Тема 3. Філософія Середньовіччя і Відродження.

1. Філософія Середньовіччя: апологетика і патристика (ІІІ – VIII ст..), схоластика (IX - ХIV ст..).

2. Філософія доби Відродження (ХIV – ХVІ ст..)

Своєрідність і основні принципи філософії Середньовіччя. Головні ідеї апологетики і патристики. Августин Блаженний. Основні ідеї філософії Фоми Аквінського. Номіналізм та реалізм.

Особливості і головні принципи філософії Відродження: антропоцентризм, раціоналізм, пантеїзм. Напрямки філософії Ренесансу: натурфілософія (М.Копернік, Дж.Бруно),гуманізм (ХІV – ХV ст.: Ф.Петрарка); неоплатонізм (ХV – ХVІ ст.: М.Кузанский); реформація (ХVІ – ХVІІ ст.: Е.Роттердамський); утопічний комунізм (Т.Мор, Т.Кампанелла).

Ключові слова

Теоцентризм, апологетика, патристика, схоластика, креаціонізм, провіденціалізм, реалізм, номіналізм, одкровення, універсалії, геоцентризм.

Ренесанс, антропоцентризм, гуманізм, пантеїзм, геліоцентризм.

Змістовий модуль 3. Філософія Нового часу.

Тема 4. Західноєвропейська філософія хvіі – хvііі ст..

1. Філософія Нового часу: проблема методу наукового пізнання.

2. Френсіс Бекон – засновник емпіричного напрямку у гносеології..

3. Томас Гоббс, Джон Локк, Джордж Берклі, Девід Юм – послідовники гносеологічного емпіризму.

4. Р.Декарт – засновник раціоналістичного напрямку і гносеології.

5. Бенедикт Спіноза і Г.Лейбніц– послідовники гносеологічного раціоналізму.

6. Філософія європейського Просвітництва ХУІІІ ст..

Особливості та основні проблеми філософії ХУІІ-ХУІІІ ст.: розробка світогляду молодої буржуазії і методів наукового пізнання.

Бекон про шлях і метод наукового пізнання (подолання примар, експериментальний метод індукції). Гоббс про людину і суспільства, Локк про гносеологічний сенсуалізм, первинні та вторинні якості, державне управління, соліпсизм Берклі, скептицизм Юма.

Декарт про субстанцію, метод дедукції, принцип сумніву і вроджені ідеї.

Спіноза про субстанцію та способи пізнання. Монадологія Лейбніца: спроба подолати механіцизм і прірву між емпіризмом і раціоналізмом.

Просвітницький раціоналізм та матеріалізм ХУІІІ ст.: Монтеск’є, Вольтер, Кондільяк, Руссо, Ламетрі, Гольбах, Дідро, Гельвецій.

Ключові слова

Просвітництво,«примари»,емпіризм,раціоналізм,дуалізм,сенсуалізм,пантеїм, метод, індукція, дедукція, вроджені ідеї,первинні і вторинні якості ,монада.

Комбінація відчуттів,соліпсизм, механіцизм, прогресизм, волелюбність, гуманізм,скептицизм,антиклерикалізм,атеїзм,деїзм,суспільний договір,географічний детермінізм, фаталізм.

Тема 5. Німецька класична філософія.

1. Нова гносеологія І.Канта.

2. Концепція об’єктивного ідеалізму Г.Гегеля.

4.Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха.

І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Докритичний та критичний періоди творчості Канта. Коперниканський переворот Канта у гносеології. «Річ у собі», апріоризм, агностицизм і діалектика І.Канта.

Філософська система і діалектичний метод Г Гегеля.

Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Суб’єкт – цілісна людина як єдність її тілесних, духовних і родових характеристик. Фейєрбах про релігію і характер майбутньої філософії.

Ключові слова

Антиномія, апріоризм, «річ у собі», агностицизм, трансцендентний, трансцендентальний, феноменальний світ, ноуменальний світ, категоричний імператив, «абсолютна ідея», діалектика, закони діалектики, антропологічний матеріалізм, релігія любові до людини.