Неповторність кожної людини

Кожна людина унікальна, неповторна. Ця унікальність зумовлена вже біологічно, бо неповторною є в кожної людини комбінація генів. Але вона зумовлена й соціально: неповторний життєвий шлях і досвід кожної людини і що дуже важливо здатність до самовизначення. Людина зазнає впливу і природи і суспільства, й історії, має певну свободу, вибірково ставиться до зовнішніх обставин і впливів, сама визначає лінію своєї поведінки. Сильна духом людина буває здатна робити те, що вважає своїм обов'язком, вимогою своєї гідності, всупереч обставинам. Навіть і на свою біологію людина може впливати, коригувати свій природний темперамент, приборкувати інстинкти, певною мірою керувати потребами. Одна з особливостей біології людини — висока пластичність, пристосовуваність, відсутність жорсткої прив'язаності до певних умов існування, природного середовища. Цим відкривається простір для дії соціальних факторів і, у свою чергу, ці фактори зменшують безпосередню залежність від природних, зокрема біологічних обставин. Завдяки трудовій діяльності та соціальним формам життя, взаємній підтримці для людини втрачають вирішальне значення процеси й закони природного добору. Натомість такого значення набувають соціальні закономірності, розвиток і наступність у сфері матеріальної та духовної культури, тобто того справді людського світу, який ми творимо самі.

Поетапне усвідомлення довкілля і себе в ньому

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти освітньої галузі «Людина і світ» в змістовній лінії «Людина, природа і суспільство» учні поетапно усвідомлюють довкілля і себе в ньому. Відповідно до державних вимог щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів школярі повинні знати: свій родовід, історію і традиції своєї школи; дотримуватись правил поведінки учня; з повагою ставитись до вчителів та інших працівників школи; відповідально ставитись до навчання і доручень учителів; знати національну символіку і державні символи; основні права та обов’язки громадянина;мати уявлення про Конституцію України, державний устрій, головні історичні події, традиції і звичаї українського нарду, етнічний і демографічний склад населення; відчувати гордість за свою Батьківщину; розуміти її місце серед інших країн світу; бережливо і шанобливо ставитись до всього живого в довкіллі, до результатів людської праці.

1) Люди можуть не тільки рости, а й старіти. 2) Люди помирають. 3) Моя сімя, моя родина. 4) місце твого проживання.5) Моя батьківщина – Україна.

Україна – незалежна держава

Декларація про державний суверенітет України, Акт проголошення незалежності України і Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р. повели за собою початок нового періоду нашої історії. 10 грудня 1991 р. Верховною Радою України була затверджена Угода про створення Співдружності Незалежних Держав (СНД). Процес входження нової Української держави до світового співтовариства був дуже інтенсивним. Вже 2 грудня 1991 р. 68 держав світу — найбільш розвинених та впливових — визнали Україну. Створювалися дипломатичні та консульські представництва України за кордоном.

Найвищим органом законодавчої влади стала Верховна Рада України, найвищим виконавчим органом – Кабінет Міністрів України. Главою держави став Президент України. Постановою Верховної Ради від 28 січня 1992 р. було затверджено Державний прапор України – національний синьо-жовтий прапор, а 19 лютого 1992 р. – тризуб як малий герб України, що вважається головним елементом великого герба України. У 1992 р. Верховна Рада вивела місцеві ради із системи органів державної влади, надавши їм статус органів місцевого самоврядування. Виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад державою було делеговано ряд повноважень. У 1996 р. було прийнято Конституцію України – основний Закон нашої держави, що визначає її устрій, закріплює права, свободи і обов’язки людини та громадянина, встановлює повноваження законодавчої, виконавчої та судової гілок державної влади.