49. . Економічна оцінка сировинних ресурсів хімічного, лісопромислового та будівельного комплексів України

Хімічний комплекс має велике значення в народному господарстві України. Він відіграє важливу роль у розширенні асортименту виробництва товарів народного споживання. У той же час, хімізація виробництва дозволяє постійно збільшувати випуск нових видів хімічних матеріалів для задоволення господарських потреб, забезпечує глибоку переробку природних ресурсів, підвищує ефективність сільського господарства тощо. Хімічний комплекс України є однією з важливих ланок її виробництва. Його частка у промисловому виробництві становить: з випуску продукції – 7,3%, чисельності промислово-виробничого персоналу – 5,2%, вартості промислово-виробничих фондів – 9,2%.

2. Хімічний комплекс має складну структуру, яка включає: – хімічну промисловість, у тому числі: гірничо-хімічну (добування мінеральної сировини), основну хімію (одержання солей, кислот, мінеральних добрив), промисловість хімічних волокон і тканин, промисловість синтетичних смол і пластмас, лакофарбову промисловість, промисловість синтетичних барвників;

– нафтохімічну промисловість, у тому числі: виробництво продуктів органічного синтезу, шинну промисловість, гумово-азбестову;

– хіміко-фармацевтичну промисловість.

Лісовий комплекс України складається із лісових ресурсів держави та лісової промисловості. Визначення лісових ресурсів звучить наступним чином: «Під лісовими ресурсами розуміються запаси деревних та недеревних продуктів лісового фонду, лісів, що не входять у лісовий фонд, та землях, що вкриті деревно-чагарниковою рослинністю. До деревних відносяться: продукти лісу із деревини або сама деревина, до недеревних всі інші продукти недеревного походження». Лісопромисловий комплекс України формується в умовах малої кількості лісів та недостатніх запасів лісової сировини. Однак, ні площі, ні запаси лісу не відповідають природним потенційним можливостям території та різноманітним потребам господарства та населення у деревині та інших лісових насадженнях та продуктах.

Успішна реалізація функцій лісового комплексу як системи залежить від взаємодії його підсистем. Природна підсистема – ліси конкретної території – є об’єктом управління. Функція лісового господарства полягає у забезпеченні якісного стану лісів та інтенсивного їх відтворення, а можливості її реалізації визначаються величиною лісового доходу. Системна функція лісової промисловості полягає у сировинному лісокористуванні при суспільно-необхідному рівні ставок платежів за лісові ресурси. Метою управління взаємодією підсистем лісового комплексу є створення оптимальних економічних умов для соціального, екологічного та сировинного використання лісових ресурсів. Реалізація цієї цілі передбачає виділення серед названих трьох підсистем лісового комплексу детермінуючої підсистеми. Лісове господарство виконує системоутворюючу функцію у лісовому комплексі. Із одного боку, воно відповідає за стан та відтворення лісів, із іншого боку, формує сировинну базу лісозаготівельної промисловості. Тому лісове господарство розглядається нами як детермінуюча основа лісового комплексу.

Розвиток промисловості будівельних матеріалів в Україні пов'язаний з наявністю будівельної сировини. Україна багата на природну будівельну сировину: вогнетривкі глини, каоліни, кварцити, будівельний камінь тощо. Галузь виробляє матеріали, деталі й конструкції для всіх видів будівництва. Основна її продукція - стінові (цегла, бетонні й гіпсобетонні панелі, шлакоблоки), в'яжучі (цемент, вапно, будівельний гіпс), покрівельні (черепиця, шифер, голь, руберойд), оздоблювальні, облицювальні, ізоляційні матеріали, будівельне скло, збірний залізобетон і бетон, покрівельні кераміка і фаянс, санітарно-технічні вироби тощо. Сучасне будівництво використовує багато будівельних матеріалів, які виробляє хімічна промисловість, - пластмаси, смоли, клейкі речовини, лінолеум, полістиролові й кумаринові плити та ін. Для їх виробництва використовують шлаки металургійних заводів та електростанцій, з яких виробляють цемент, шлакоблоки, ситал, шлаковату, легкі наповнювачі для бетонних та залізобетонних виробів. У будівництві застосовують деталі з литого каменю, мінеральну вату, яку виробляють з розплавленого базальту, та нові види продукції деревообробної промисловості - деревостружкові плити, клеєну фанеру тощо.

Промисловість будівельних матеріалів розвивається під впливом двох чинників - сировинного і споживчого, тому розміщення її залежить від переважання хоча б одного з них. Залежно від потреб будівництва і стадій технологічного процесу виділяють підприємства і виробництва, що орієнтуються на сировинні райони, наприклад, видобуток і первинна обробка сировини (піску, гравію, щебеню, бутового каменю тощо), виробництво в'яжучих (цементу, вапна, гіпсу) і стінових матеріалів, а також ті, що тяжіють до споживача (виробництво залізобетонних конструкцій, шиферу, будівельного і віконного скла тощо).