- •Запитання для самоперевірки............................................................ 58
- •Запитання для самоперевірки............................................................ 69
- •4.6 Запитання для самоперевірки............................................................ 76
- •Передмова
- •Об'єм та загальні вимоги до оформлення курсового проекту
- •1 Синтез прямозубого циліндричного зовнішнього евольвентного зачеплення та планетарного редуктора
- •1.3 Послідовність розрахунків рівнозміщеного та нерівнозмі-щеного евольвентного зачеплень
- •1.4 Послідовність розрахунку зубчастого зачеплення при вписуванні в задану міжосьову відстань
- •1.5 Викреслювання елементів зубчастого зачеплення
- •1.6 Побудова активної частини лінії зачеплення, дуг зачеплення та робочих ділянок профілів зубців
- •1.7 Визначення основних якісних показників зачеплення
- •1.8 Синтез та кінематичне дослідження планетарного редуктора
- •Графічний метод дослідження
- •Аналітичний метод дослідження
- •Рекомендована послідовність виконання синтезу та аналізу зубчастої передачі
- •1.10 Запитання для самоперевірки
- •2 Кінематичний та силовий аналіз важільних механізмів
- •2.1 Проектування кінематичних схем важільних механізмів
- •Синтез кривошипно-повзунного механізму
- •Синтез кривошипно-кулісних механізмів
- •При відомому k знаходимо кут хитання куліси
- •2.2 Кінематичне дослідження важільних механізмів
- •2.2.1. Побудова планів положень ланок механізму
- •2.2.2 Побудова планів швидкостей і прискорень
- •2.2.3 Аналітична кінематика механізмів
- •2.3 Кінетостатичний розрахунок важільних механізмів
- •2.3.1 Визначення сил, прикладених до ланок механізму
- •2.3.2 Визначення зовнішніх сил
- •Немає Малюнка
- •2.3.3 Визначення сили і моментів сил інерції
- •2.3.4 Загальні відомості до кінетостатичного розрахунку
- •2.3.5 Особливості розрахунку ведучої ланки
- •2.3.6 Рекомендована послідовність виконання другого листа проекту
- •Розділ 1 Кінематичний синтез і аналіз механізму
- •Розділ 2 Силовий розрахунок механізму
- •2.3.7 Запитання для самоперевірки
- •3 Визначення моменту інерції та розмірів маховика
- •3.1 Динамічна модель машинного агрегату
- •3.2 Визначення зведених моментів
- •3.3 Визначення зведених моментів інерції
- •3.4 Нерівномірність руху механізму
- •3.5 Визначення моменту інерцій маховика
- •3.6 Послідовність визначення моменту інерції маховика за методом ф. Віттенбауера
- •3.7 Визначення основних розмірів та маси маховика
- •3.8 Запитання для самоперевірки
- •4 Синтез кулачкових механізмів
- •4.1 Загальні відомості про кулачкові механізми. Основні визначення
- •4.2 Силова характеристика руху штовхача. Кут тиску
- •4.3 Закон руху вихідної ланки
- •4.4 Вихідні дані і основні етапи проектування
- •4.5 Рекомендована послідовність проектування кулачкового механізму
- •4.6 Запитання для самоперевірки
3.8 Запитання для самоперевірки
-
Яка величина є критерієм нерівномірності ходу для періоду усталеного руху?
-
Методи регулювання руху машин. Призначення маховика.
-
Зведений момент (сила). Умова зведення.
-
Зведений момент інерції (зведена маса). Умова зведення.
-
Періоди руху машини. Їх характеристики.
-
Рівняння руху машини (в інтегральній та диференціальній формі).
-
Як визначити кінетичну енергію окремих ланок та всього механізму?
-
Як визначається момент інерції твердого тіла? Одиниці вимірювання.
-
Причини нерівномірності ходу машин.
-
Види коливань швидкості руху вхідної ланки механізму.
-
Коефіцієнт нерівномірності руху машини.
-
Що трапиться, якщо взяти момент інерції маховика більше розрахованого?
-
Задачі і методи регулювання ходу машини.
-
Принцип дії маховика і регулятора швидкості. В яких випадках доцільно їх використовувати?
-
Як визначити необхідний момент інерції маховика?
-
Як зміниться нерівномірність руху механізму, якщо маховик з моментом інерції ІМ переставити з тихохідного на швидкохідний вал машини?
-
Вплив маси і сили ваги ланок механізму на зміну кутової швидкості ведучої ланки.
-
Як визначити дійсну кутову швидкість маховика в будь-якому положенні механізму?
-
Вибір розмірів маховика.
-
На якому валу доцільно встановити маховик?
4 Синтез кулачкових механізмів
Задача синтезу кулачкових механізмів складається із двох етапів: динамічного синтезу – визначення геометричних параметрів (мінімальних розмірів кулачка) та кінематичного синтезу – побудова профілю кулачка за наперед заданим законом руху вихідної ланки при відомій схемі кулачкового механізму.
4.1 Загальні відомості про кулачкові механізми. Основні визначення
Кулачковим називають механізм до складу якого входять три основні ланки : кулачок, штовхач та стояк. Кулачок це ланка механізму зі складною формою робочої поверхні, елемент вищої кінематичної пари якої має змінну кривизну і входить в рухомий контакт зі штовхачем.
Штовхач – ланка кулачкового механізму, що взаємодіє з робочою поверхнею кулачка своїм наконечником, який за формою може бути гострокінцевим, плоским, роликовим і здійснює поступальний або обертальний рух.
В цих механізмах кулачок є вхідною ланкою, а штовхач вихідною. Кулачкові механізми розділяють за видами руху вхідної і вихідної ланок, способами замикання вищої пари, видами елементів вищої пари, видами вхідної і вихідної ланок і т.д. Детальніше про типи та класифікацію кулачкових механізмів розглянуто в посібнику [8].
В курсовому проекті виконується синтез трьох основних типів кулачкових механізмів: штангового роликового (рисунок 4.1,а), коромислового ( рисунок 4.1,б), тарілчастого ( рисунок 4.1,в).
Рисунок 4.1 – Основні типи кулачкових механізмів
Вихідна ланка штангового і тарілчастого кулачкового механізму здійснює зворотно-поступальний рух.
Для зменшення зносу поверхні кулачка та втрати на тертя на наконечнику штовхача встановлюють ролик. Тоді при проектуванні кулачкового механізму розрізняють теоретичний (центровий) і робочий (конструктивний) профіль кулачка (рисунок 4.2).
Центровий профіль являє собою траєкторію центра ролика на штовхачі відносно конструктивного профілю кулачка.
За час одного оберту кулачка виділяються такі фази руху вихідної ланки: віддалення, вистій при максимальному віддаленні – дальній вистій, наближення, вистій при мінімальному наближенні до осі кулачка. Кожній з цих фаз відповідає певний кут повороту кулачка: , ,, . Робочий кут профілю дорівнює сумі перших трьох фаз:
. (4.1)
Рисунок 4.2 – Основні елементи та параметри кулачкового механізму