12. Економічний глобалізм, його структура і особливості.

Структура економічного глобалізму:

• виробнича глобалізація;

• торговельна глобалізація;

• фінансово-інвестиційна глобалізація;

• інфраструктурна глобалізація.

Економічний глобалізм, який виник на товарних ринках, внаслідок спочатку збутової, а потім виробничої діяльності ТНК, останніми роками розвивається переважно на фінансово-інвестиційній основі. Каталізаторами цих процесів є сучасні інформаційно-комунікаційні системи, що забезпечують миттєвість здійснення операцій у будь-якій точці світу. Природним середовищем розвитку інвестиційного глобалізму є валютно-фінансові ринки — масштабні і водночас мобільні, міжнародно інтегровані у всіх своїх сегментах.

У міжкраїновому плані реалізуються фінансово-інвестиційні схеми, учасниками яких є практично всі дійові особи ринку — фізичні особи, корпорації, уряди, міжнародні організації. В результаті не тільки суттєво корегується інвестиційна практика, але й певним чином дискредитується традиційна інвестиційна теорія.

Однією з найскладніших сучасних проблем аналізу інвестиційного глобалізму є виявлення його «продуктивних» і «непродуктивних» (спекулятивних) компонентів. Нові інвестиційні інструменти, народжуючись сотнями і тисячами на світових фінан­сових ринках, вже навіть і у перспективі не мають вирішення завдань реальної економіки. Спекулятивні операції на міжнародних фінансово-інвестиційних ринках сягають 95 % їх загальної кількості, а щоденні трильйонні обсяги спекуляцій у десятки разів перевищують вартість міжнародного товарообігу. Велика руйнівна сила закладена насамперед у приватному фінансовому капіталі, що непомірно зріс, і в пошуках прибутку вільно пересувається в глобальному просторі. Відірваний від будь-яких творчих завдань, обслуговуючи і вирощуючи самого себе з самого себе (а насправді знекровлюючи реальний сектор), цей капітал загрожує глобальною дестабілізацією.

Притаманні економічній глобалізації нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку підсилюються дедалі відчутнішими кризовими явищами і процесами.

Роль фінансової глобалізації у виникненні та поширення криз полягає, насамперед, у створенні передумов для їх переростання в кризи глобального характеру, що обумовлюється тенденцією лібералізації фінансової сфери в країнах, що розвиваються, за умов постійного зростання міжнародної мобільності капіталу. Фінансова лібералізація сприяє поступовому зникненню обмежень на міжнародний рух капіталу та на валютні операції, що, з одного боку, відкриває національні економіки для міжнародного капіталу, а з другого — дає можливості для його швидкого вилучення з неї.

Основні риси сучасної економічної глобалізація:

* збільш масштабів світової торгівлі й інших процесів міжнародного обміну в умовах зростання відкритості економік провідних країн світу;

* інтеграцією світ ринків і регіоналізацією світових економік;

*більш швидке впровадження сучасних інформаційних технологій і новітніх методів керування;

*зростаюче значення інформації, нових технологій, інновацій, знань і експертів, становлення “інформаційного супільства” за допомогою сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, насамперед на основі Інтернет

*Зростання світового фінансового ринку, фінансових трансакцій;

*Розвиток багатонаціонального підприємництва;

*розширення глобальної олігополії;

*Зростання кількості міграційних потоків між країнами.