24 Цілі і принципові напрями реалізації змішаних форм мікроінтеграції.

Окремо виділяють змішані форми інтеграції (які фактично включають у себе і горизонтальну і вертикальну інтеграції одночасно), форми укрупнення масштабів фірм — комбінування та диверсифікацію. Західний досвід показує, що вертикальна і горизонтальна інтеграції дають найбільший ефект на ранніх і пізніх стадіях розвитку галузі, менший — на проміжних стадіях тієї чи іншої сфери людської діяльності. Таким чином фірма може максимально розширити свою діяльність у межах основної і безпосередньо пов’язаної з нею сфери діяльності (комбінування) або розширити перелік найосновніших сфер своєї діяльності (диверсифікація).

Умовний приклад комбінування — охоплення нафтовою компанією всіх стадій виробництва і збуту з одночасним розширенням основного бізнесу (виду діяльності).

Умовний приклад диверсифікації — охоплення нафтовою компанією інших видів діяльності, пов’язаних з виробництвом, реалізацією інших енергетичних ресурсів (газ, вугілля, гідроенергетика, уран) або перетворення її на диверсифікований енергетичний концерн за рахунок, наприклад, виробництва енергетичного обладнання.

Змішана (діагональна) стратегія передбачає співіснування проектної та функціональної спеціалізації одночасно і являє собою встановлення коопераційних зв’язків з такими підприємствами, які включені до технологічного ланцюжка і є як суміжними, так і однорідними для головного підприємства.

25. Феномен глобальних корпорацій.

Джерелом інтернаціоналізаціонного процесу і одним з основних джерел глобалізації став феномен транснаціоналізації(феномен глобальних корпорацій), в рамках якої певна частка виробництва, споживання, експорту, імпорту і доходу країни залежить від рішень міжнародних центрів за межами даної держави. У ролі ведучих сил тут виступають глобальні компанії (ТНК), які самі є одночасно і результатом, і головними діючими особами інтернаціоналізації.

Процес глобалізації економіки прискорився в останні десятиліття, коли різні ринки, зокрема, капіталу, технології і товарів, а до певної міри і праці, ставали все більш взаємопов'язаними і інтегрованими в багатошарову мережу ТНК. Хоча певна кількість ТНК оперує в традиційному торговому секторі, в цілому міжнародні фірми виступають за промислову реструктуризацію багатьох країн, що розвиваються шляхом створення нових галузей, зокрема, автомобільної, нафтохімічної, машинобудівної, електронної та ін, і модернізації традиційних, включаючи текстильну і харчову.

Сучасні транснаціональні корпорації (їх ще прийнято називати глобальними корпораціями), на відміну від колишніх ТНК виробничого типу, діють переважно на інформаційних і фінансових ринках. Відбувається планетарне об'єднання цих ринків, формується єдиний світовий фінансово-інформаційний простір. Відповідно зростає роль ТНК і тісно з ними пов'язаних наднаціональних економічних структур і організацій (таких, як Міжнародний валютний фонд, Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація та ін.)

В даний час 80% новітніх технологій створюються ТНК, доходи яких у ряді випадків перевищують валовий національний дохід окремих, досить великих країн. Досить сказати, що в списку 100 найбільших економік світу 51 позицію займають ТНК. Причому сфера діяльності значної частини з них пов'язана з розробкою гіпертехнологій (або метатехнологій), до яких можна віднести мережеві комп'ютери, новітні комп'ютерні програми, організаційні технології, технології формування громадської думки та масової свідомості та ін Саме розробники і власники подібних технологій контролюють сьогодні фінансові ринки і визначають вигляд світової економіки.