2. Програма санації підприємства

Програму санації підприємства розробляють менеджери, а при необхідності та можливості зовнішні консультанти (консалтингові та аудиторські фірми, аналітичні структури при державних органах). Розробка програми санації пов’язана з виявленням внутрішніх резервів, які використовуються підприємством, як правило, на 40-60%. Основний невикористаний потенціал підприємства для санації знаходиться у сферах фінансового та податкового менеджменту, управління персоналом і маркетингу. Важливу частину програми санації складає діагностика симптомів та причин кризового стану підприємства.

Основними принципами розробки програми санації є:

• залучення усього персоналу підприємства у розробку програми санації;

• розділення симптомів і причин кризового стану підприємства;

• прозорість та гласність на усіх етапах розробки програми;

• персональна, документально зафіксована відповідальність виконавців за проведення кожного заходу та контроль за його виконанням;

• рішучість та наполегливість відповідального керівника у проведенні заходів санації.

У програму санації вносять перелік заходів санації, обсяг фінансових ресурсів для їх реалізації, терміни виконання, відповідальних виконавців, очікувані результати реалізації. Усі пункти програми узгоджуються з виконавцями.

3. Реструктуризація заборгованості підприємства

Заборгованість вважається погашеною, якщо у підприємства досягнуті угоди з кредиторами про призупинення, заміну або припинення відповідних боргових зобов’язань.

Об’єктами реструктуризації заборгованості можуть бути:

• виплати з погашення основного боргу;

• виплати відсотків з обслуговування кредитів та позик;

• виплати пені та інших штрафних санкцій за порушення контрактних зобов’язань;

• виплати за іншими суттєвими умовами договірних зобов’язань, що приводять до зменшення вимог кредиторів.

Погашення необхідного обсягу поточних вимог кредиторів, що забезпечує відновлення платоспроможності підприємства та нормальне здійснення його фінансової діяльності, є метою реструктуризації заборгованості підприємства.

7.4. Реорганізація підприємства

Реорганізація підприємства – припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, перетворення, розділення, виділення або ліквідації (припинення діяльності підприємства шляхом ліквідації буде розглянуто у розділі 8).

Головним завданням перелічених форм реорганізації діяльності підприємства, крім його ліквідації, є збереження життєдіяльності підприємства, його виживання.

У відповідності до законодавства України підприємство, що зловживає своїм монопольним положенням на ринку, може бути реорганізоване у примусовому порядку.

Сутність різних форм реорганізації пояснюється у табл. 7.1.

Таблиця 7.1

Форми реорганізації підприємств

Форма реорганізації підприємств	Схема зміни юридичного статусу підприємства
1. Злиття	А+ВС
2. Приєднання	А+ВА
3. Перетворення	А В
4. Розділення	А В+С
5. Виділення	А А+В

Злиття – створення нового підприємства (С) шляхом передачі йому усіх прав та обов’язків двох або кількох підприємств (А і В) із зупиненням діяльності останніх. Підприємства, що беруть участь у злитті, укладають відповідну угоду, де визначається порядок та умови злиття, а також порядок конвертування акцій кожного підприємства в акції нового підприємства.

Приєднання - зупинка діяльності кількох підприємств (А і В) з передачею прав та обов’язків одному з підприємств (А). Підприємства, що приєднуються, і підприємство, до якого ці підприємства приєднуються, укладають угоду. У ній визначається порядок та умови приєднання, а також порядок конвертування акцій підприємства. При реорганізації підприємств у формі приєднання нова юридична особа на з’являється.

Перетворення – це така форма реорганізації, при якій юридична особа одного виду (А) перетворюється у юридичну особу іншого виду (В) або відбувається змінення його організаційно-правової форми (наприклад, приватне акціонерне товариство перетворюється у публічне і навпаки). До нової юридичної особи переходять права та обов’язки підприємства, яке перетворюється, вирішуються питання про порядок та умови перетворення, порядок обміну акцій або паїв.

Розділення – зупинка діяльності підприємства (А) з передачею усіх його прав та обов’язків новим підприємствам (В і С) у відповідності до розподільчого балансу і з визначенням порядку конвертування акцій підприємства, яке реорганізується, в акції підприємств, що створюються.

Виділення – створення одного чи кількох підприємств (В) з передачею їм частини прав та обов’язків підприємства (А), яке реорганізується без зупинки діяльності останнього. При цьому визначається баланс розділу, порядок та умови виділення.

У результаті у чотирьох з п’яти можливих форм реорганізації (при злитті, перетворенні, розділенні та виділенні) виникає нова юридична особа – право спадкоємець, до якої застосовуються усі вимоги законодавства, що розповсюджуються на створені юридичні особи.

У залежності від форми реорганізації підприємства у процесі реорганізації складається чи передавальний акт, чи розподільчий баланс. Ці документи є основними, на основі яких процедура реорганізації закріплюється законодавчо.

Передавальний акт – це документ, який складається у вільний формі при реорганізації підприємства у формах злиття, приєднання та перетворення. У ньому міститься перелік активів та пасивів підприємств, що реорганізуються, які передаються до знову створеної юридичної особи. До акту додається баланс підприємства, що реорганізується, на день передачі.

Розподільчий баланс – це баланс знову створеного підприємства у процесі реорганізації у формах розділення або виділення.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджується органом, який прийняв рішення про реорганізацію підприємства. При примусовому розділенні підприємства у арбітражному порядку з ініціативи Антимонопольного комітету розподільчий баланс затверджується у судовому порядку.

Особливості реорганізації підприємств у формі злиття та приєднання. Злиття та приєднання може бути виправданим тільки у тому випадку, коли досягаються наступні результати: збільшуються доходи; зменшуються витрати на одиницю виробленої продукції; підвищується ефективність капіталовкладень; зменшується сума податків. Результативність злиття та приєднання пов’язана з досягненням ефекту синергізму, який полягає у підвищенні вартості нового підприємства, що перевищує сукупну вартість окремих підприємств.

Особливості реорганізації підприємств у формі розділення та виділення. Основний мотив таких форм реорганізації – намагання сконцентрувати зусилля керівництва на основному напрямі діяльності підприємства з тим, щоб не відволікатися на другорядні або недостатньо прибуткові види діяльності та не допускати «розпилення» ресурсів. Межі наслідування прав та зобов’язань нових підприємств, що з’явилися у результаті реорганізації старого підприємства, визначаються розподільчим балансом.

Особливості реорганізації підприємств у формі перетворення. До знову створеної юридичної особи у відповідності з передавальним актом переходять усі права та обов’язки юридичної особи, яка припинила свою діяльність. В Україні підприємство може бути перетворене у будь-яке господарче товариство.