- •1.Основні етапи становлення соціології
- •2.Соціальна мобільність та її види
- •3.Структура соціологічного знання
- •4.Мікросоціологічні концепції особистості
- •5.Обєкт соціології
- •6.Макросоціологічні концепції особистості
- •7.Основні трактування предмета соціології
- •8.Соціальний статус і соціальна роль
- •9.Функції соціології
- •10.Соціалізація становлення соціального «я»
- •11.Методи соціології
- •14.Основні види культури
- •12.Культура як соціологічна категорія
- •13.О.Конт – основоположник соціології
- •15.Соціологія г. Спенсера
- •16.Проблеми шлюбно-сімейних відносин в Україні
- •17.Натуралістичний напрям у соціології
- •18.Основні теорії мотивації праці
- •19.Психологічний напрям (пн) у соціології
- •20.Соціологія релігії
- •21. Соціологія е. Дюркгайма
- •22. Соціологія конфлікту
- •24.Девіантні субкультури
- •25.Соціологія к.Маркса
- •27.Глобалізаця як соціальний процес
- •28.Соціологія в. Парето
- •29.Порівняйте первинну і вторинну групу
- •30. Структурний функціоналізм
- •31.Соціологія п.Сорокіна
- •32.Конфліктологія
- •33. Соціальна структура та її основні компоненти
- •34.Соціальний біхевіоризм
- •35. Етноцентризм і Культурний релятивізм
- •36.Теорія обміну
- •37.Передумови виникнення соціології як самостійної дисципліни.
- •38.Символічний інтеракціонізм
- •39.Структура соціальної дії, за т.Парсонсом
- •39.М.Грушевський як соціолог
- •40.Основні різновиди системних уявлень про суспільство
- •41.Поняття суспільства
- •42.Циклічні і лінійні концепції сус-ва
- •43.Основні теорії походження сус-ва
- •44.Вклад з.Фройда у соціологічну теорію
- •45.Розвиток суспільства
- •46.Теорії потреб Маслоу-Альдерфера. Руйнування суспільства.Аномія
- •47.Теорія соціальної установки
- •48.Квазі – групи
- •49.Стилі лідерства, за к.Левіним
- •50.Соціальні групи та їх типи
- •51.Основні етапи розвитку соціологічної думки в Україні
- •53.Основні етапи процесу інституціоналізму
- •54.Соціальні інститути
- •55.Соціальні функції культури
- •56.Соціальні типи суспільств
- •57.Соціальна роль і соціальний статус
- •58.Феноменологічна соціологія
- •59.Основні етапи процесу соціологізації.
14.Основні види культури
Типи культури(К):1)пост фігуративна;2)конфігуративна (осн напрям переміщення культурних інновацій в середині 1 покоління;3)пре фігуративна (осн напрям переміщення культурних інновацій від молодшого до старшого покоління).
Залежно від форми вияву активності, є культури:1)моноактивні;2)поліактивні (рухливі, комунікабельні спільноти, які виконують декілька справ);3)реактивні
12.Культура як соціологічна категорія
В широкому розумінні культура – це те, що створене людиною над власне природою. Культура – це система вартостей, уявлень про життя і кодів поведінки, спільних для людей, пов’язаних певним способом життя.
Культура є складним динамічним утворенням, яке має винятково соціальну природу. Більшість соціологів сходяться на тому, що люди не мають інстинктів Інстинкт – складна модель поведінки, детермінована генетично. Наприклад, відліт птахів у вирій, або будівництво бджолами складних сот, птахами гнізд чи мурахами мурашників на перший погляд можуть здатися плодомскладної соціальної діяльності. Але т. зв. соціальне життя деяких видів тварин і комах грунтується не на соціальному навчанні, а на інстинкті. Так, усі мурашники, збудовані одним видом мурах, однакові, в той час як людські житла різноманітні. Люди також мають багато біологічно заданих потреб: в їжі, питті, продовженні роду і т. ін. Ці потреби змушують шукати найкращі способи їх задоволення. В процесі задоволення потреб людина творить культуру, яка допомагає їй добиватися виконання своїх бажань і здійснювати спільну діяльність. Людина творить культуру, тому що вона, на відміну від тварин, здатна навчати і навчатися шляхом взаємодії з іншими людьми. Шимпанзе можно навчити досягати банан за допомогою доволі складних дій, але не передавати цю думку іншим особинам. Тварина живе лише інстинктами івласним досвідом, а людина "стоїть на плечах своїх предків" і вирішує свої проблемизастосовуючи сукупну мудрість багатьох поколінь.
Способи, якими люди задовільняють свої потреби є дуже відмінними в різних культурах або навіть в рамках однієї з них.
Культурні вартості формуються на підставі відбору певних типів поведінки і досвіду людей. Кожне суспільство зробило власний відбір культурних вартостей. (мова, продукти харчування, світоглядні норми, правила дорожнього руху, наркотики, сексуальні зносини і т. ін.).
Зв’язок між культурою і людьми носить взаємний характер. Хоча люди вигадують культуру, саме культура творить людей, перетворює із тварини в людину Наприклад, широко відомі випадки, коли людських дітей виховували звірі (т. зв. “феральні люди”). Коли їх знайшли, виявилося, що ці “мауглі” не вміли ні мислити, ні говорити, ні засвоїти найелементарніші навички людської поведінки.
Культура формує особистість людини. Вона одночасно обмежує людську свободу і сприяє людській свободі.
На репресивності культури наголошував З. Фрейд. Право – винахід культури – забороняє людям певні способи поведінки (наприклад, ходити голим по вулиці), а інших способів поведінки від них вимагає (наприклад, платити за проїзд в громадському транспорті).
Разом з тим культура визволяє людину: а) від запрограмованого заздалегідь, інстинктивного стилю поведінки. Людина може вибирати який будинок їй будувати і чи будувати його взагалі, на відміну від синиці чи бджоли; б) від необхідності заново робити відкриття як жити у цьому світі, напр., завдяки культурі людтна не мусить вигадувати заново мову, винаходити як потрібно здобувати вогонь, їжу і т. ін.