1. Здатність продукції задовольняти вимоги конкретного споживача у визначений період часу за показниками якості і витратами на придбання й експлуатацію даної продукції – це:

а) рівень якості;

б) інтегральний показник якості;

в) якість продукції;

г) конкурентоспроможність продукції.

2. Поняття «конкурентоспроможність» включає:

а) якість як обов'язковий компонент;

б) економіку створення, збуту, сервісу товару; економічні можливості споживача;

в) естетичні характеристики, імідж товару;

г) всі відповіді вірні.

3. Конкурентоспроможність – це:

а) характеристика продукції, яка відображає її відмінність від товару-конкурента як за ступенем відповідності конкретній суспільній потребі, так і за видатками на її задоволення;

б) все те, що забезпечує перевагу товару на ринку, сприяє його успішному збуту в умовах конкуренції;

в) сукупність якісних і вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби і визначає його привабливість в очах споживача;

г) всі відповіді вірні.

4. Для визначення конкурентоспроможності товару необхідно:

а) порівняти товар з іншим товаром за ступенем їх відповідності конкретній суспільній потребі;

б) врахувати витрати на маркетинг;

в) врахувати витрати споживача на придбання і використання товару для задоволення своїх потреб;

Г) всі відповіді вірні.

5. Здатність продукції відповідати вимогам даного ринку в розглянутий період у порівнянні з аналогами-конкурентами – це:

а) морфологічні властивості продукції;

б) споживна цінність продукції;

в) якість продукції;

г) конкурентоспроможність продукції.

6. Відносна характеристика товару, яка відображає в певний період часу його відмінність від товару-конкурента як за ступенем відповідності суспільним потребам, так і за витратами на їх задоволення – це:

а) критерій конкурентоспроможності;

б) фактор конкурентоспроможності;

в) показник конкурентоспроможності;

г) рівень конкурентоспроможності.

7. Встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня конкурентоспроможності товару на всіх етапах його створення і просування до споживача – це:

а) формування конкурентоспроможності;

б) забезпечення конкурентоспроможності;

в) контроль конкурентоспроможності;

г) управління конкурентоспроможністю.

1. Сутність, цілі і види класифікації товарів.

2. Ознаки класифікації товарів.

3. Методи класифікації.

Класифікація (лат. «classic» – розряд, «facere» – робити) – систематизований поділ безлічі об’єктів на підмножини за схожістю або відмінностями згідно з встановленими правилами і принципами.

Класифікація – це система супідрядних понять (класів об'єктів) будь-якої галузі знання, представлених у вигляді схем або таблиць з метою виявлення зв'язків між цими поняттями або класами об'єктів, а також для орієнтації в їх різноманітності.

Класифікація товару – упорядкований на основі певних ознак розподіл товарів на класи і дрібніші підрозділи, незалежні один від одного, або такі, що перебувають у логічній послідовності і підпорядкованості [1].

Типологія – метод і результат наукового пізнання, в основу якого покладено розчленування систем об'єктів і їх групування з допомогою узагальненої ідеалізованої моделі або типу. Типологія застосовується для упорядкованого опису і пояснення вкрай різнорідних за складом множин об'єктів, переважно дискретних.

Цілі класифікації – інформаційне забезпечення певного роду діяльності на основі впорядкованого представлення об'єкта в формі угруповань за відповідними ознаками і виявлення зв'язків між угрупованнями. Класифікація об'єктів спрямована на впорядкування термінології, вивчення споживних властивостей й асортименту товарів, удосконалення обліку товарів у торгівлі. Класифікація допомагає систематизувати множину товарів, раціонально організувати їхній облік і зберігання на складах, полегшує складання замовлень і заявок на придбання товарів, специфікацій до договорів поставки, управління асортиментом і якістю товарів, сприяє впровадженню комп'ютерних технологій. Класифікація об'єктів використовується при розробці стандартів, каталогів, довідників й ін.

Основні поняття в галузі класифікації
ГРУПУВАННЯ	Поділ за однією або кількома невзаємопов'язаними ознаками.
ОБ'ЄКТ КЛАСИФІКАЦІЇ	Різноманітні елементи множини, для яких розробляється дана класифікація: предмети, поняття, властивості тощо.
ОБ'ЄКТ КЛАСИФІКАЦІЇ В ТОВАРОЗНАВСТВІ	Вся сукупність товарів, товарні комплекси, групи й окремі види товарів, тара, властивості, показники якості, дефекти, споживачі та їх характерні ознаки, умови середовища, способи споживання тощо.
КЛАСИФІКАЦІЙНА ОДИНИЦЯ	Це поняття, яке лежить в основі класифікації, тобто знаходиться на найнижчому рівні. Такою одиницею є вид об'єкта класифікації, який має власну назву – вид товару, товари, показники якості тощо.
КЛАС ТОВАРІВ	Множина товарів, що задовольняє узагальнені групи потреб.
ПІДКЛАС ОДНОРІДНИХ ТОВАРІВ	Множина товарів, що задовольняє аналогічні групи потреб, які мають певні розходження.
ГРУПА ОДНОРІДНИХ ТОВАРІВ	Підмножина товарів, що задовольняють більш специфічні групи потреб, що обумовлено особливостями застосовуваних сировини, матеріалів, конструкцій.
ПІДГРУПА ТОВАРІВ	Підмножина товарів, що мають загальне із групою основне призначення, але відрізняються від товарів інших підгруп ознаками, властивими тільки їм.
ВИД ТОВАРІВ	Сукупність товарів, що відрізняються індивідуальним призначенням й ідентифікаційними ознаками. Вид товарів як частина безлічі обов'язково має загальне призначення з більшими класифікаційними угрупованнями, відрізняючись від них індивідуальним призначенням. До інших відмітних ознак виду ставляться показники, що дозволяють ідентифікувати вид товару.
ВИД ТОВАРІВ	Це поняття, яке відображає кінцевий продукт виробництва відповідної морфологічної будови (складу, конструкції, форми тощо) і призначення, який має власну назву (тарілка, туфлі, ліжко, пальто).
РІЗНОВИДИ ТОВАРУ	Сукупність товарів одного виду, що відрізняються рядом певних ознак. Характеризують внутрішньовидову різноманітність асортименту. Їх ознаки залежать від виду товару, наприклад, тарілки фарфорові, фаянсові, майолікові різної форми, з різними видами декору.
НАЙМЕНУВАННЯ ТОВАРІВ	Сукупність товарів певного виду, що відрізняються від товарів того ж виду власною назвою (ім'ям) і індивідуальними особливостями, обумовленими підбором сировини, матеріалів, а також конструкцією, технологією.
НОМІНАЛЬНЕ НАЙМЕНУВАННЯ	Іменна узагальнена назва товару, що випускається різними виробниками.
МАРОЧНЕ НАЙМЕНУВАННЯ або ТОРГОВЕЛЬНА МАРКА	Індивідуальна назва товару, що випускається певним виробником. Досить часто на це найменування видається патент, що забезпечує захист авторського права марочного найменування. Наприклад, взуття Salamander.
ТОВАРНИЙ АРТИКУЛ	Асортиментна одиниця товару, що включає його найменування й/або торговельну марку, при необхідності градацію якості (сорт, клас якості, номер, марку тощо), типорозмір або кількісну характеристику фасованої продукції (масу, обсяг, довжину, ширину, висоту тощо), а також інші необхідні відомості. Кожному товарному артикулу привласнюється свій штрих-код, що дозволяє ідентифікувати його на всіх етапах руху товарів.
КЛАСИФІКАЦІЙНЕ УГРУПОВАННЯ	Це підмножина об'єктів, об'єднаних за однією підставою класифікації (підклас, група).
СИСТЕМА КЛАСИФІКАЦІЇ	Сукупність правил розподілу об'єктів на підмножини.
СТУПІНЬ КЛАСИФІКАЦІЇ	Результат наступного розподілу об'єктів того ж самого угруповання за наступною підставою.
РІВЕНЬ КЛАСИФІКАЦІЇ	Сукупність угруповань, розташованих на одних і тих самих ступенях класифікації.
ГЛИБИНА СИСТЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ	Характеризується кількістю рівнів класифікації.
ГНУЧКІСТЬ СИСТЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ	Наявність можливостей включення нових об'єктів і угруповань без порушення існуючої класифікації.
КЛАСИФІКАТОР	Систематизований перелік найменувань класифікаційних угруповань, об'єктів, ознак класифікації та їх кодових означень.

Сьогодні функціонують різні категорії й види класифікацій. Категорія класифікації визначається сферою її дії: міжнародні, регіональні (міждержавні), національні (державні), галузеві. Вид класифікації визначається її змістом. Основні види класифікацій: економічні (класифікація видів економічної діяльності й продукції), соціальні, статистичні, стандартні, торговельні, навчальні.

	Навчальна класифікація товарів, тобто розділів товарознавства, сформувалася переважно з урахуванням ступеня однорідності вихідних матеріалів і технології виробництва, їх впливу на істотні властивості і асортимент товарів. У таких розділах об'єднуються товари, подібні за складом і технологією виготовлення. Товари, які більш тісно пов'язані між собою за цільовим призначенням, взаємозамінні і доповнюють один одного при споживанні, незалежно від складу, будови і способу виготовлення, об'єднані в функціональні комплекси. У товарознавстві непродовольчих товарів одна частина розділів сформована за галузевим походженням, а друга – за функціональним призначенням. У розділах другої частини є підкласи, групи і підгрупи товарів, що за походженням тісно пов'язані з товарами першої частини. Використання товарів чи матеріалів, які вивчаються в одному розділі, для виготовлення товарів, включених в інші розділи, досить поширене, що й враховується при визначенні послідовності вивчення розділів. У навчальній класифікації реалізовано диференціальний підхід до формування розділів. Поряд з цим може застосовуватися навчальна класифікація непродовольчих товарів за функціональними комплексами – угрупованнями товарів за призначенням у сфері споживання. Сформовано 8 таких комплексів (розділів): одяг і взуття, житло, домашнє господарство, сад і город, благоустрій житла, культурне й активне дозвілля, навчання, інформація і творчість. Навчання і споживання як різні види діяльності вимагають різної структури ієрархічної класифікації об'єктів. Споживача цікавлять функціональні можливості товару, а фахівця – фактори формування товарів і ознаки, за якими ці можливості можна виявити й оцінити. При формуванні окремих розділів за функціональними комплексами порушуються правила і природна структура класифікації: на вищих рівнях відображається не природа товару, пізнання і використання якої покладено в основу функції, а готова функція; при роздільному вивченні спочатку всіх матеріалів, а потім паралельному засвоєнні всіх товарів різної природи, порушується логіка руху товару в сфері виробництва, послідовність і безперервність процесів.
	Гармонізована система класифікації розроблена Комітетом з гармонізованої системи Ради з митного Співробітництва і введена в дію в 1988 р. Це багатороздільний (21 розділ) класифікатор товарів, які обертаються в міжнародній торгівлі, призначений для уніфікації митного обліку. Він включає продовольчі товари і напої, промислову сировину, машини, устаткування і інструменти, транспортні засоби і непродовольчі товари. За ступенем обробки це сировинні матеріали, напівфабрикати і готові вироби, а також окремі деталі. Більшість розділів укладено переважно за ознакою спорідненості вихідної сировини і процесу виробництва. Більшість непродовольчих товарів вміщено в 13 розділах. ГС включає 97 груп, але товари представлені практично в 72, тому що 11 груп включають лише 1-2 підпозиції, а 14 груп відсутні. Про особливості об'єднання товарів у групи свідчать наведені приклади. Непродовольчі товари: мило, засоби миючі, полірувальні, догляду за виробами із шкіри і підлогою, мастильні матеріали (34); одяг із натуральної і штучної шкіри, шкіряна галантерея, лимарно-сідельні вироби (42); скляні вироби, напівкоштовне каміння, штучні перлини, дзеркала (70); холодильники, пральні машини, кондиціонери, конторське обладнання, обчислювальна техніка, друкарські машинки, побутові і сільськогосподарські машини (84); канцелярські товари, пензлі, щітки гігієнічні, гребінці, запальнички, люльки, термоси (96).
	Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016-97 чинний від 01.01.99 р. ДКПП складовою частиною Державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 р. N 326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики». ДКПП призначено для використання органами центральної та місцевої державної виконавчої влади, фінансовими органами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні. Об'єктом класифікації в ДКПП є продукція та послуги, створені внаслідок усіх видів економічної діяльності. ДКПП гармонізований з Державним класифікатором України ДК 009-96 «Класифікація видів економічної діяльності» (КВЕД). ДКПП має більш глибоку деталізацію класифікаційних угруповань продукції та послуг. Це викликано гармонізацією ДКПП з Європейською класифікацією продукції та послуг за видами діяльності (СРА), яка, у свою чергу, пов'язана з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (HS) та Комбінованою номенклатурою Європейського співтовариства (CN). ДКПП містить номенклатуру типів продукції (розділи 13-36), гармонізовану з Переліком промислової продукції (PRODCOM), який віддзеркалює об'єкти обстеження промислового виробництва в межах Європейського співтовариства. Все це забезпечує гармонізацію ДКПП з європейськими класифікаціями і створює умови для переходу України на міжнародну систему обліку та статистики. За формою викладу ДКПП складається з блоку ідентифікації та блоку назви класифікаційних угруповань. Блок ідентифікації має ієрархічну систему класифікації та послідовну систему кодування із застосуванням цифрового коду.
	В господарській практиці використовується також номенклатура підакцизних товарів. Це високорентабельні й монопольні товари вітчизняного виробництва та імпортні, на які встановлюється непрямий податок (акцизний збір), що включається в їх ціну. Перелік таких товарів і ставки акцизного збору затверджуються Кабінетом Міністрів України (наприклад, телевізори, відеотехніка, ювелірні вироби з коштовних металів та з коштовними і напівкоштовними каменями, високоякісні вироби з порцеляни, з кришталю, виготовлені ручним способом, вироби із натурального хутра (за винятком виробів із дешевих напівфабрикатів та дитячого асортименту), килимові вироби машинного виробництва.

Ознака (підстава) класифікації – властивість або характеристика об'єкта, за якими здійснюється класифікація.

Товари поділяються за галуззю виробництва, потім за підгалуззю, в межах підгалузі групуються за функціональним призначенням, конструкцією (способом взаємодії окремих вузлів і деталей виробу), методами виготовлення (характером технологічних процесів), вихідною сировиною (видами сировини, вихідних матеріалів і їх комбінацій), видами виробів, способами додаткової обробки (покриття, фарбування, декорування, оздоблення) тощо. Кожна група товарів має власні особливості ознак і послідовності їх використання при класифікації. При цьому ознаки об'єкта можуть мати якісне або кількісне вираження.

Метод класифікації – це сукупність прийомів (способів) поділу множини об'єктів на класифікаційні угруповання.

Розрізняють ієрархічний і фасетний методи класифікації.

При проведенні класифікації необхідно дотримуватися встановлених принципів та правил.

Правила класифікації призначені для вибору різновидів методу й ознак, за якими здійснюється розподіл множини на підмножини.

Визначте поняття «класифікація», «ступінь класифікації», «класифікаційна ознака», «клас», «вид», «артикул» та інші основні поняття в галузі класифікації. Які існують види класифікацій? В чому полягає товарознавча класифікація товарів? Які класифікатори діють в Україні? За якими ознаками класифікують товари? Охарактеризуйте ієрархічний і фасетний методи класифікації, вкажіть їхні переваги й недоліки. Які основні принципи і правила класифікації товарів?

А	Вивчити навчальну літературу з даної теми. Скласти схеми класифікації певних груп непродовольчих товарів різними методами.
Б	Класифікація: сутність, основні поняття, принципи і правила. Класифікатори, чинні в Україні: призначення і застосування. Товарознавча класифікація товарів.

1. Логічний процес розподілу товарів за найбільш характерними і суттєвими ознаками – це:

а) кодування;

б) класифікація;

в) ідентифікація;

г) всі відповіді вірні.

2. Класифікація повинна мати наукове і практичне значення, мати легку оглядовість, не бути громіздкою і легко запам’ятовуватись – це:

а) ціль класифікації;

б) принцип класифікації;

в) правило класифікації;

г) всі відповіді вірні.

3. В основу класифікації повинні бути покладені тільки суттєві ознаки і логіка її побудови – це:

а) принципи класифікації;

б) правило класифікації;

в) цілі класифікації;

г) всі відповіді вірні.

4. Класифікація повинна починатися з найбільш загальної ознаки з переходом на послідовних ступенях до менш загальних ознак – це:

а) правило класифікації;

б) принцип класифікації;

в) ціль класифікації;

г) вірні відповіді (а) і (б).

5. На кожному ступені класифікації товари групують тільки за однією ознакою – це:

а) принцип класифікації;

б) правило класифікації;

в) цілі класифікації;

г) всі відповіді вірні.

6. Розподіл класифікації на економічну, статистичну, товарознавчу здійснюється залежно від:

а) мети;

б) значення;

в) метода;

г) принципів і правил.

7. Провідна ознака класифікації товарів на її вищих рівнях:

а) призначення;

б) вид;

в) конструкція виробу;

г) оздоблення виробу.

8. До середніх ступенів класифікації товарів відносять:

а) розділ, підрозділ;

б) клас, підклас;

в) групу, позицію, вид;

г) різновид, артикул.

9. Загальноприйняті принципи класифікації – це:

а) класифікація повинна визначати певну ціль;

б) класифікація повинна мати наукове і практичне значення, мати легку оглядовість;

в) в основу класифікації повинні бути закладені тільки суттєві ознаки і логіка її побудови;

г) всі відповіді вірні.

10. Категорія найвищого рівня класифікації продукції за га­лузевою й іншими ознаками:

а) клас;

б) група;

в) вид;

г) артикул.

11. Вищий підрозділ у поділі пральних машин за способом активізації розчину, прасок – за наявністю додаткових функціональних блоків:

а) клас;

б) група;

в) тип;

г) артикул.

12. Нижча ступінь класифікації товарів – це:

а) підгрупа;

б) вид;

в) підклас;

г) артикул.

13. Марочна назва (ім'я, термін), марочний знак (символ, рисунок) або їх сполучення, призначені для ідентифікації товарів одного виробника або продавця і їх відмінності від товарів конкурентів, а також для розпізнавання різновидів товарів за хара­ктерними ознаками:

а) тип товару;

б) марка товару;

в) модель;

г) фасон.

14. Модифікація виду товару за різними ознаками, що може позначатися словами, літерами, цифрами і їх комбінацією, які об'єднують тип, марку і конструкцію, доповнюють назву мар­ки:

а) тип товару;

б) марка товару;

в) модель;

г) фасон.

15. Конфігурація об'ємно-просторового вирішення виробу:

а) тип товару;

б) марка товару;

в) модель;

г) фасон.

16. Відмінними особливостями фасетного методу класифікації є:

а) поділ об'єктів на незалежні угруповання; об'єкти з однаковими ознаками можна поділяти багаторазово і незалежно;

б) вся сукупність об'єктів поділяється за вибраною підставою поділу на великі угруповання, потім послідовно на менші, які поступово конкретизують об'єкт класифікації;

в) отримані угруповання на кожній сходинці відносяться лише до одного із попередніх угруповань і не повторюються;

г) поділ об’єктів послідовний і безперервний.