- •Предмет, об’єкт, мета і завдання курсу «ре»
- •3. Закономірності, принципи та фактори розміщення продуктивних сил
- •4, Демографічна ситуація в Україні як важлива передумова розміщення продуктивних сил України і її регіонів.
- •5. Трудові ресурси та напрями їх раціонального використання.
- •6. Природно-ресурсний потенціал: його структура і особливості розміщення
- •7. Мінеральні ресурси України і проблеми їх раціонального використання
- •8. Наукова категорія "економічне районування" та визначення її змісту. Економічний район, його сутність та основні риси
- •9. Районоутворюючі чинники та види районування. Система економічного районування України.
- •10. Особливості та фактори формування народного господарства України
- •11 Галузева структура народного господарства
- •12 Міжгалузеві виробничі комплекси, їх роль в народному господарстві України та види
- •13. Структура і роль паливно-енергетичного комплексу України.
- •14. Структура та основні риси паливної промисловості України.
- •15. Структура особливості розміщення та проблеми розвитку електроенергетики України.
- •16. Проблеми розвитку паливно-енергетичного комплексу та шляхи їх вирішення.
- •18. Особливості сировинної та структура лісовиробничого комплексу України.
- •20. Зовнішня торгівля як важлива форма зовнішньоекономічної діяльності країни.
- •21. Охарактеризувати стан та проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Східного економічного макрорайону
- •22. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Західного економічного макрорайону.
- •23. Охарактеризувати проблеми розвитку і розміщення продуктивних сил Південного макрорайону.
- •24. Охарактеризувати стан та особливості розміщення продуктивних сил Київського економічного району
- •25.Висвітлити стан та проблеми розвитку продуктивних сил Карпатського економічного району
- •28. Охарактеризувати проблеми розвитку і особливості розміщення продуктивних сил Причорноморського економічного району.
- •30. Територіально-виробничі комплекси як важливі форми територіальної організації виробництва.
- •31 Структура і проблема зайнятості населення України. Сутність та види безробіття
- •32. Розкрити зміст регіональної економічної політики та її особливостей.
- •33. Формування регіонального господарського механізму.
- •35. Сталий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складові.
- •36. Ключові принципи сталого розвитку.
- •38. Основні цілі сталого розвитку.
- •39. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах.
- •40. Сутність, місце і роль пек в господарському комплексі України.
- •41. Паливно-енергетичний баланс і його структура.
- •42. Вугільна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •43. Нафтова та нафтопереробна промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку.
- •44. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку
- •45. Роль енергетики в господарському комплексі України та особливості її розміщення. Проблеми і перспективи розвитку електроенергетики в Україні.
- •46. Розміщення та оцінка сировинної бази чорної металургії.
- •47. Місце і значення машинобудування України у розвитку господарства України.
- •48. Значення і місце хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів в економічному розвитку України.
- •49. . Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України
- •50. . Галузева структура лісопромислового комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей
- •51. Галузева структура будівельного комплексу. Умови та чинники розвитку основних галузей.
- •52. Значення агропромислового комплексу в господарстві України.
- •53. Галузева структура та територіальна організація апк України.
- •54. Галузева структура та особливості розміщення сільського господарства в Україні.
- •55. Роль транспорту в системі виробничих зв’язків.
- •56. Чинники формування та структура соціального комплексу України.
- •57. Міжнародний поділ праці, його суть і значення у формуванні зовнішніх економічних зв’язків.
- •58. Основні форми зовнішніх економічних зв’язків України.
- •59. Сутність поняття «стійкий розвиток».
- •60. Особливості трансформаційних процесів у міжгалузевих комплексах
- •62.Паливно-енергетичний баланс і його структура
- •61.Паливно-енергетичний комплекс: суть, структура, значимість в н/г.
- •64.Особливості та фактори формування народного господарства України
- •65. Галузева структура народного господарства
- •67. Територіально-виробничі комплекси як важливі форми територіальної організації виробництва
- •68. Структура і проблема зайнятості населення України. Сутність та види безробіття.
- •72. Визначити поняття "галузева структура виробництва".
- •74. Визначити основні ланки виробництва та їх галузеву структуру.
- •86. Визначити поняття "демографічна ситуація ".
- •87. Визначити поняття "принципи розміщення продуктивних сил".
- •88. Визначити сутність економічного району та його основні риси.
- •89. Назвати основні районоутворюючі фактори
- •90. Що таке "економічне районування"?
- •92.У чому сутність поняття «сталий розвиток»
- •93. Визначити поняття "транспортна система держави".
- •94. Визначити поняття " мінеральні ресурси ".
- •95. Визначити поняття "машинобудівний комплекс
- •97. Визначити поняття "територіальний поділ праці".
- •98. Визначити поняття "концентрація виробництва".
- •99. Визначити поняття "регіон".
- •100. В чому полягає сутність вільних економічних зон?
- •101. Визначити поняття "будівельний комплекс".
- •102. Назвати основні принципи регіональної економічної політики
- •103.Визначити поняття демографічна криза та демографічний вибух
- •104. Визнасити поняття рекреаційний комплекс
- •105 Маталургійний комплекс.
35. Сталий розвиток суспільства та його екологічна, економічна та соціальна складові.
Наприкінці ХХ ст. збереження середовища проживання людини стало однією з найважливіших проблем людства. Різке зростання екологічних проблем нині властиве більшості країн світу.
З цих причин для багатьох країн світу характерним був бурхливий розвиток промислового й сільськогосподарського виробництва, будівництва, транспорту, сфери послуг. Це в свою чергу супроводжувалося, по-перше, виникненням великих міст, міських агломерацій і технополісів з якостями, не властивими природному середовищу, а по-друге, вимагало залучення у виробництво додаткової кількості ресурсів. Наслідком цього стало скорочення окремих життєво важливих ресурсів — лісових, земельних і водних, а також надмірне забруднення довкілля в багатьох регіонах землі.
Особливо загрозлива ситуація склалася в експлуатації мінерально-сировинних родовищ, у першу чергу у видобутку паливно-енергетичних ресурсів (кам’яного вугілля, нафти і газу). Вичерпність і невідновлювальність цих ресурсів все більшою мірою стає загрозою для людства.
Реальність успішного вирішення цієї проблеми вже сьогодні підтверджується наведеними прикладами. Скажімо, перехід у сільському господарстві від плужного, по суті виснажливого обробітку ґрунту до ґрунтозахисного біологічного рільництва переконливо свідчить, що масове запровадження цієї технології гарантує високі врожаї, економію використовуваних ресурсів і, найважливіше, природне відтворення і підвищення родючості ґрунтів. Подібних технологій чимало й у інших галузях господарства. Справа за їх масовим повсюдним використанням. Тут потрібна тверда воля, чітка політика і міжнародна координація зусиль усіх народів і держав.
Треба підкреслити, що альтернативи стратегії сталого розвитку людства немає.
Ця стратегія включає три складові:
екологічну (збереження і поліпшення природного середовища);
економічну (подальший гармонійний розвиток виробництва, продуктивних сил суспільства);
соціальну (неухильне підвищення добробуту народів, вирівнювання рівнів їх життя — внутрішніх і зовнішніх, неухильне поліпшення соціальних умов та стандартів). Тільки таке розуміння сталого розвитку прийнятне для всіх народів.
Саме з цього виходить стратегія сталого розвитку України. Вперше відповідна концепція була розроблена і схвалена Урядом України ще в 2001 році і тоді ж була передана на розгляд Верховній Раді України. У січні 2002 року вона обговорена на Пленарному засіданні і через порушення в проекті співвідношення між екологічними, соціальними і економічними завданнями не була прийнята як Закон України
36. Ключові принципи сталого розвитку.
Ключовими принципами сталого розвитку є:
принцип обережності: збереження сучасного стану навколишнього середовища як перешкоди безповоротним чи небезпечним змінам;
принцип »передбачати і запобігати»: більш дешевий, менш ризикований підхід, ніж ліквідація збитків навколишньому середовищу;
принцип балансу між ресурсами і забрудненням: використання ресурсів у рамках масштабів регенеративної здатності екосистем; контроль над обсягом надходжень забруднень і відходів у рамках асиміляційного потенціалу екосистем;
принцип збереження природного багатства на нинішньому рівні: недопущення чи зменшення втрат природно-ресурсного потенціалу;
принцип »забруднювач платить»: повна вартість екологічного збитку повинна бути компенсована користувачем (споживачем).
Реалізація цих принципів дозволить забезпечити:
• гармонізацію співіснування людини і природи;
• реалізацію права на справедливе задоволення потреб і рівність можливостей розвитку нинішнього і прийдешнього поколінь;
• невід’ємність захисту навколишнього природного середовища в процесі розвитку суспільства.
Таким чином, сталий розвиток узагальнює в собі процес виживання і відновлення генофонду нації, активізацію ролі кожної окремої людини в суспільстві, забезпечення його прав, збереження природного середовища, формування умов для відновлення біосфери і її локальних екосистем, орієнтацію на зниження рівня антропогенного впливу на навколишнє середовище і гармонізацію розвитку людини і природи.
37. Основні завдання сталого розвитку.
Сталий ро́звиток — загальна концепція стосовно необхідності встановлення балансу між задоволенням сучасних потреб людства і захистом інтересів майбутніх поколінь, включаючи їх потребу в безпечному і здоровому довкіллі.
Сталий розвиток — це керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їхні результати та вибрати найбільш оптимальний.
Основні завдання сталого розвитку полягають у:
• забезпеченні динамічного соціально-економічного зростання;
• збереженні навколишнього природного середовища;
• раціональному використанні природно-ресурсного потенціалу з метою задоволення потреб нинішнього і прийдешнього поколінь через побудову високоефективної економічної системи, що стимулює продуктивність, науково-технічний прогрес, соціальну спрямованість.
Вирішення основного завдання передбачає:
• забезпечення сталого розвитку регіонів і поселень;
• макроекономічні перетворення і державний протекціонізм;
• формування економічно орієнтованої політики держави;
• забезпечення духовного, фізичного розвитку людини і його соціальних гарантій;
• міжнародне співробітництво.
Таким чином, забезпечення виходу України з економічної кризи, продовження курсу реформ і досягнення економічного зростання можливо лише за умови удосконалення системи державного регулювання, проведення змістовних і послідовних структурних перетворень, у тому числі і в природоресурсній сфері.