- •3.Валютні обмеження та їх форми.
- •4. Порядок відкриття та функціонування банківських рахунків в іноземній валюті
- •5. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт.
- •6. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків.
- •7. Характеристика зовнішньоторговельного контракту.
- •8.Характеристика валютно–фінансових та платіжних умов зовнішньоекономічних угод.
- •9.Характеристика видів документів, що використовуються при міжнародних поставках.
- •10.Характеристика базисних умов поставок товару.
- •11. Характеристика способів платежу при міжнародних розрахунках.
- •13.Характеристика платежу на відкритий рахунок.
- •14.Характеристика порядку здійснення банківського переказу, його особливості при експортних та імпортних операціях.
- •15.Характеристика розрахунків з використанням чеків, векселів, пластикових карток.
- •16. Документарний акредитив у міжнародних розрахунках, його форми.
- •17.Характеристика фаз акредитиву.
- •18. Інкасо у міжнародних розрахунках, його види.
- •Характеристика фаз інкасо.
- •20. Роль кредиту у забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу.
- •21.Кредитування імпорту на основі векселя.
- •22. Кредитування імпорту на основі документарного акредитиву.
- •23.Застосування прямого кредитування імпорту.
- •24. Кредитування експорту через операції факторингу.
- •25.Кредитування експорту через операції форфейтингу.
- •26.Кредитування експорту через операції лізингу.
- •27.Короткострокове кредитування експорту.
- •28.Характеристика загальних принципів та основ банківської гарантії.
- •29.Дія банківських гарантій.
- •30.Характеристика порядку видачі банківських гарантій.
- •31.Характеристика порядку використання банківської гарантії.
- •32.Характеристика типів та основних видів банківських гарантій.
- •33.Сутність, структура та регулювання валютного ринку України.
- •33. Сутність валютних операцій та характеристика видів валютних операцій банків.
- •34.Інформаційне забезпечення операцій на валютних ринках.
- •35.Умови здійснення банками валютних операцій.
- •36.Валютний курс як елемент системи банківських операцій у іноземній валюті.
- •37. Сутність міжбанківського ринку депозитних операцій в іноземній валюті.
- •38. Види депозитних угод та їх валютування.
- •39.Процентні ставки на ринку міжбанківських депозитів у іноземній валюті.
- •40.Котирування процентних ставок на ринку депозитних операцій, сторони котирування.
- •41. Характеристика факторів, які впливають на ринковий процент на ринку міжбанківських депозитів.
- •42.Депозитна позиція.
- •44. Зв’язок між процентними ставками та валютними курсами.
6. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків.
Безпосередню участь у міжнародних розрахунках беруть комерційні банки. Вони на вимогу своїх клієнтів купують та продають іноземну валюту. Наприклад, імпортерам доводиться розраховуватись за придбаний товар іноземною валютою. Для цього вони звертаються в банки з проханням купити їм необхідну кількість іноземної валюти в обмін на наявну у них валюту своєї країни. У свою чергу, експортери також отримують платежі в іноземній валюті.
Вони мають:
— тримати ці кошти на валютному рахунку в банку (якщо це дозволяє валютне законодавство країни);
— конвертувати іноземну валюту в національну;
— конвертувати іноземну валюту в інші іноземні'
Банки купують та продають іноземну валюту на валютних ринках: національних, регіональних, світовому. За формами своєї організації валютні ринки бувають біржовими та позабіржовими (міжбанківськими).
Біржові валютні ринки — це організовані ринки, які представлені валютними біржами.
Валютна біржа — зазвичай не комерційне підприємство, оскільки її головна мета полягає не в отриманні прибутку, а в організації торгів валютою і в мобілізації тимчасово вільних валютних ресурсів.
Левова частка валютних угод здійснюється на неорганізованому, позабіржовому, або міжбанківському, валютному ринку, на якому дилери безпосередньо проводять операції між собою з використанням електронного або супутникового зв'язку.
Купівля та продаж валют банками здійснюється за різними курсами, які ще називаються курсами покупця та курсами про-давця, або, за банківською термінологією bid та offer.
Курс покупця — це курс, за яким уповноважений банк купує іноземну валюту за національну на ринку.
Курс продавця — це курс, за яким банк продає валюту на ринку. Банки продають іноземну валюту за національну дорожче, ніж купують її за курсами продавця. Різниця між курсом продавця та покупця називається маржею. Маржа покриває витрати банку і формує його прибуток від валютних операцій.
7. Характеристика зовнішньоторговельного контракту.
Договір з купівлі-продажу товарів у матеріально-речовій формі в міжнародній комерційній практиці називається контрактом. Він являє собою комерційний документ, у якому міститься домовленість сторін про поставку товару: зобов'язання продавця передати відповідне майно у власність покупця і зобов'язання покупця прийняти це майно і сплатити за нього відповідну суму, або зобов'язання сторін виконати умови товарообмінної угоди.
Зовнішньоторговельний контракт оформлює-ться в письмовій формі у вигляді підписаних сторонами єдиних документів, рідко — за допомогою обміну односторонніми підписа-ними документами — листами, телеграмами, телексами; які свідчать, що між сторонами досягнута домовленість за всіма умовами угоди. Обмін подібними документами, як правило, закінчується підписанням контракту.
Сторони за контрактом (установи, фірми, від імені яких укладаються договори) називаються контрагентами і несуть матеріальну відпові-дальність за виконання зобов'язань, які покладені на них договором.
Починається контракт з преамбули — вступної частини, в якій указується номер, місце і дата підписання контракту, визначаються його сторони. Далі йдуть:
1. Предмет контракту.
2. Ціна і сума контракту.
3. Строки постачання товарів.
4. Якість товарів.
5. Пакування та маркування вантажу.
6. Умови платежу.
7. Здавання і приймання товарів.
8. Страхування.
9. Претензії.
10. Форс-мажор (обставини непереборної сили).
11. Арбітраж (вирішення спірних питань).
12. Юридична адреса сторін.