- •Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «ре»
- •3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- •4, Демографічна ситуація в Україні як важлива передумова розміщення продуктивних сил України і її регіонів.
- •5. Трудові ресурси та напрями їх раціонального використання.
- •6. Природно-ресурсний потенціал: його структура і особливості розміщення
- •7. Мінеральні ресурси України і проблеми їх раціонального використання
- •8. Наукова категорія "економічне районування" та визначення її змісту. Економічний район, його сутність та основні риси
- •9. Районоутворюючі чинники та види районування. Система економічного районування України.
- •10. Особливості та фактори формування народного господарства України
- •11 Галузева структура народного господарства
- •12 Міжгалузеві виробничі комплекси, їх роль в народному господарстві України та види
- •13. Структура і роль паливно-енергетичного комплексу України.
- •14. Структура та основні риси паливної промисловості України.
- •15. Структура особливості розміщення та проблеми розвитку електроенергетики України.
- •16. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та шляхи їх вирішення.
- •18. Особливості сировинної та структура лісовиробничого комплексу України.
- •20. Зовнішня торгівля як важлива форма зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •21. Охарактеризувати стан та проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного макрорайону
- •22. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Західного економічного макрорайону.
- •23. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Південного макрорайону.
- •24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил Київського економічного району
- •25.Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району
- •28. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району.
- •30. Територіально-виробничі комплекси як важливі форми територіальної організації виробництва.
- •31 Структура і проблема зайнятості населення України. Сутність та види безробіття
- •32. Розкрити зміст регіональної економічної політики та її особливостей.
- •33. Формування регіонального господарського механізму.
- •35. Сталий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складові.
- •36. Ключові принципи сталого розвитку.
- •38. Основні цілі сталого розвитку.
- •39. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах.
- •40. Сутність, місце і роль пек в господарському комплексі України.
- •41. Паливно-енергетичний баланс і його структура.
- •42. Вугільна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •43. Нафтова та нафтопереробна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •44. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку
- •45. Роль енергетики в господарському комплексі України та особливості її розміщення. Проблеми і перспективи розвитку електроенергетики в Україні.
- •46. Розміщення та оцінка сировинної бази чорної металургії.
- •47. Місце і значення машинобудування України у розвитку господарства України.
- •48. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України.
- •49. . Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України
- •50. . Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей
- •51. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •52. Значення агропромислового комплексу в господарстві України.
- •53. Галузева структура та територіальна організація апк України.
- •54. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.
- •55. Роль транспорту в системі виробничих зв’язків.
- •56. Чинники формування та структура соціального комплексу України.
- •57. Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішніх економічних зв’язків.
- •58. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.
- •59. Сутність поняття «стійкий розвиток».
- •60. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах
- •62.Паливно-енергетичний баланс і його структура
- •61.Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •64.Особливості та фактори формування народного господарства України
- •65. Галузева структура народного господарства
- •67. Територіально-виробничі комплекси як важливі форми територіальної організації виробництва
- •68. Структура і проблема зайнятості населення України. Сутність та види безробіття.
- •72. Визначити поняття "галузева структура виробництва".
- •74. Визначити основні ланки виробництва та їх галузеву структуру.
- •86. Визначити поняття "демографічна ситуація ".
- •87. Визначити поняття "принципи розміщення продуктивних сил".
- •88. Визначити сутність економічного району та його основні риси.
- •89. Назвати основні районоутворюючі фактори
- •90. Що таке "економічне районування"?
- •92.У чому сутність поняття «сталий розвиток»
- •93. Визначити поняття "транспортна система держави".
- •94. Визначити поняття " мінеральні ресурси ".
- •95. Визначити поняття "машинобудівний комплекс
- •97. Визначити поняття "територіальний поділ праці".
- •98. Визначити поняття "концентрація виробництва".
- •99. Визначити поняття "регіон".
- •100. В чому полягає сутність вільних економічних зон?
- •101. Визначити поняття "будівельний комплекс".
- •102. Назвати основні принципи регіональної економічної політики
- •103.Визначити поняття демографічна криза та демографічний вибух
- •104. Визнасити поняття рекреаційний комплекс
- •105 Маталургійний комплекс.
58. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.
Зовнішні зв'язки держави — це взаємообмін з країнами світу продуктами матеріального виробництва, енергією, послугами, інформацією на основі міжнародного поділу праці, а також співробітництво політичних органів, спрямоване на ефективне розв'язання глобальних проблем людства, розширення особистих контактів громадян.
Україна – одна з найбільших країн Європи. Саме її географічне положення (Україна знаходиться в центрі Європи) з одного боку має зумовити добре розвинуті зовнішньоекономічні зв’язки, але, на відміну від багатьох держав Західної Європи ( до речі, одних з найрозвинутіших країн світу), Україна є досить молодою самостійною державою і ці зв’язки знаходяться в процесі формування та розвитку. Форми зовнішніх економічних зв’язків України різноманітні: зовнішня торгівля, міжнародна спеціалізація і кооперування виробництва, експорт та імпорт капіталів і робочої сили, надання та одержання послуг (виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортно- чи імпортно-посередницьких, юридичних) , міжнародне спільне підприємництво, сумісне будівництво підприємств, валютні та фінансово-кредитні відносини, інтуризм, проведення на комерційній основі виставок, ярмарків, торгів, аукціонів тощо.
59. Сутність поняття «стійкий розвиток».
Сталий ро́звиток— загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їхні результати та вибрати найбільш оптимальний.
сталий розвиток - це процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умов збереження і поетапного відновлення цілісності природного середовища, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і потребами людей усіх поколінь.
Концепція сталого розвитку виходить переважно з двох підходів: ресурсного (виявлення гранично допустимого, тобто граничного вилучення з біосфери продукції фотосинтезу) і біологічного (виявлення здібностей біосфери розширено відтворювати продукцію фотосинтезу).
Ця концепція відбиває розуміння тісного взаємозв’язку екологічних, економічних і соціальних проблем людства і того факту, що вони можуть бути вирішені тільки комплексно, за умови тісного співробітництва і координації зусиль усіх країн світу. З формальної точки зору сталий розвиток прийнято розглядати як гармонічний розвиток трьох структурних підсистем: соціуму, економіки та екології, де економіка і екологія, чи знвайронментальна економіка є базисом сталого розвитку, а соціальна підсистема - його надбудовою
60. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах
Перехід до ринкової системи господарювання вимагає докорінного реформування виробничих відносин, широкої приватизації державного майна, структурно-технологічної та технічної перебудови виробництва на засадах впровадження науково-технічного прогресу, сучасних ресурсо- та енергозберігаючих технологій, розвитку інноваційного комплексу, формування ринкової, комунікаційно-інформаційної інфраструктури тощо. Але, починаючи з 1992 р., в Україні трансформаційні процеси, на жаль, мали не реформаційний, а скоріше деформаційний характер, про що свідчить різке погіршення всіх макроекономічних показників. Особливо це проявилось у зниженні частки валового внутрішнього продукту (характеризує кінцеві результати внутрішньої економіки, тобто без урахування надходжень ззовні), який за період 1990-1995рр. скоротився на 52% і складав у 1995 р. 47% від початкового. У той же час структура ВВП, як уже зазначалось вище, залишилась консервативною: питома вага виробничої сфери у ВВП скоротилась незначним чином і становила в 1995 р. приблизно 78%, тоді, як навіть у більшості постсоціалістичних країн цей показник складає майже половину ВВП. Обсяг промислового виробництва знизився більше, ніж на 50%, а сільськогосподарського – майже на 60%. Значно скоротилось виробництво споживчих товарів.
І основні макроекономічні показники, і структура виробничого потенціалу дуже диференційовані за областями та економічними районами. У 1995 р. обсяг виробленого національного доходу на душу населення (порівняно із середньодержавним) склав 123% у Запорізькій області і 75% – у Закарпатській.
У 1997 р. максимальним цей показник був у Дніпропетровській області, а мінімальний – у Закарпатській (48%). За обсягом валового внутрішнього продукту до шести провідних областей належать Дніпропетровська, Донецька, Луганська, Київська, Запорізька та Одеська. Найнижчі ці показники в Миколаївській, Чернігівській та Кіровоградській областях.
Погіршення стану природи, як і умов життя людей, підтверджує неефективність трансформаційних процесів в Україні.