- •1.Основні етапи становлення соціології
- •2.Соціальна мобільність та її види
- •3.Структура соціологічного знання
- •4.Мікросоціологічні концепції особистості
- •5.Обєкт соціології
- •6.Макросоціологічні концепції особистості
- •7.Основні трактування предмета соціології
- •8.Соціальний статус і соціальна роль
- •9.Функції соціології
- •10.Соціалізація становлення соціального «я»
- •11.Методи соціології
- •14.Основні види культури
- •12.Культура як соціологічна категорія
- •13.О.Конт – основоположник соціології
- •15.Соціологія г. Спенсера
- •16.Проблеми шлюбно-сімейних відносин в Україні
- •17.Натуралістичний напрям у соціології
- •18.Основні теорії мотивації праці
- •19.Психологічний напрям (пн) у соціології
- •20.Соціологія релігії
- •21. Соціологія е. Дюркгайма
- •22. Соціологія конфлікту
- •24.Девіантні субкультури
- •25.Соціологія к.Маркса
- •27.Глобалізаця як соціальний процес
- •28.Соціологія в. Парето
- •29.Порівняйте первинну і вторинну групу
- •30. Структурний функціоналізм
- •31.Соціологія п.Сорокіна
- •32.Конфліктологія
- •33. Соціальна структура та її основні компоненти
- •34.Соціальний біхевіоризм
- •35. Етноцентризм і Культурний релятивізм
- •36.Теорія обміну
- •37.Передумови виникнення соціології як самостійної дисципліни.
- •38.Символічний інтеракціонізм
- •39.Структура соціальної дії, за т.Парсонсом
- •39.М.Грушевський як соціолог
- •40.Основні різновиди системних уявлень про суспільство
- •41.Поняття суспільства
- •42.Циклічні і лінійні концепції сус-ва
- •43.Основні теорії походження сус-ва
- •44.Вклад з.Фройда у соціологічну теорію
- •45.Розвиток суспільства
- •46.Теорії потреб Маслоу-Альдерфера. Руйнування суспільства.Аномія
- •47.Теорія соціальної установки
- •48.Квазі – групи
- •49.Стилі лідерства, за к.Левіним
- •50.Соціальні групи та їх типи
- •51.Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні
- •53.Основні етапи процесу інституціоналізму
- •54.Соціальні інститути
- •55.Соціальні функції культури
- •56.Соціальні типи суспільств
- •57.Соціальна роль і соціальний статус
- •58.Феноменологічна соціологія
- •59.Основні етапи процесу соціологізації.
6.Макросоціологічні концепції особистості
З погляду макросоціології, яку цікавить насамперед суспільство в цілому, а не його частини, і міжгрупова взаємодія, а не міжособистісна – особистість є продуктом суспільства (культури, історії і т. ін.) і формується вона в процесі соціалізації. Соціалізація – це засвоєння культури (норм поведінки, вартостей, ідей, правил, стереотипів позуміння). Образно висловився Ж. Піаже: “звірята” (діти) в процесі соціалізації поступово перетворюються у людей”.
Ральф Дарендорф, підкреслюючи, що особистість є продуктом розвитку культури, соціальних ролей, називає людину homo socilogicus, виділяючи її типові підвиди:
homo faber – в традиційному суспільстві “людина трудяща” – селянин, ремісник, купець, воїн – людина, котра “несе ярмо” (тобто наділена важливою соціальною функцією);
homo consumer – сучасний споживач, особистість сформована масовим суспільством;
homo universalis – людина, здатна займатися різними видами діяльності;
homo sovieticus – людина, яка залежить від держави.
Девід Рісмен (США) розробив концепцію одномірної людини. Під впливом пропаганди, засвоюючи певні стереотипи, котрі нав’язуються йому ЗМІ, людина формує спрощені схеми чорно-білого, одномірного бачення проблем. Суспільство робить людей примітивними, особами зі спрощеним соціальним сприйняттям та інтерпретацією соціальних процесів.
Наприклад, можемо говорити про те, що в масовій свідомості жителів України сьогодні сформувалися дві опозиційні тріади: з одного боку – реформатори, проєвропейськи налаштовані українофони; з другого – прихильники старих економічних порядків, проросійськи налаштовані русофони. Реально ж кожна із частин обох тріад може бути піддана сумніву. Так, серед правих далеко не всі є прихильниками економічного лібералізму, багато з них залишаються прихильниками суспільного ідеалу українського націоналізму міжвоєнного періоду, про який професор Я. Р. Дашкевич зауважив, що соціально-економічна програма українських націоналістів є по-суті соціалістичною. Разом з тим серед русофонів є велика кількість прихильників економічного лібералізму. Однак суспільною свідомістю усі частини "тріад" сприймаються як взаємозв’язані і взаємообумовлюючі.
Р. Мертон виділив п’ять моделей соціальної адаптації особистості до вироблених у суспільстві культурних норм, залежно від того чи визнають ці особи панівні вартості і чи чи слідують вони виробленим у суспільстві правилам досягнення соціальних благ:
Конформізм – особистість поділяє цілі даної культури і намагається досягти їх методами, які приписує дане суспільство;
Інновація – особистість визнає цілі суспільства, але намагається досягти їх незвичайними, невизнаними у суспільстві, а можливо, і несхвалюваними суспільством методами (“Ціль виправдовує засоби”);
Ритуалізм – людина не визнає вартостей і норм суспільства, але все-таки дотримується “правил гри” і поводить себе відповідно до уявлень про допустимі засоби досягнення соціальних благ;
Ескейпізм – відхід від соціальної реальності; особистість заперечує і домінуючі цілі, і приписувані суспільством засоби їх досягнення; це визнання власної чужорідності у цьому суспільстві і неможливості протистояти стереотипам даного суспільства;
Бунт – активне протистояння, боротьба проти норм соціальної організації.