Зміст

Вступ……………………………………………………………………….............3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЛІЗИНГУ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ………………...…………………………………………………6

1.1. Сутність, види лізингу………………………………………………...……..6

1.2. Лізингові операції підприємтва……………………………….…………...16

1.3. Аналіз лізингового фінансування підприємства……...…….……….........20

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМТСВА………......26

2.1. Сутність фінансового стану підприємства, його показники та методика їх розрахунку …………………………………………………………………….....26

2.2. Аналіз фінансово-економічної діяльності підприємства…………………31

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ ЛІЗИНГОВИХ ОПЕРАЦІЙ В ФІНАНСОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА………………………………………............36

3.1. Використання лізингових операцій в фінансовій діяльності підприємства………………………………………………………………..……36

3.2. Підвищення ефективності лізингових операцій в фінансовій діяльності підприємства………………………………………………………………….….39

Висновки…………………………………………………………………………40

Список використаної літератури………………………………………………..48

Вступ

Лізинг – це особливий вид оренди. Однак в силу історичних та юридичних причин, термін "лізинг" має різне тлумачення в різних країнах. І для того, щоб більше зрозуміти сутність лізингу як економічної категорії, треба розглянути досвід інших країн.

В Великобританії лізингом традиційно називають фактично всі види оренди, хоча в останній час акцент робиться на інвестиційних операціях у промисловості. Контракт вважається лізинговим, якщо він укладений на строк від 75% строку експлуатації обладнання з виплатою суттєвої (від 25%) частини первісної вартості цього майна і може бути поновлений на пільгових умовах.

В Бельгії найбільш суттєвими ознаками лізингу вважають наступні:  - лізингуєме майно використовується для виробничих потреб;  - орендар має право викупу орендуючого майна по залишковій вартості;  -   строк лізингу не повинен перевищувати строк експлуатації майна;  -   орендодавець купує майно за попередніми вимогами орендаря;  -   розмір орендної платні повинен дозволити орендарю повернути видатки за строк діяльності угоди лізингу.

Іспанські економісти дають таке визначення лізингу: як контрактної системи оренди товарів виробничого призначення на визначений строк. Це визначення не зовсім конкретне.

В Німеччині лізинг розглядають як форму довгострокового фінансування за рахунок залучення коштів "зі сторони". Хоча в Німеччині, Австрії, Нідерландах під лізингом розуміють не лише фінансову угоду, а й інші операції, починаючи від прокату автомобілів, комп’ютерів і закінчуючи складними операціями, спрямованими на реконструкцію заводів-гігантів. В цих країнах чітко окреслено юридичні вимоги для контрактів,  які визначаються як лізингові:

-         основний строк лізингової угоди повинен складати 40-80% від строку амортизації майна;

-         після закінчення угоди орендатор може придбати майно, але по залишковій вартості;

-         розмір орендної платні повинен бути чітко визначеним;

-         спеціальні машини і устаткування при лізингу знаходяться на повній фінансовій відповідальності орендаря.

У Франції поняття "лізинг" отримав законодавче визначення як банківська операція. Тому лізинговими операціями там дозволено займатися лише банкам та їх спеціальним філіалам.

Однак ближче до суті лізингових операцій стоять визначення японських та американських економістів.

Японська трактова поняття лізингу: "лізинг придбання лізинговою компанією машин та устаткування, яке будь-яка інша компанія хоче взяти у оренду."

Американське визначення майже таке саме. Головне те, що і американські, і японські економісти, головну роль у лізингу відводять посереднику.  Отже, проаналізувавши досвід провідних країн, можна відмітити основні риси лізингової діяльності, а саме:

1)    присутність посередника, який бере на себе зобов’язання власника майна;

2)    попередня узгодженість між майбутніми орендарем та орендодавцем щодо мов оренди;

3)    тип орендуючого (лізингуючого) майна визначається орендарем;

4)    строк лізингу близький до періоду амортизації майна. Строк лізингу може бути рівним строку амортизації, може бути менше, або дещо більше, складаючи наполовину , рідко 1/3, ј періоду амортизації;

5)    періодична, але гнучка виплата орендних платежів (можлива натуральна оплата);

6)    можливість викупу лізингуючого майна за залишковою вартістю.  Слід зауважити, що лізингуюче майно не обов’язково повинно бути виробничого призначення. А в ролі суб’єктів лізингової операції можуть бути: банки, лізингові фірми, громадяни, держава, підприємства будь-якої форми власності.  Актуальність розвитку лізингу в Україні, включаючи формування лізингового ринку, обумовлена передусім несприятливим станом устаткування: значна питома вага морально застарілого обладнання, низька ефективність його використанння, немає забезпеченості запасними частинами тощо. Одним з варіантів рішення цих проблем може стати лізинг, який об’єднує всі елементи зовнішньо-торгівельних, кредитних та інвестиційних операцій. [ 24 ]

Метою курсової роботи є комплексний аналіз на базі теоретичних концепцій та досліджень сутності і видів лізингових операцій, їх регулювання на міжнародних ринках та розвитку в Україні. Також метою є розгляд економічних та організаційно-правових засад лізингу, починаючи з визначення його економічної суті, розгляд окремих видів, механізму лізингових операцій, структури та змісту договору лізингу, аналіз лізингового ринку України.

Об’єктом дослідження є лізингові операції та їх використання в фінансовій діяльності підприємства.

Розділ 1. Теоретичні основи лізінгу та його особливості

1.1 Сутність, види лізингу

Лізинг — один із найпоширеніших у світовій практиці методів фінансування технічного оснащення та оновлення виробництва, який має давні традиції.

Загальне поняття лізингу наведено в ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу.

Лізинг — це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. [ 3 ]

Основою будь-якої лізингової угоди є фінансова (кредитна) послуга: лізингодавець купує майно у власність для наступного надання його у користування лізингоодержувачу, який за рахунок періодичних лізингових внесків відшкодовує його вартість. Отже, лізинг має ознаки, властиві кредиту, — терміновість, платність, матеріальне забезпечення.

Лізинг також постає як вид підприємницької діяльності, який сприяє розвитку економіки, перетворившись у самостійну сферу вкладання капіталу. Слід зазначити, що лізингова діяльність охоплює не тільки великі компанії, а й сферу середнього і малого бізнесу. [ 4 ]

До основних функцій лізингу належать:

— виробнича: оперативне розв'язання проблем технічного пере оснащення виробництва; забезпечення доступу підприємства до нової техніки та технологій;

— фінансова: надання основних фондів у користування на умовах кредиту; використання податкових та амортизаційних пільг;

— збутова: стимулювання просування продукції; освоєння нових сегментів ринку.

Лізинг виник на основі розвитку орендних відносин, що обумовлює спрощене сприйняття лізингу як форми довгострокової оренди основних фондів, які передаються у тимчасове користування на платній основі і на визначений угодою строк. Разом з тим є певні відмінності між поняттями лізингу та оренди, а саме:

— у більшості лізингових операцій (це стосується насамперед фінансового лізингу), на відміну від оренди, передбачається участь третьої сторони — продавця (постачальника) майна, оскільки при укладанні лізингового договору лізингодавець, як правило, ще не є власником майна, на нього тільки покладається обов'язок придбати його у власність;

— предметом лізингового договору є не споживна річ, що належить до основних фондів, у той час як на практиці має місце оренда землі чи житлових приміщень;

— лізинговий платіж, на відміну від орендного, має особливу структуру (з огляду на склад витрат, що відшкодовуються лізингоодержувачем).

Лізинг здійснюється за договором лізингу, який регулює правовідносини між суб'єктами лізингу.

Суб'єктами лізингу можуть бути:

— лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;

— лізингоодержувач — фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;

— продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;

— інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.

Суб'єктами лізингу можуть бути лізингові компанії, банки, суб'єкти господарської діяльності (підприємства, організації та об'єднання всіх видів і форм власності, асоціації, союзи" концерни, консорціуми, торгові доми, посередницькі та консультаційні фірми, страхові компанії, кредитно-фінансові установи), засновницькими документами яких передбачено здійснення лізингової діяльності, об'єднання лізингових компаній та інших суб'єктів лізингової діяльності, національні та міжнародні комерційні та некомерційні об'єднання, що створюються з метою реалізації великих проектів і програм, отримання додаткових вигод і досягнення соціального ефекту.

Будь-який із суб'єктів лізингу може бути як резидентом, так і нерезидентом країни.

Предметом лізингу (предметом договору лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Це може бути будь-яке нерухоме та рухоме майно, в тому числі машини, устаткування, транспортні засоби, обчислювальна та інша техніка тощо, не заборонене до вільного обігу на ринку та щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг.

Предметом лізингу не можуть бути земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці). Майно, що перебуває в державній або комунальній власності та щодо якого немає заборони передачі в користування або володіння, може бути передано в лізинг у порядку, встановленому Законом "Про фінансовий лізинг". [ 7 ]

Залежно від особливостей придбання майна лізингодавцем розрізняють прямий та непрямий лізинг.

Прямий лізинг має місце, коли за договором лізингу лізингодавець передає лізингоодержувачеві у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості з лізингоодержувачем.

Непрямий лізинг має місце у випадку спеціального придбання майна лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов.

Господарський кодекс України визначає два головні види лізингу: оперативний та фінансовий. [ 3 ]

Незважаючи на те, що немає спеціального закону про оперативний лізинг, правові ознаки оперативного лізингу в Україні окреслено у відповідних статтях Цивільного та Господарського кодексів, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються Законом України "Про фінансовий лізинг" та положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку. [ 7 ]

За договором фінансового лізингу (далі — договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

До головних спільних ознак фінансового та оперативного лізингу належать такі:

1) строковий та платний характер;

2) предметом лізингу є неспоживна річ, віднесена відповідно до законодавства України до основних фондів;

3) участь у лізингових операціях, на відміну від оренди, третьої сторони — продавця (постачальника) майна (для фінансового та непрямого оперативного лізингу).

Разом з тим є відмінності між оперативним та фінансовим лізингом.

Так, у п. 2 ст. 1 Конвенції УНІДРУА про міжнародний фінансовий лізинг зазначається, що операція фінансового лізингу — операція, яка включає такі характерні риси: [ 8 ]

— лізингоодержувач визначає обладнання й вибирає постачальника, здебільшого не покладаючись на досвід і думку лізингодавця;

— обладнання, придбане лізингодавцем у зв'язку з договором лізингу, який або укладений, або має бути укладений між лізингодавцем і лізингоодержувачем;

— лізингові платежі, належні до сплати за договором лізингу, обчислюються таким чином, щоб урахувати, зокрема, амортизацію всієї або значної частини вартості обладнання.

Оперативний лізинг:

— передбачає значно менший, ніж нормативний строк служби, термін експлуатації майна лізингоодержувачем;

— сума лізингових платежів за період дії лізингового договору забезпечує відшкодування лізингодавцю шляхом нарахування амортизації вартості об'єкта лізингу лише частину його початкової (відновлюваної) вартості;

— після закінчення дії договору оперативного лізингу предмет лізингу підлягає поверненню лізингодавцю та може бути повторно переданий у користування іншому лізингоодержувачу або договір може бути продовжено;

— предмет лізингу не обліковується на балансі лізингоодержувача.

При фінансовому лізингу:

— лізингоодержувач користується предметом лізингу протягом більш тривалого періоду (не менше, ніж один рік);

— за період дії лізингового договору амортизується вся або більша частина вартості майна;

— після закінчення строку дії договору фінансового лізингу право власності на предмет лізингу переходить до лізингоодержувача за умови укладання відповідного договору купівлі-продажу;

— предмет фінансового лізингу обліковується на балансі лізингоодержувача та ним амортизується, що дає змогу оптимізувати податкову базу;

— лізингодавець має право інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти.

Це обумовлює можливу участь банківських установ у кредитному обслуговуванні лізингових компаній, перетворюючи лізинг у складну форму господарських зв'язків, яка водночас поєднує елементи купівлі-продажу, кредиту та оренди.

Страхування та технічне обслуговування предмета лізингу здійснюється за рахунок лізингоодержувача, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно до законодавства України фінансовою послугою вважається лише фінансовий лізинг.

Лізингові угоди мають певні особливості, що дає змогу виокремити численні види лізингу (табл. 1.1).

При розгляді видів лізингу враховують насамперед ознаки їх класифікації. До таких ознак належать: ступінь окупності та термін використання предмета лізингу, обсяг обслуговування, склад учасників, джерела фінансування, форма лізингових платежів та ін.

Таблиця 1.1

Основні види лізингу

Ознака	Вид лізингу	Примітки
1	2	3
Ступінь окупності предмета лізингу	Фінансовий	За період дії лізингового договору амортизується вся або більша частина вартості майна
	Оперативний	За період дії лізингового договору амортизується лише частина вартості майна
Термін використання предмета лізингу	Короткостроковий	До 1 року
	Середньостроковий	Від 1 до 3 років
	Довгостроковий	Понад 3 роки
Обсяг обслуговування предмета лізингу	Чистий	Обслуговування предмета лізингу повністю здійснюється лізингоодержувачем
	3 частковим набором послуг	Лізингодавець виконує лише окремі функції з обслуговування майна
	"Мокрий" лізинг (з повним набором послуг)	Повне технічне обслуговування обладнання лізинго-давцем, ремонт, підготовка персоналу та виконання інших функцій
Місце здійснення господарської діяльності лізингодавця й лізингоодержувача	Внутрішній	Пов'язаний з реалізацією договору лізингу, в якому лізингодавець і лізингоодержувач є суб'єктами господарської діяльності однієї країни

Продовження таблиці 1.1

	Міжнародний	Лізингодавець і лізингоодержувач є суб'єктами господарської діяльності різних країн або якщо майно чи платежі перетинають державні кордони
Склад учасників	Прямий (двосторонній)	Власник майна самостійно здає його в користування
	Утому числі зворотний	Постачальник предмета лізингу продає його лізинговій компанії, а та, у свою чергу, здає цей предмет у лізинг колишньому постачальнику предмета лізингу
	Непрямий	Має місце у випадку спеціального придбання майна лізингодавцем у продавця (постачальника)
	У тому числі багатосторонній	Для придбання майна задіяні, крім постачальника, посередницькі компанії
Джерела фінансування	За рахунок власних коштів	Придбання предмета лізингу здійснюється лізингодавцем за власні кошти
	За рахунок залучених коштів	Лізингодавець використовує для придбання предмета лізингу залучені кошти

Продовження таблиці 1.1

	За рахунок позичкових коштів	Придбання предмета лізингу здійснюється лізингодавцем за рахунок позичкових коштів
	Зі змішаним фінансуванням	Придбання предмета лізингу здійснюється за рахунок різних джерел фінансування
Форма лізингових платежів	Грошовий	Лізингові платежі сплачуються у грошовій формі
	компенсаційний	У рахунок сплати лізингових платежів лізингоодержувач може постачати лізингодавцю товар, вироблений із використанням предмета лізингу
Особливості нарахування лізингових платежів	Бартерний	У рахунок сплати лізингових аааааплатежів лізингоодержувач може поставляти лізингодавцю будь-який наявний у нього товар чи послуги
	3 відстрочкою платежу	Встановлюють за взаємною згодою сторін, коли у лізингоодержувача є тимчасові фін. труднощі. Після завершення відстрочки лізингові платежі сплачують в узгодженому порядку
	Авансовим платежем	У договорі передбачається виплата лізингодавцю авансу, а решта загальної суми сплачується періодичними внесками від загального платежу

Продовження таблиці 1.1

Особливості нарахування лізингових платежів	За обраною сторонами договору підставою	Встановлюють у відсотках від вартості виготовленої з використанням предмета лізингу продукції або одержаного від її реалізації прибутку
	Регулярним відшкодуванням вартості предмета лізингу, у тому числі: — рівними частинами; —нерівними част.	Вартість предмета лізингу відшкодовується поступово на основі регулярної сплати внесків
Цільове призначення	Реальний	Застосовується з метою отримання у користування предмета лізингу
	Фіктивний (спекулятивний)	Застосовується з метою збільшення прибутку за рахунок податкових та амортизаційних пільг
Наміри учасників	Строковий	На один строк
	Поновлюваний (револьверний)	Договір продовжується після закінчення терміну його дії
	Вторинний	У випадку припинення або розірвання договору лізингу предмет лізингу передається іншому лізингоодержувачу
Чисельність кредиторів	3 одним кредитором	Передбачає участь одного кредитора
	Пайовий	Передбачає участь кількох кредиторів у здійсненні лізингу