- •Лекції з дісциплини «антикризове управління»
- •Розділ 1. Основи теорії криз
- •Сутність кризи
- •Поняття та визначення кризи
- •1.2. Зовнішні і внутрішні чинники виникнення кризових ситуацій
- •Зовнішні чинники виникнення кризових ситуацій підприємства
- •Внутрішні чинники виникнення кризових ситуацій підприємства
- •1.3. Типологія криз
- •Класифікація фінансових криз підприємства
- •2. Світові економічні кризи та їх особливості
- •2.1. Коротка історія світових економічних криз
- •2.2. Циклічність світових економічних криз
- •2.3. Фази економічних циклів та їх прояв
- •2.4. Причини виникнення економічних криз
- •2.5. Особливості сучасних боргових криз
- •2.6. Фінансова криза та її особливості в сучасній Україні
- •2.7. Державне регулювання кризових ситуацій
- •Розділ 2. Основи антикризового управління підприємством
- •3. Практика банкрутства та ліквідації підприємств у сша
- •3.1. Фінансові проблеми підприємств та їх наслідки
- •Причини банкрутства американських підприємств
- •3.2. Урегулювання зобов’язань без проходження формальної процедури банкрутства
- •3.3. Банкрутство підприємства
- •3.4. Попереднє банкрутство
- •3.5. Ліквідація при банкрутстві підприємства
- •Короткострокові зобов’язання перед пенсійними фондами.
- •Вимоги власників привілейованих акцій.
- •4. Зміст антикризового управління
- •4.1. Сутність, визначення та мета антикризового управління
- •4.2. Процес антикризового управління підприємством
- •Досудова санація підприємства в умовах «глибокої» кризи.
- •Судові процедури банкрутства підприємства в умовах «катастрофічної» кризи.
- •5. Діагностика фінансового стану підприємства та превентивні антикризові заходи
- •5.1. Капітал підприємства
- •5.2. Діагностика підприємства та превентивні антикризові заходи на основі аналізу фінансових коефіцієнтів
- •5.3. Моделі діагностики банкрутства підприємства
- •Показники у.Бівера для діагностики банкрутства підприємства
- •6. Антикризові заходи подолання «легкої» кризи, що розвивається
- •6.1. Антикризові організаційні заходи
- •6.2. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи
- •6.3. Антикризові заходи фінансової стабілізації підприємства
- •Досудова санація підприємства в умовах «глибокої» кризи
- •Економічна сутність санації підприємства
- •Програма санації підприємства
- •Реструктуризація заборгованості підприємства
- •7.4. Реорганізація підприємства
- •Форми реорганізації підприємств
- •Санація кадрового потенціалу підприємства
- •8. Судові процедури банкрутства підприємства в умовах «катастрофічної» кризи
- •8.1. Економічна сутність неспроможності підприємства
- •8.2. Банкрутство підприємства як результат юридичної кваліфікації
- •8.3. Процедура банкрутства та ліквідації підприємства
- •Список використаної літератури
- •Контрольні питання
3.2. Урегулювання зобов’язань без проходження формальної процедури банкрутства
Коли підприємство випробовує фінансову скруту, її керівництво і кредитори повинні визначити, чи є ця проблема тимчасовою, а підприємство життєздатним, чи існує постійна проблема, що ставить під загрозу життєдіяльність підприємства. У подальшому сторони повинні визначитися, чи спробувати вирішити цю проблему неформальним шляхом, чи треба звертатися до суду з справ про банкрутство. Через величезні витрати, пов’язані з формальною процедурою банкрутства, включаючи втрати, визнані втратою клієнтів та посилюванням умов поставок та кредитів, завжди бажано реорганізувати або ліквідувати підприємство без процедури формального банкрутства.
Неформальна реструктуризація заборгованості. У випадку економічно стійкого підприємства, фінансові утруднення якого здаються тимчасовими, кредитори звичайно не поспішають розривати з ним відносини, допомагаючи відновитися та зміцніти. Подібні угоди звичайно передбачають реструктуризацію боргів підприємства, оскільки існуючих грошових потоків у таких випадках недостатньо для обслуговування зобов’язань підприємства.
Реструктуризація заборгованості (боргу) або реструктуризація зобов’язань – це будь-яка зміна в умовах погашення зобов’язань. Звичайно реструктуризація включає відстрочення боргів і/або їх переоформлення.
При наданні відстрочування кредитори погоджуються на перенос дат погашення основної суми боргу або відсотків, або того та іншого. При переоформленні боргу кредитори добровільно списують частину своїх вимог до боржників, погоджуючись на отримання меншої основної суми або відсотків, приймають у залік боргу акції підприємства чи інші активи.
Реструктуризація заборгованості починається з переговорів керівництва підприємства з кредиторами. Кредитори призначають комісію, що складається з чотирьох або п’яти найбільш крупних кредиторів та одного чи двох менших. Далі підприємство здійснює оцінку вартості підприємства при різних сценаріях розвитку подій.
Звичайно одним із сценаріїв є ліквідація підприємства та розпродаж його активів з наступним розподіленням виручки між кредиторами у відповідності до пріоритетів їх вимог. При цьому кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, достаються власникам привілейованих та звичайних акцій. Керівництво підприємства може найняти оцінщика, який проведе оцінку вартості активів, ця оцінка і буде використовуватися як підстава для даного сценарію. Інші сценарії мають на увазі продовження діяльності підприємства, часто з умовою додаткового залучення власного капіталу, удосконалення маркетингу і структури виробництва і, можливо, змін у керівництві підприємства.
Висновки комісії передаються усім кредиторам підприємства. Часто буває так, що борги підприємства перевищують його ліквідаційну вартість, а судові та інші витрати, пов’язані з формальною ліквідацією, суттєво знизять вартість підприємства. Крім того, формальна процедура банкрутства може зайняти як мінімум рік, а часто і кілька років. Тому приведене значення грошових коштів, які отримають кредитори у майбутньому, буде ще нижчим. Подібні розрахунки нерідко виявляються досить переконливими для кредиторів, щоб ті визнали, що для них вигідніше погодитися на отримання лише частини своїх вимог, ніж добиватися отримання усієї суми.
Добровільне вирішення боргових суперечок виявляється і досить простим, і відносно недорогим, оскільки юридичні та адміністративні витрати у цьому випадку були зведені до мінімуму.
Неформальна ліквідація підприємства. Якщо ліквідація підприємства представляє більшу цінність, ніж реструктуризація заборгованості, то використовуються неформальні процедури ліквідації підприємства. Приватна передача майна – типовий спосіб неформальної ліквідації підприємства, який дозволяє отримати кредиторам більше, ніж вони могли б отримати при ліквідації підприємства офіційним шляхом. Приватна передача майна означає перехід управління активами боржника до рук третьої сторони, що іменується тимчасовим (довірчим) керівником. Його завданням є здійснення розпродажу активів підприємства шляхом приватних торгів або на відкритому аукціоні та подальше пропорційне розподілення доходів від продажу між кредиторами.
Часткова передача майна має ряд переваг перед юридичною ліквідацією підприємства з точки зору економії витрат і часу.