Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
соціологія шпори.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
04.12.2018
Размер:
92.84 Кб
Скачать

40.Основні різновиди системних уявлень про суспільство

У філософській та соціологічній думці виділяють три різновиди системних уявлень про суспільство:

  1. Системно-механістичне;

  2. Системно-органічне;

  3. Синтетичне (поєднує риси перших двох)

СИСТЕМНО-МЕХАНІСТИЧНЕ УЯВЛЕННЯ

Вілфредо Парето (1848-1923) – суспільство це механізм. що складається з атомів – людей. Вони становлять систему, що складається з окремих елементів, які взаємопов’язані і впливають один на одного. Ці елементи неоднорідні. Кращі складають еліту, яка управляє суспільством. Рівновага в системі забезпечується циркуляцією еліти: кращі з представників низів піднімаються догори і входять в еліту, а члени еліти поступово деградують і опускаються донизу.

СИСТЕМНО-ОРГАНІЧНЕ УЯВЛЕННЯ

Огюст Конт, Герберт Спенсер.

Суспільство – це організм, система, що перебуває у постійному розвитку як живий організм.

Напр.: в ході свого розвитку суспільство “нарощує масу” (зростає кількість населення, матеріальні ресурси); суспільство має свою “нервову систему”, “м’язи”, “мозок”, “кровоносну систему” і т. ін.

СИНТЕТИЧНЕ УЯВЛЕННЯ

Еміль Дюркгейм: Примітивні суспільства відрізняються “механічною солідарністю”, у них колективна свідомість і колективні уявлення діють як репресивна сила, що згуртовує індивідів у суспільство. Із зростаючим розподілом праці, сила колективної свідомості послаблюється і зростає сила “органічної солідарності” – індивід усвідомлює свою залежність від суспільства, яка раніше підтримувалася репресивними засобами.

Фердинанд Тьонніс поділяв суспільство на Гемайншафт (“органічна” община, традиційне суспільство) і Гезельшафт (“механічне” суспільство, яке постало волюнтаристським, раціональним шляхом).

41.Поняття суспільства

Суспільство – це сукупність усіх видів взаємодії та форм об’єднання людей, в якій знаходить вияв їх взаємозалежність один від одного і які склалися історично.

Найбільш характерні ознаки суспільства виділив Едвард Шілз

  1. Воно не є частиною якої-небудь більшої системи;

  2. Воно має територію, яку вважає власною;

  3. Має власну назву та історію;

  4. Має власну систему управління;

  5. Об’єднання існує довше, ніж середня тривалість життя окремого індивіда;

  6. Його згуртовує спільна система цінностей (звичаїв, традицій, норм поведінки, законів, правил), яку називають культурою.

42.Циклічні і лінійні концепції сус-ва

43.Основні теорії походження сус-ва

“Стихійні соціологи” зазвичай називають три гіпотези походження суспільства:

--“еволюційну” ( “праця створила людину”, перетворивши стадо в співтовариство виробників.);

--теологічну ( “ Бог створив людину і заповів їй Закон”);

- космічну (“Все це справа рук інопланетян” ).

Усі ці теорії однаково дискусійні, однак жодна з них не дає відповіді про “технологічні деталі” процесу творення соціального організму.

Наука пропонує наступні теорії походження суспільства:

Інструментальна. Використовуючи знаряддя праці, люди навчалися трудитися, підвищувався їх добробут. Це привело до функціонального поділу общини, закріплення розподілу праці, до появи майнових відмінностей. Виникла і почала розвиватися соціальна організація.

Сексуальна. Базується на такій особливості людини як позасезонний характер розмноження і задоволення від сексуальних зносин. Це могло приводити до спонтанного, неконтрольованого спалаху народжуваностей, який вибивав життя групи із ритму, ослаблював її, створюючи навантаження непосильні для даної групи. Встановлення контролю за народжуваністю привело до появи сім`ї і норм, які регулювали сексуальні, а поряд з тим і всілякі інші стосунки членів спільноти. Регламент відтворення привів до планування господарського життя, а відтак – до появи соціальної організації.

Кратична. Сила і розум розподілені серед людей нерівномірно. Поєднуючись із природньою експансивністю (жадібність і цікавість), ці якості перетворюються в фактори, які дозволяють певним групам зайняти лідерську позицію в групі і отримати кращу їжу, кращих сексуальних партнерів і т. ін. Лідери починають формувати і утверджувати систему правил, вшанування вождів, розподілу привілеїв, передавання влади. Норми, які спрямовані на збереження і підтримування нерівності, становлять основу соціальної організації, тобто регламентованої, впорядкованої і підконтрольної у своїй діяльності людської асоціації.

Гендерна. Базується на аналізі розподілу соціальних ролей між статями. Жінка виношує і виховує потомство тому вона “ згідно з природою” має більшу значимість і розпорядчу волю (вона навчає, передає традиції). Мужчина ж індивідуально незначний, замінний і функціонально відіграє роль “сервера” для обслуговування процесу відтворення: забезпечує житло, харчування, одяг і т. ін. Невдоволені своєю допоміжною роллю, мужчини створюють противагу жіночій монополії на відтворення – чоловічу монополію на встановлення порядку. В цьому сенсі політика – породження андрогенної цивілізації

Семантична. Будується на визнанні слабкості людини як біологічної істоти. Через це закон виживання спонукує людей до об`єднання зусиль, створення “колективного організму”, здатного вирішувати найскладніші завдання. Групова взаємодія повязана з координацією зусиль, диференціацією функцій. Це можливо тільки із розвитком спілкування, мови. Формується впорядкований світ комунікацій, система впорядкованих колективних взаємодій

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]