Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Право для екзаменной запары.docx
Скачиваний:
6
Добавлен:
08.12.2018
Размер:
162.71 Кб
Скачать

79.Поняття, структура та джерела кримінального права України.

кримінальне право:

1) являє собою систему (сукупність) юридичних норм (правил поведінки), встановлених у суспільстві.

2) його норми (правила поведінки) встановлюються лише вищими органами законодавчої влади і закріплюються у відповідних законах.

3) має свій предмет і метод правового регулювання.

Структура:

1. Закони про кримінальну відповідальність систематизовані і поділяються в КК на Загальну і Особливу частини.

2. У зв'язку з тим, що абсолютна більшість норм Особливої частини встановлює кримінальну відповідальність за окремі види злочинів, їх структура характеризується однорідністю складових елементів; у них чітко визначені диспозиція і санкція.

3. За вчинений злочин у законі залежно від його суспільної небезпечності встановлено санкцію.

Концептуальним джерелом, яке містить норми прямої дії, є Конституція

України. Вона має вищу юридичну силу. Тому всі кримінально-правові норми

повинні відповідати Конституції. Якщо прийнята кримінально-правова норма

суперечить положенням Конституції, то така норма втрачає юридичну силу

автоматично або ж не може її набути.

Злочин і покарання — дві головні інституції, що визначаються нормами кримінального права. Відносини, що виникають у зв'язку з вчиненням зло­чину і застосуванням за це покарань, становлять предмет кримінального права.

Основна функція кримінального права — охоронна. Воно охороняє суспільні відносини, що регулюються іншими галу­зями права. Регуляція суспільних відносин має сприяти їх розвитку та реалізації.

Відповідно до Конституції України кримінальні закони видаються лише Верховною Радою України.

Відтак, основним джерелом кримінального права є кримінальний закон; 3) має свій предмет і метод правового регулювання.

80.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.

Виділяють правову і фактичну підстави кримінальної відповідальності.

Правовою підставою кримінальної відповідальності КК визначає наявність у вчиненому особою суспільно небезпечному діянні складу злочину, передбаченого КК (ст. 2 КК). Це означає, що до кримінальної відповідальності може бути притягнута лише та особа, яка є суб'єктом злочину і є винуватою у вчиненні забороненого КК діяння проти охоронюваних законом про кримінальну відповідальність об'єктів.

Фактична підстава кримінальної відповідальності - це вчинення особою діяння, передбаченого в КК, яке містить склад злочину. Наприклад, особа вчинила крадіжку.

Особа не підлягає відповідальності, якщо діяння вчинене нею за обставин, що виключають його злочинність.

Злочин – передбачене коимінальним законо-давством суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на суспільний лад держави, її політичну й економічну сис-теми, власність, особу, політичні, трудові, майнові та інші права і свободи громадян; суспільно небезпечне діяння, яке посягає на правопорядок. Злочин – це каране і винне ді-яння.

Ознаками злочину є суспільна небезпека, крим.протиправність, винність і караність діяння.

Суспільна небезпека – оцінка категорії, що хар-ся певними діями чи бездіяльністю, завдає шкоди чи створює загрозу спричинення такої шкоди

Караність, як ознака злочину, вказує, що за будь-які злочини в законі існують певний вид і термін покарання.

крим.протиправність – указує, що лише діяння, прямо передбачене крим.законом як злочин, може вважатися злочином.

винність – одна з найважливіших ознак злочину, але не самостійна ознака, а така, що є структурним елементом суспільної небезпечності.

Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину полягає в тому, що діяння або заподіює шкоду відносинам, які охороняються кримінальним законом, або містить у собі реальну можливість заподіяння такої шкоди.

Другою обов'язковою ознакою злочину, що виражає його внутрішній психологічний зміст, є винність.

У цій ознаці відбивається найважливіший принцип кримінального права - принцип суб'єктивного ставлення, тобто відповідальності тільки за наявності вини, що випливає зі ст. 62 Конституції України.

Обов'язковою ознакою злочину є також його протиправність. Протиправність як формальна ознака злочину означає передбачення його в кримінальному законі.

З ознакою протиправності пов'язана четверта обов'язкова ознака злочину - його караність. Під караністю розуміють погрозу застосування покарання за злочин, що міститься в кримінально-правових санкціях. Караність за своєю сутністю випливає із суспільної небезпечності і протиправності діяння.