17. Ієрархічний метод класифікації полягає в:

а) паралельному поділі об'єктів на незалежні угруповання;

б) багаторазовому і незалежному поділі об’єктів з однаковими ознаками;

в) послідовному поділі сукупності об'єктів за вибраною підставою поділу на великі угруповання, потім на менші, які поступово конкретизують об'єкт класифікації;

г) вірні відповіді (а) і (б).

1. Сутність, цілі і значення кодування товарів у торговельній практиці.

2. Методи кодування.

3. Міжнародні системи кодування.

Кодування – процес надання кодового позначення об'єкту або угрупованню в вигляді знаку або групи знаків за встановленими для даної системи кодування правилами.

Знаки, які за­стосовуються в кодовому позначенні, називаються алфавітом ко­ду. Він може бути цифровим, буквеним або змішаним. Порядок розміщення знаків у кодовому позначенні відображає його струк­туру, а місце в ньому знака – розряд коду. Кодове позначення дозволяє однозначно визначати закодований об'єкт. Інформатив­ність коду залежить від відношення кількості закодованих ознак до кількості знаків – довжини кодового позначення.

Код – знак або сукупність знаків, що привласнюють об’єкту з метою його ідентифікації.

Цілі кодування – систематизація об'єктів шляхом їхньої ідентифікації й присвоєння умовної позначки (коду), по якому можна знайти й розпізнати будь-який об'єкт серед безлічі інших.

Кодування використовується при стандартизації, сертифікації, в торгівлі, митній справі, бухгалтерському обліку, зовнішньоекономічній діяльності й інших галузях, пов'язаних з товаром. Об'єктом кодування в товарознавстві може бути товар, сукупність товарів, сукупність властивостей й інші об'єкти класифікації. Кодування дозволяє легко збирати й обробляти інформацію про товар, полегшує впровадження автоматизованих систем керування асортиментами, сприяє кращій систематизації й обліку товарів у торговельних підприємствах й організаціях. Коди повинні задовольняти наступним основним вимогам: однозначно ідентифікувати об'єкти й (або) групи об'єктів, тобто бути ідентифікаторами; мати мінімальне число знаків (мінімальну довжину), достатнє для кодування всіх об'єктів (ознак) заданої безлічі; мати достатній резерв для кодування об’єктів, що знову виникають, при кодуванні безлічі; бути зручними для комп'ютерної обробки закодованої інформації; забезпечувати можливість автоматичного контролю помилок при введенні в комп'ютерні системи.

Структура коду – це графічне зображення послідовності розташування знаків коду й відповідні цим знакам найменування рівнів розподілу.