Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпоры История Гос и Права Украины.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
27.11.2018
Размер:
475.14 Кб
Скачать

53. Суди і процес в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)

У роки Визвольної війни була здійснена спроба відокремити судові органи від адміністративних. Були створенні Генеральний, полковий та сотенний суди. Генеральний суд був апеляційною інстанцією для полкових та сотенних судів.

Систему судових органів очолював гетьман, якому належала вища судова влада. Роль вищих судових органів виконувала також старшинська рада. Полкові та сотенні суди розповсюджували свою юрисдикцію на справи всього населення, яке проживало на їх території. Вони втручалися в справи магістерських судів. В ратушних містах судові ф-ї виконували міські старшини та отамани. Селян судили війти та сільські отамани.

54. Розвиток права в Українській Козацько-Гетьманській державі (1648-1654 р.Р.)

Статут 1588 р. та магдебурзьке право були тільки на папері. Хоча магдебурзьке право було, але тільки в великих містах. У роки Визвольної війни були скасовані правові норми прийняті органами польської влади: “Устави на волоки” 1557, ординація козакам 1638 р., королівські і сеймові конституції тощо.

В Українській Козацько-Гетьманській державі вик. звичаєве козацьке право. Регулювало систему судочинства, називало злочини та покарання за них, організацію державної влади та управління. Це право виникло у процесі еволюції господарсько-побутових відносин людей, спиралось на “права та звичаї ” Війська Запорозького.

Також, великої ваги набирають гетьманські універсали, які мали загальнообовязкови характер. Універсали регулювали державні, адміністративні, цивільні, кримінальні та процесуальні стосунки.

Слід згадати про церковне звичаєве право – сукупність правил поведінки, які не отримали законодавчого підтвердження, але їх дотримувались.

На розвиток права також впливали міжнародні угоди, в яких знаходять ся номи цивільного та адміністративного права.

55. Переяслівська Рада 1654 р., її політико-правові наслідки для України.

Переяслівська рада мала більш декларативний характер, тому що не мала ніякої юридичної сили. Б. Хмельницький на цій раді змалював вкрай тяжкий стан України, і висловив думку, що єдиним порятунком буде піддатися під захист сильної держави.

Отже, наслідком Переяслівської ради була згода учасників Переясліської ради “під царя московського православного” іти.

Тому, згодом, був підписаний українсько-московський договір 1654 р., згідно якого Росія обіцяла протекцію царя над Україною.

56. Політико-правове значення розподілу України на Правобережну та Лівобережну (XVII ст.)

Міжусобиці та війни, які сталися після смерті Б.Хмельницького призвели до того, що територія вільної України була розірвана на дві частини: Правобережну та Лівобережну. Це був не тільки географічний поділ, а й політичний. Правобережжя опинилося під владою групи старшин, яка орієнтувалася на Польщу. Цей поділ став політичною реальністю, особливо він позначився у 1663 p. з обранням двох гетьманів — лівобережного (І.Брюховецького) та правобережного (П.Тетері).

Юридичне поділ був оформлений Андрусівським перемир'ям ЗО січня 1667 p., яке Польща та Росія уклали без участі України. В ньому спеціально застерігалося, що до Росії входить Лівобережна Україна, а Правобережжя — до Польщі. Запорізькій Січі судилося перебувати під владою Росії та Польщі

Андрусівська угода викликала гнів укр. народу, що призвело до повстання, що охопило як Лівобережжя, так і Правобережну Україну. Укр. народ виступив і проти панування Польщі і проти Московської держави. Андрусівське перемир’я привело до посилення протурецьких. Настроїв у середовищі козацької старшини.