TIK-l2-приклад

1. Згідно п.4.2 порядку виконання роботи розрахуємо верхні частоти в практичних смугах спектрів для завдань 1 та 2:ї

T1 = 8 · 10^-3 c k1 = 2

T2 = 8 · 10^-3 c k2 = 2

(Гц)

(Гц)

2. Визначимо інтервали Δt частоти дискретизації f_д:

D_Ф = 40

D_x = 35 ДБ

Коефіцієнт збільшення частоти дискретизації:

f_Д ≥ l · f_B

l ≥ = = 3,75

Δt₁ = (c)

Δt₂ = (c)

3. Визначимо параметри розрядності n та інтервал дискретизації по рівню q процесу дискретизації по рівню.

A_MAX = 10B

Приймемо n = 6

4. Проведемо операції кодування для амплітуд імпульсного сигналу

h1 = 9

h2 = 8

h3 = 4

h4 = 5

h5 = 3

Розрахуємо U_ет для кожного такту:

U_етN = A_MAX/2^N

U_ет1 = 5 В

U_ет2 = 2.5 В

U_ет3 = 1.25 В

U_ет4 = 0.625 В

U_ет5 = 0.3125 В

U_ет6 = 0.15625 В

На прикладі першого миттєвого значення амплітуди покажемо процес кодування (h1 = 9):

9 > 5 Uст₁ – вкл. P₆ = 1

9 > 7,5 Uст₂ – вкл. P₅ = 1

9 > 8.75 Uст₃ – вкл. P₄ = 1

9 < 9,375 Uст₄ – викл. P₃ = 0

9 < 9,0625 Uст₅ – викл. P₂ = 0

9 > 8,90625 Uст₆ – вкл. P₁ = 1

Отримаємо таку кодову комбінацію:

h1 = 9 100111

Далі, використовуючи ЕОМ, отримаємо такі комбінації:

h2 = 8 110011

h3 = 4 100110

h4 = 5 000001

h5 = 3 110010

5. Проведемо перевірку отриманих кодових комбінацій за допомогою наступних формул:

|A_k - h_k|

В нашому випадку:

|A_k - h_k|

Отже

h1 = 9 Код: 100111

|A₁ – h₁| = |9,063 – 9| = 0,063 0,0795

h1 = 8 Код: 110011

|A₁ – h₁| = |8,054 – 8| = 0,054 0,0795

h1 = 4 Код: 100110

|A₁ – h₁| = |3,975 – 4| = 0,025 0,0795

h1 = 5 Код: 000001

|A₁ – h₁| = |5,078 – 5| = 0,078 0,0795

h1 = 3 Код: 110010

|A₁ – h₁| = |3,021 – 3| = 0,021 0,0795

Перевіірку виконано для всіх заданих комбінацій

5. Розрахуємо параметри та побудуємо спектри дискретизованого сигналу, виходячи з частот дискретизації f_Д1.