18. Оцінка конкурентоспроможності підприємства методом заснованим на теорії ефективної конкуренції.

для визначення конкурентоспроможності підприємства становить метод, заснований на теорії ефективної конкуренції. Відповідно до цієї теорії найбільш конкурентноздатними є ті підприємства, де найкраще організована робота всіх підрозділів і служб. Ефективність роботи кожного підрозділу оцінюється за чотирма груповими показниками або критеріями конкурентоспроможністі.

У першу групу об'єднані показники, що характеризують ефективність управління виробничим процесом: економічність виробничих витрат, раціональність експлуатації основних фондів, осконалість технології виготовлення товару, організація роботи на виробництві.

Рівень конкурентоспроможністі	Критерій оцінки
Високий	Частка ринку підприємства перевищує частку ринку пріоритетного
Середній	Частка ринку підприємства дорівнює частці ринку пріоритетного
Низький	Частка ринку підприємства значно нижче, ніж частка ринку пріоритетного конкурента

У другу групу об'єднані показники, що відображають ефективність управління оборотними коштами: незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, здатність підприємства розплачуватися за своїми зобов'язаннями, можливість стабільного розвитку організації в майбутньому.

До третьої групи відносяться показники, що дають уявлення про ефективність управління збутом і просуванням товару на ринку за допомогою реклами та стимулювання (рентабельність продаж, коефіцієнт затовареністю-готовою продукцією, коефіцієнт завантаження виробничих потужностей, коефіцієнт ефективності реклами і засобів стимулювання збуту).

У четверту групу входять показники конкурентоспроможністі товару. Оскільки кожний з цих показників має різний ступінь важливості для розрахунку коефіцієнта конкурентоспроможністі підприємства, експертним шляхом розраховано коефіцієнти вагомості кожного критерію й показника. Конкурентоспроможність підприємства може бути визначена методом середньозваженої арифметичної оцінки за значеннями критеріїв ефективності виробничої діяльності підприємства, фінансового стану підприємства, ефективності організації збуту й просування конкурентоспроможністі товару.

Перевагою методу є те, що він зручний для використання при дослідженні конкурентоспроможністі виробничого підприємства, охоплює основні напрямки його діяльності, виключає дублювання окремих показників. Недоліком є суб'єктивність експертної оцінки показників вагомості кожного коефіцієнта.

19. Алгоритм визначення конкурентного рейтингу підприємства шляхом порівняльної діагностики.

Алгоритм визначення конкурентного рейтингу підприємств шляхом порівняльної діагностики.

1.Визначаються показники конкурентоспрожності підприємства згідно з теорією ефективної конкуренції. Формуються вихідні дані у формі матриці:

А = [aij ], (3.2)

де: aij - і-й показник конкурентоспроможності j-го підприємства; в кожному і-му рядку групуються показники по і-му показнику, і=1,n - де n кількість вибраних показників; в кожному j-му стовбці показники групуються по j-му підприємству, j=1,m -де m кількість підприємств конкурентів.

Матриця вихідних даних доповнюється стовбцем m+1 який заповнюється максимальними значеннями і-го показника в і-му рядку. Величини ai(m+1) в m+1 стовбці є еталонними значеннями показників.

Розраховується матриця нормалізованих величин показників відповідно до еталону:

Х= [ хij]=[aij/ai(m+1)], (3.3)

4.Знаходяться величини рейтингу по кожному j-му підприємству:

Rj= І(1-Хij)³ , (3.4)

Формула (4.4) може бути застосована з ваговими коефіцієнтами:

Rj=i(1-хij)² , (3.5)

За зазначеною методикою вищий рейтинг має підприємство з максимальною оцінкою.