44. Газова промисловість України: сучасний стан, основні проблеми та перспективи розвитку

Газова промисловість - галузь ПЕК у, що спеціалізується на видобутку природного і супутніх газів, їх зберіганні, переробці, транспортуванні і розподілі. Газова промисловість - це наймолодша галузь паливної промисловості України. Використання газу удвічі дешевше, ніж нафти. Газ окрім використання у побутових цілях, у металургії та для виробництва електроенергії широко використовується для виробництва азотних добрив та синтетичних матеріалів. Природний газ для економіки України має особливо важливе значення. Його питома вага в паливному балансі досить висока.

Першою була освоєна Передкарпатська нафтогазоносна область. Тепер на неї припадає 3,1% всього видобутого газу в Україні. Цей район досить перспективний, оскільки газ тут видобувають переважно з незначних глибин. Галузь розвивається також на базі родовищ Дніпровсько-Донецької нафтогазоносної області та Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції.

Природний газ застосовується у багатьох галузях господарства

Специфічною рисою розміщення газовидобувної промисловості є високий рівень її територіальної концентрації та орієнтація видобутку на найвигідніші умови експлуатації родовищ. Певну роль у паливному балансі відіграють утилізація промислових газів та виробництво штучного газу з твердого палива. В Донбасі (Лисичанськ) здійснюється підземна газифікація вугілля. Крім того важливим є використання природного газу в нафтохімії, продуктом якої є синтетичні матеріали.

Власні потреби задовольняє приблизно на 20%, решта імпортується з Росії та Туркменистану (Україна - найбільший імпортер російського газу серед країн Європи). За абсолютним споживанням газу Україна посідає 6 місце в світі, поступаючись лише США, Росії, Великобританії, Німеччині і Канаді, і третє місце в світі - за імпортуванням газу (після США і Німеччини). Щорічний видобуток природного газу складає 18-20 млрд. м³ при потребах 60-85 млрд. м³ ,власні запаси оцінюються в 1,15 трлн. м³. З врахуванням імпортованого газу його питома вага у паливно-енергетичному балансі складає 18%.

Важливого значення набуває питання транспортування та зберігання природного газу. Україна має розгалужену систему газопроводів, за обсягами надання транзитних послуг посідає перше місце на світовому ринку транспортування газу. Пропускна спроможність системи транспортування забезпечує подачу газу внутрішнім споживачам і до 90% експортних поставок російського газу до країн СНД, Європи та Туреччини.

В останні роки стоїть завдання з реорганізації і технічного оснащення газотранспортної системи (ГТС), технічний стан якої не зовсім задовільний.

З кожним роком ГТС України старіє і, безумовно, потребує дедалі більшого фінансування робіт її реконструкції та капітального ремонту, зміни газоперекачувальних агрегатів, переоснащення підземних сховищ газу, механізації системи автоматики, телемеханіки, газовимірювань, автоматичного контролю та реконструкції транспортних потоків газу.

Також до проблем газової промисловості слід віднести, наприклад, необхідність інтенсифікації геологорозвідувальних робіт та збільшення обсягів пошукового й експлуатаційного буріння, впровадження ефективних технологій, у тому числі в розрахунку на освоєння шельфу морів, відкриття перспективних родовищ. Проте складні гірничо-геологічні умови залягання продуктивних пластів вимагають застосування досконалих і дорогих технічних засобів.

Перспективи розвитку газової промисловості України пов'язані з розширенням геолого-пошукових робіт, збільшенням обсягів пошукового буріння та прискоренням промислового освоєння відкритих родовищ. Ще один важливий засіб - широке впровадження досягнень НТП, створення міжнародного консорціуму щодо транспортування російського газу в Європу через модернізовану газову мережу України.

За оцінками спеціалістів на теренах нашої держави можливі відкриття родовищ світового масштабу. Насамперед це стосується шельфу Чорного моря. Хоча видобуток нафти зменшується, маємо гарні перспективи: великі потужності з переробки нафти близько 70 млн. т. і великі газосховища.

Експорт газу по українській газотранспортній системі здійснюється в 19 країн, головним газовим партнером є Росія. На сьогодні в Україні немає механізму стимулювання зменшення споживання енергоносіїв, який повинний включати державну систему енергозбереження на довгострокову перспективу, систему стандартів і нормативів витрат паливно-енергетичних ресурсів, звітність про енергоспоживання. Саме тому основною стратегією на довгострокову перспективу є подальше нарощування видобутку природного газу з підвищення його частки в енергобалансі країни для того, щоб вирішити проблеми перекладу народного господарства на енергозберігаючий шлях розвитку, провести модернізацію галузей ПЕК, вирішити питання розвитку атомної енергетики на базі реакторів підвищеної безпеки нового покоління, розробити і підготувати до широкого тиражування екологічно прийнятні технології спалювання вугілля; розширення ринку для реалізації основної мети - надійного забезпечення України природним газом власного видобутку необхідно вирішувати комплекс задач.