28 І 27 і 57.Особисті права і обов’язки подружжя

До особистих прав та обов'язків батьків щодо дітей слід віднести: право та обов'язок присвоїти дитині прізвище, ім'я та по батькові; право та обов'язок виховувати й утримувати дітей; право визначити місце їх проживання; право забезпечувати їхні інтереси за розгляду спорів про них.

Взаємні права та обов'язки батьків і дітей базуються на походженні дітей, засвідченому в установленому законом порядку. Походження дитини, батьки якої перебувають між собою в шлюбі, засвідчується записом про шлюб батьків, а дитини від батьків, які не перебувають між собою в шлюбі, встановлюється поданням спільної заяви до органів загсу.

Батьки й діти зобов'язані надавати один одному моральну й матеріальну допомогу. При цьому діти, походження яких установлене за заявою батьків чи рішенням суду, мають ті самі права та обов'язки щодо батьків, що й діти, які народилися від батьків, які перебувають у шлюбі.

Подружжя зобов’язане:

1.Спільно опікуватись побудовою сімейних відносин на почуттях взаємної любові,поваги,дружби

2.Спільно піклувать про матеріальне забезпечення родини.

3.Вагітній дружині мають бути створені умови для збереження її здоровя.

29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.

До майнових прав та обов'язків батьків і дітей належать; право та обов'язок батьків з управління майном дітей, обов'язок і тих, і тих поважати спільну й роздільну власність і т. д. До того ж і батьки, і діти мають взаємні аліментні обов'язки. Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а повнолітні діти зобов'язані утримувати й піклуватися про непрацездатних батьків.

У разі стягнення аліментів із батьків на непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі з урахуванням матеріального становища особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка має їх одержувати.

Визнаючи аліменти на користь батьків, що стягуються з повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, виходять із матеріального й сімейного становища кожного з дітей та батьків і зважають на можливість батьків одержувати аліменти один від одного.

Статья 141

1.Мати,батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини.

2.Розірвання шлюбу і проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і обов’язків щодо дитини.

Статья 142

1.Діти мають рівні права та обов’язки щодо батьків.

До особистих немайнових прав і обов’язків належать:

1.Обовязок батьків не пізніше одного місяця від дня народження дитини зареєструвати народження дитини в органі РАЦСУ

2.Право та обов’язок визначити імя,по-батькові та прізвище.

3.Право і обов’язок визначити місце проживання.

4.Право і обов’язок на представництво від імені дитини.

5.Право і обов’язок на особисте виховання.

6.Обовязок піклуватися про здоровя.

7.Отримання освіти,поваги до дитини

30.Поняття, предмет та метод цивільного права україни.

Цивільне право – галузь права, яка регулює майнові та особисті немайнові відносини.

Предмет правового регулювання цивільного права становлять відносини майнового та немайнового характеру.

Майновими відносинами є правові відносини, що пов’язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном (речами).

Особисті немайнові відносини, що становлять предмет цив.права, завжди проявляються у вигляді суб'єктивних цив.прав.

Відносини немайнового характеру поділяються на дві групи:

-відносини, пов’язані з майновими

-відносини, не пов’язані з майновими

Особливість методу правового регулювання цивільного права зумовлена тим, що учасники цивільних відносин виступають як юридично рівні між собою, автономні та незалежні одна від одної сторони. Вони не можуть нав’язувати свою волю один одному, а тому будують стосунки на основі досягнутої згоди. Таким чином, цивільно-правовий метод характеризується диспозитивністю, на підставі якої сторонам надається право на власний розсуд розпоряджатися правами і вступати у відносини один з одним як рівні суб’єкти.

Метод цивільно-правового регулювання – це сукупність специфічних правових засобів і прийомів впливу на учасників цив.відносин, що хар-ся юр.рівністю сторін, а також наданням останнім можливості врегулювання цих відносин на їх розсуд. Цивільно-правовий метод хар-ся юр.рівніс­тю сторін, автономністю їх волі та їх майновою самостійністю; диспозитивністю, особливим способом ви­рішення спорів між учасниками цив.правовідносин; наявніс­тю майнової відповідальності сторін.