким чином цю інформацію потрібно обробляти. Крім зазначених вище штрих-кодових символік Система GS1 передбачає й використання нових штрихових кодів, зокрема, штрих-кодової символіки GS1 DataBar, GS1 DataMatrix та композитних символік. 2D штрих-кодова символіка DataMatrix Код DataMatrix від фірми CiMatrix представляє собою двовимірний код, розроблений для розміщення великого обсягу інформації на обмеженій площі поверхні. Штрих-код DataMatrix може зберігати від одного до 500 символів. Код може масштабуватися від 1-mil щільності до 14-дюймової площі. Це означає, що код DataMatrix має теоретичну максимальну щільність 500 млн. символів на дюйм. На практиці, реальна щільність, істотно обмежується роздільною здатністю друкуючих пристроїв (принтерів штрих-коду) і сканерів. Код DataMatrix не такий чутливий до дефектів друку, як традиційний штрих-код. Схема кодування DataMatrix має високий рівень надмірності, це дозволяє зберігати читаність коду при його частковому пошкодженні або втраті частини коду. DataMatrix застосовується для маркування невеликих предметів, таких як електронні елементи: процесори, мікросхеми, друковані плати, так само для маркування електронних приладів, наприклад, мобільних телефонів.

Що називають кодуванням товарів? Які Ви знаєте методи кодування товарів? Що таке артикул і артикуляція товарів? Що є штриховим кодом? Які є штрихові коди за будовою або структурою? Які Ви знаєте види штрихових кодів? Яка будова кодового слова кодів ЕАN-13 і ЕАN-8?

А

Ознайомитись з державними класифікаторами ДКПП 016-97 і УКТЗЕД 017-98. Вивчити схему кодування товарів. Скласти коди і розшифрувати коди на товари. Розглянути зміст і структуру стандартів: ДСТУ 3145-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги; ДСТУ 3146-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Штрих-кодові позначки EAN. Вимоги до побудови; ДСТУ 3147-95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Формат та розташування штрих кодових позначок EAN на тарі та пакованні товарної продукції. Загальні вимоги; ДСТУ 3148-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами на постачання продукції. Загальні вимоги.

Б

Система штрихового кодування товарів та послуг в Україні, зміст системи EANUCC. Штрих-кодові символіки, що використовуються в системі EANUCC. Штрих-кодова символіка ITF-14. Перспективи розвитку штрихових кодів.

1. Умовне позначення товарів у вигляді цифр, літер, сполучення цифр і літер – це:

а) класифікація;

б) кодування;

в) ідентифікація;

г) всі відповіді вірні.

2. Штриховий код, що наноситься на транспортну упаковку, називають:

а) ITF-14;

б) EAN-13;

в) EAN-8;

г) всі відповіді вірні.

3. Штрихові коди підрозділяються на групи:

а) товарні і виробничі;

б) товарні і технологічні;

в) національні і міждержавні;

г) всі відповіді правильні.

4. Інформаційний знак, призначений для автоматизованих способів ідентифікації та обліку інформації про товар, яка закодована у вигляді комбінації послідовно розміщених паралельних штрихів та проміжків між ними, розміри та розташування яких встановлені певними правилами – це:

а) знак відповідності;

б) штриховий код;

в) знак обслуговування;

г) знак споживання.

5. Штриховий код виконує функції:

а) автоматизований облік і контроль товарних запасів;

б) оперативне керування процесом просування, транспортування та складування товарів;

в) підвищення швидкості та культури обслуговування покупців;

г) всі відповіді правильні.

6. Певний набір знаків штрихового коду заданої структури – це:

а) структура штрихового коду;

б) символіка штрихового коду;

в) елемент штрихового коду;

г) штрих-кодова позначка.

7. Знак певної символіки, закодований сукупністю штрихів та проміжків відповідно до встановлених правил – це:

а) структура штрихового коду;

б) штрих-кодова позначка;

в) контрольний знак штрихового коду;

г) елемент штрихового коду.

8. Окремий штрих чи проміжок у знакові штрихового коду – це:

а) структура штрихового коду;

б) штрих-кодова позначка;

в) контрольний знак штрихового коду;

г) елемент штрихового коду.

9. Знак, який додається до штрихової позначки для здійснення математичної перевірки вірогідності її зчитування – це:

а) елемент штрихового коду;

б) символ штрихового коду;

в) контрольний знак штрихового коду;

г) всі відповіді правильні.

10. Сукупність даних, поданих у вигляді штрихового коду та інших елементів, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації одиниць обліку – це:

а) структура штрихового коду;

б) символіка штрихового коду;

в) штрих-кодова позначка;

г) вірні відповіді (а) і (б).

11. Штриховий код, який може зчитуватися і зліва направо, і справа наліво:

а) двонапрямний штриховий код;

б) дискретний штриховий код;

в) безперервний штриховий код;

г) уніфікований штриховий код.

12. Штриховий код, у якому знаки відокремлені роздільними проміжками:

а) двонапрямний штриховий код;

б) дискретний штриховий код;

в) безперервний штриховий код;

г) уніфікований штриховий код.

13. Штриховий код, у якому немає роздільних проміжків:

а) двонапрямний штриховий код;

б) дискретний штриховий код;

в) безперервний штриховий код;

г) уніфікований штриховий код.

14. Оптико-електронний пристрій, що перетворює оптичні сигнали, здобуті в результаті сканування штрих-кодової позначки, в електричні сигнали для їх наступного декодування:

а) зчитувальний пристрій штрихового коду;

б) декодер штрихового коду;

в) сканер;

г) верифікатор штрихового коду.

15. Електронний пристрій, який перетворює електричні сигнали, здобуті в результаті зчитування штрих-кодової позначки обробленням за заданою програмою, в дані для передачі їх через інтерфейс в інші пристрої:

а) зчитувальний пристрій штрихового коду;

б) декодер штрихового коду;

в) сканер;

г) верифікатор штрихового коду.

16. Зчитувальний пристрій з рухомим променем чи електронним скануванням:

а) зчитувальний пристрій штрихового коду;

б) декодер штрихового коду;

в) сканер;

г) верифікатор штрихового коду.

17. Пристрій, призначений для контролю якості штрих-кодових позначок за основними параметрами:

а) зчитувальний пристрій штрихового коду;

б) декодер штрихового коду;

в) сканер;

г) верифікатор штрихового коду.

18. Кодування – це:

а) операція розділення множини об’єктів за визначеними ознаками;

б) умовне позначення товарів за допомогою цифр, букв, сполучення штрихів й ін.;

в) розпізнання товарів за фізико-хімічними характеристиками;

г) нанесення інформації щодо дати виробництва на упакування товару.

19. Перші дві цифри штрихового коду позначають:

а) код товару, що розробляється підприємством;

б) підприємство-виробника;

в) країну виготовлення;

г) код посередника.

20. EAN-8 – це:

а) скорочена форма штрихового коду;

б) розширена форма штрихового коду;

в) загальноприйнята єдина форма штрихового коду;

г) позначення українського класифікатора товарів.

21. Остання цифра штрихового коду визначає:

а) виробника;

б) вид товару;

в) класифікаційну ознаку;

г) контрольну цифру.

22. Що означає знак «>», що стоїть в кінці штрих-коду:

а) всі права на реалізацію даного товару захищені;

б) товар виготовлено за ліцензією;

в) товар сертифікований;

г) товар не має права реалізуватися на ринку.

23. УКТ ЗЕД – це:

а) перелік товарів, що виробляються на території України;

б) міжнародний класифікатор;

в) український класифікатор товарів, що застосовується в зовнішньоекономічній діяльності;

г) кодування товарів і послуг.

1. Поняття асортименту і його види.

2. Структура асортименту.

3. Показники раціональності асортименту.

4. Фактори формування асортименту.

Асортимент товарів – сукупність (перелік, набір) товарів різних груп, видів і різновидів, об'єднаних за певною ознакою (сировиною, призначенням та ін.).

Асортимент товарів – набір товарів різних груп, підгруп, видів і різновидів, що об’єднані за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою для характеристики складу товарної маси в різних умовах [1].

Основні поняття
Товарна група	Сукупність товарів, об’єднаних за ознакою однорідності сировини і матеріалу, призначення, способу виробництва тощо
Товарна підгрупа	Складова частина товарної групи, яка об’єднує однорідні товари за ознакою виробничого походження
Товарний вид	Складова частина товарної підгрупи, яка об’єднує однакові товари різного призначення
Товарний різновид	Складова частина товарного виду, яка об’єднує товари одного призначення за асортиментною позицією
Асортиментна позиція	Конкретна ознака товару: артикул, модель, розмір, марка, колір, сорт, категорія тощо
Товари повсякденного попиту	Товари, що купуються майже без зусиль на їх порівняння й оцінку. Вони поділяються на: основні товари, які регулярно купуються; товари імпульсивної купівлі (купуються без попереднього планування і пошуку); товари для нагальних випадків, гостра потреба в яких виникає під час непередбачених подій або природних явищ.
Товари попереднього вибору	Товари, які споживач ретельно вибирає і порівнює за відповідним комплексом ознак. Такі товари потребують широкого асортименту за багатьма ознаками для того, щоб задовольнити різнобічні індивідуальні смаки, і кваліфікованих продавців для консультування покупців
Товари особливого попиту	Конкретні види, типи і марки престижних дорогих, а іноді рідкісних товарів з унікальними характеристиками, що купуються певними типами спо­живачів
Товари пасивного попиту	Товари, які вимагають активної реклами і специфічного підходу до реалізації
Види асортименту
Промисловий асортимент	Номенклатура (перелік) товарів, що виробляє певна галузь промисловості або окремі підприємства, які входять до даної галузі
Торговельний асортимент	Номенклатура (перелік) товарів, що знаходяться в сфері обігу оптової та роздрібної торгівлі
Простий асортимент	Асортимент, що представлений невеликою кількістю груп, видів і найменувань товарів, які задовольняють обмежене число потреб. Характерний для магазинів, що реалізують товари повсякденного попиту в районах проживання покупців з невеликими матеріальними можливостями
Складний асортимент	Асортимент, що характеризується значною кількістю груп, видів, різновидів і найменувань товарів, які задовольняють різноманітні потреби в товарах. Властивий оптовим базам і роздрібним торговельним організаціям типу універсамів або універмагів, що орієнтуються на покупців з різним попитом
Розгорнутий асортимент (внутрішньо груповий)	Асортимент, що включає значну кількість підгруп, видів, різновидів, найменувань, в тому числі марочних торгових артикулів, що відносяться до групи однорідних товарів, але відрізняються індивідуальними ознаками. Зустрічається в спеціалізованих магазинах, причому кількість груп однорідних товарів може бути порівняно невеликою
Збільшений асортимент (груповий)	Асортимент товарів, об'єднаний за загальними ознаками в певній сукупності товарів (класі, підгрупі, виді товарів). Відноситься до роду, групи або підгрупи однорідних товарів
Видовий асортимент	Набір товарів різних видів, різновидів і найменувань, що задовольняють аналогічні потреби
Марочний асортимент	Набір товарів одного виду, але різних торгових марок. Такі товари поряд із задоволенням фізіологічних потреб значною мірою задовольняють соціальні і психічні потреби. Ці потреби задовольняються престижними марками автомобілів, одягу, взуття, парфумів, марочних вин тощо
Супутній асортимент	Набір товарів, що виконують допоміжні функції і не відносяться до основних для даної організації (наприклад, у взуттєвому магазині – це предмети догляду за взуттям)
Змішаний асортимент	Набір товарів різних груп, видів, найменувань, що відрізняються великою різноманітністю функціонального призначення. Такий асортимент характерний для гіпермаркетів, що реалізують одночасно непродовольчі і продовольчі товари
Раціональний асортимент	Набір товарів, що забезпечує достатню ступінь задоволеності споживачів і досягнення цілей організації
Оптимальний асортимент	Набір товарів, що задовольняють реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача або організації при раціональних витратах на їх придбання і споживання (реалізацію). Товари оптимального асортименту відрізняються підвищеною конкурентоспроможністю.
Реальний асортимент	Дійсний набір товарів, що наявний в певному промисловому або торговельному підприємстві
Прогнозований асортимент	Набір товарів, який повинен задовольнити потреби, що передбачаються

Структура асортименту товарів – кількісне співвідношення груп, підгруп, видів і різновидів товарів у номенклатурі конкретного суб’єкта ринку [1].

Структура асортименту товарів – склад товарних груп та інших підрозділів, що входять в асортимент, і кількісне співвідношення між ними, виражене у відсотках, частках від всього асортименту [22].

Тобто структура асортименту розраховується як відношення кількості окремих товарів до сумарної кількості всіх товарів, що входять в асортимент.

Формування структури асортименту товарів – поповнення і оновлення асортименту відповідно до потреб населення.

Раціональна структура асортименту товарів – це така структура асортименту, яка найбільш повно відповідає попиту споживачів.

Показниками раціональності структури асортименту є широта, глибина, ступінь оновлення та економічність асортименту товарів.

Формування асортименту – діяльність щодо складання набору товарів, який дозволяє задовольнити реальні або прогнозовані потреби, а також досягти цілей, визначених керівництвом організації [30].

Формування торгового асортименту товарів – цілеспрямований підбір товарів за групами, підгрупами, видами та різновидами з урахуванням попиту споживачів та забезпечення рентабельності торговельної діяльності [1].

Дайте визначення поняттю «асортимент товарів». Які види асортименту Ви знаєте? Що таке структура асортименту і як її визначають? Якими показниками характеризується промисловий і торговий асортимент? Як визначають коефіцієнти широти, глибини, новизни асортименту? В чому полягає раціональність асортименту? Вкажіть фактори формування асортименту.

А	Вивчити навчальну літературу з даної теми. З'ясувати поняття асортименту товарів, ознайомитися з видами асортименту, вивчити показники, що його характеризують (структура, широта, глибина). Розрахувати структуру і показники асортименту відповідно до завдання викладача.
Б	Асортиментна політика підприємства та її основні напрямки. Аналіз поточного асортименту певного підприємства. Порівняльна оцінка асортименту певної групи товарів, що виробляються різними підприємствами України.

1. Набір товарів різних груп, підгруп, видів і різновидів, що об’єднані за певною споживчою, торговою або виробничою ознакою для характеристики складу товарної маси в різних умовах – це:

а) асортимент товарів;

б) асортиментний мінімум;

в) товарна партія;

г) товарна група.

2. За місцезнаходженням товарів асортимент класифікують на:

а) промисловий і торговельний;

б) простий і складний;

в) розгорнутий і збільшений;

г) реальний і перспективний.

3. За широтою охоплення товарів асортимент класифікують на:

а) промисловий і торговельний;

б) простий і складний;

в) видовий і марочний;

г) реальний і перспективний.

4. За глибиною охоплення товарів асортимент класифікують на:

а) промисловий і торговельний;

б) простий і складний;

в) видовий і марочний;

г) раціональний і оптимальний.

5. За ступенем задоволення споживачів асортимент класифікують на:

а) промисловий і торговельний;

б) простий і складний;

в) видовий і марочний;

г) раціональний і оптимальний.

6. За характером потреб, що задовольняються, асортимент класифікують на:

а) реальний і прогнозований;

б) простий і складний;

в) видовий і марочний;

г) раціональний і оптимальний.

7. Номенклатура (перелік) товарів, що виробляє певна галузь промисловості або окремі підприємства, які входять до даної галузі – це асортимент:

а) промисловий;

б) торговельний;

в) видовий;

г) раціональний.

8. Набір товарів, що виконують допоміжні функції і не відносяться до основних для даної організації – це асортимент:

а) марочний;

б) супутній;

в) змішаний;

г) прогнозований.

9. Набір товарів, що задовольняють реальні потреби з максимально корисним ефектом для споживача або організації при раціональних витратах на їх придбання і споживання (реалізацію) – це асортимент:

а) оптимальний;

б) раціональний;

в) змішаний;

г) прогнозований.

10. Асортимент, який характеризується набором товарів, що забезпечує достатню ступінь задоволеності споживачів і досягнення цілей організації:

а) оптимальний;

б) раціональний;

в) реальний;

г) прогнозований.

11. Артикул, модель, розмір, марка, колір, сорт, категорія – це ознаки, що характеризують:

а) товарну групу;

б) товарний вид;

в) товарний різновид;

г) асортименту позицію.

12. Доля, в частках, окремих груп, видів товарів в загальному обсязі постачання або реалізації – це:

а) структура асортименту;

б) широта асортименту;

в) повнота асортименту;

г) оновлення асортименту.

13. Структура асортименту товарів – це:

а) кількісне співвідношення груп, підгруп, видів і різновидів товарів у номенклатурі конкретного суб’єкта ринку;

б) склад товарних груп та інших підрозділів, що входять в асортимент, і кількісне співвідношення між ними, виражене у відсотках, частках від всього асортименту;

в) доля (в частках або відсотках) окремих груп, видів товарів в загальному обсязі постачання або реалізації;

г) всі відповіді вірні.

14. Кількість груп, підгруп або видів товарів одного призначення, що виробляються промисловим підприємством, або знаходяться в продажі – це:

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) структура асортименту;

г) ступінь оновлення асортименту.

15. Характеристика асортименту товарів торгового підприємства за кількістю видів та різновидів, об’єднаних визначеними групами та підгрупами – це:

а) широта асортименту;

б) глибина асортименту;

в) структура асортименту;

г) ступінь оновлення асортименту.

16. Заміна товарів, що знаходяться у продажу виробами з більш високими споживними властивостями (або новими товарами), які сприяють більш повному задоволенню потреб населення – це:

а) оновлення асортименту;

б) розширення асортименту;

в) збільшення асортименту;

г) формування асортименту.

17. Перелік груп, підгруп, видів і різновидів товарів із зазначенням їхньої кількості, складений з урахуванням типу та профілю торгового підприємства і затверджений за встановленим порядком – це:

а) асортимент товарів;

б) асортиментний мінімум;

в) товарна партія;

г) структура асортименту.

18. Цілеспрямований підбір товарів за групами, підгрупами, видами та різновидами з урахуванням попиту споживачів та забезпечення рентабельності торговельної діяльності:

а) формування торгового асортименту товарів;

б) оновлення торгового асортименту товарів;

в) розширення торгового асортименту товарів;

г) удосконалення торгового асортименту товарів.

19. Загальними факторами формування асортименту товарів є:

а) клас і тип торговельного підприємства;

б) матеріально-технічна база торговельного підприємства;

в) попит і рентабельність;

г) канали розподілу товарів і сегмент споживачів.

20. До специфічних факторів формування промислового асортименту відносять:

а) сировинну і матеріально-технічну базу виробництва, досягнення науково-технічного прогресу;

б) попит і рентабельність;

в) методи стимулювання збуту та формування попиту;

г) канали розподілу товарів і сегмент споживачів.

21. Специфічними факторами формування торговельного асортименту є:

а) досягнення науково-технічного прогресу;

б) сировинна база підприємства;

в) попит і рентабельність;

г) методи стимулювання збуту та формування попиту, канали розподілу товарів і сегмент споживачів.

22. Середньозважене значення показника раціональності з урахуванням реальних значень показників глибини, стійкості і новизни товарів різних груп, помножене на відповідні коефіцієнти вагомості – це:

а) коефіцієнт широти асортименту;

б) коефіцієнт глибини асортименту;

в) коефіцієнт раціональності асортименту;

г) коефіцієнт новизни асортименту.

1. Сутність інформації і її основні функції.

2. Класифікація видів і засобів інформації.

3. Характеристика основних видів інформації.

Інформація – це повідомлення про що-небудь; відомості, що виступають об'єктом зберігання, переробки та передавання. Сукупність знань про фактичні дані і залежності та взаємозв’язки між ними. Будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Товарна інформація – відомості (дані) про товар, які призначені для всіх користувачів – суб’єктів комерційної діяльності.

Товарна інформація – подані в документальній або образній формі відомості про товар, місце і час його виготовлення, ціну, правила поводження та догляду за ним, харчову цінність, терміни придатності та назву виробника.

Товарна інформація – різновид структурованої довідково-енциклопедичної (науково-технічної) та комерційної інформації, що подається всім суб’єктам ринку в усіх можливих формах, всіма можливими засобами та на всіх можливих носіях.

Групи документів, що є джерелами і носіями інформації про товари
За спеціалізацією	загальні
	з адміністративних питань
	спеціалізовані з фінансових, комерційних, технічних, науково-технічних питань
	інші
За призначенням	організаційні
	розпорядчі
	довідково-інформаційні
	колегіальних органів
За походженням	внутрішні
	зовнішні
За напрямом	вихідні
	вхідні
За формою	стандартні
	індивідуальні
За технікою відтворення	рукописні
	відтворені механічним способом
За джерелами виникнення	первинні
	повторні

Засоби товарної інформації – сукупність прийомів, способів, заходів, дій, за допомогою яких товарна інформація доводиться до споживача.

Як можна трактувати термін «інформація»? Чи існує законодавча база в сфері інформаційної діяльності? Дайте визначення поняття «товарна інформація». В чому полягає принцип «Трьох Д», що відображає вимоги до інформації про товари? Які види і форми товарної інформації розрізняють в торгівлі? Які є засоби товарної інформації? Як класифікують маркування за основними видами і функціями? Які вимоги висувають до маркування товарів? Що виступає носіями виробничого, торговельного і транспортного маркування? Назвіть їх основні види і дайте характеристику. Що таке інформаційні знаки? Їх основний зміст.

А

Вивчити навчальну і додаткову літературу з даної теми. Ознайомитись з вимогами до товарної інформації, що регламентовані Законами України «Про інформацію», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу». Виконати індивідуальне завдання з аналізу даних маркування товарів.

Б

Методи нанесення на вироби спеціального ідентифікаційного маркування. Зробити демонстраційний матеріал із зображенням та характеристикою інформаційних товарних знаків різних кваліфікаційних груп, наприклад: символьно-літерні позначення основних світових валют; піктограми, які характеризують особливості роботи зі шпалерами; літерні позначення назв – знаки країни походження товару; варіанти дизайнерського вирішення зображення маніпуляційних знаків «Берегти від вологи!», «Крихке. Обережно!», «Верх», «Гаками не брати!»; інформаційні знаки, що входять до структури виробничого маркування килимових покриттів, керамічної плитки, спеціального одягу, спортивного одягу, електроінструментів, побутової радіоелектронної апаратури.