- •Міністерство фінансів України Буковинська державна фінансова академія
- •Розділ 1 значення і теоретичні основи фінансового аналізу
- •Розділ 2 інформаційне забезпечення фінансового аналізу
- •Розділ 3 аналіз майна підприємства
- •Розділ 4 аналіз оборотних активів
- •Розділ 5
- •Розділ 6 аналіз грошових потоків
- •Розділ 7 аналіз ліквідності і платоспроможності підприємства
- •Розділ 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
- •Розділ 9 аналіз кредитоспроможності підприємства
- •Розділ 10 аналіз ділової активності підприємства
- •Розділ 11 аналіз прибутковості та рентабельності підприємства
- •Аналіз інвестиційної діяльності підприємства
- •Розділ 13 комплексне оцінювання фінансового стану підприємства
- •Висновки і пропозиції
- •Список використаних джерел
Розділ 8 аналіз фінансової стійкості підприємства
Фінансова стійкість – це такий стан фінансових ресурсів підприємства, за якого раціональне розпорядження ними є гарантією наявності власних коштів, стабільної прибутковості та забезпечення процесу розширеного відтворення.
Фінансова стійкість – один із головних чинників, що впливає на досягнення підприємством фінансової рівноваги та фінансової стабільності.
Чинники I рівня – це узагальнюючі (базові) чинники, які є результатом впливу чинників II і III рівнів і водночас виступають генератором взаємодії більш дрібних чинників.
До чинників I рівня відносять:
- фазу економічного розвитку системи;
- стадію життєвого циклу підприємства.
Чинники II рівня – похідні. Вони є результатом дії основоположних (базових) чинників (фази економічного розвитку системи та стадії життєвого циклу підприємства). До складу чинників II рівня (похідних) належать:
- середній рівень доходів населення;
- демографічна ситуація;
- соціальна політика держави;
- податкова політика держави;
- грошово-кредитна політика;
- амортизаційна політика;
- загальний рівень стабільності;
- стратегія управління обсягами діяльності;
- стратегія управління активами;
- стратегія управління капіталом;
- стратегія управління грошовими потоками.
Чинники II рівня бувають як зовнішніми, так і внутрішніми.
Зовнішні чинники – це такі, вплив яких пов’язаний з характером державного регулювання (податкова, грошово-кредитна, амортизаційна, соціальна, демографічна політика тощо). Від ступеня відповідності видів, напрямів, методів цього регулювання і фази економічного циклу залежатиме характер та глибина впливу деталізуючих чинників, або чинників III рівня.
До внутрішніх похідних чинників II рівня, що забезпечують фінансову стійкість, належать стратегія управління обсягами діяльності підприємства, політика управління його активами, власним і позиковим капіталом. Розроблена стратегія передбачає загальну потребу в активах, їх оптимальну структуру при одночасному визначенні джерел фінансування цієї потреби та оптимізації структури капіталу, що, у свою чергу, є гарантом досягнення ефективної пропорційності між коефіцієнтом фінансової прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства. Досягнення необхідної пропорційності між коефіцієнтом прибутковості та коефіцієнтом фінансової стійкості має бути основною метою підприємства, оскільки це один із чинників, який сприяє максимізації його ринкової вартості.
Чинники III рівня – є деталізуючими. За допомогою їх з’ясовують і деталізують механізм впливу на фінансовий стан підприємства похідних чинників. До чинників III рівня (деталізуючих) відносять:
- рівень конкуренції;
- рівень інфляції;
- склад та структуру активів;
- стратегію управління власними фінансовими ресурсами та позиковим капіталом;
- стратегію управління ризиком.
Розрізняють наступні типи фінансового стану:
-
абсолютно стійкий фінансовий стан – це такий стан, коли запаси і витрати підприємства покриваються за рахунок власного оборотного капіталу;
-
нормально стійкий – запаси та витрати підприємства покриваються за рахунок власних оборотних коштів та довгострокових зобов’язань;
-
нестійкий фінансовий стан – запаси і витрати підприємства покриваються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових та поточних зобов’язань;
-
кризовий – запаси і витрати підприємства не покриваються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових та поточних зобов’язань.
З метою аналізу фінансової стійкості підприємства розраховують наступні показники:
1) коефіцієнт фінансової незалежності, розраховується як відношення власного капіталу до валюти балансу;
2) коефіцієнт фінансової залежності, розраховується як відношення позикового капіталу до валюти балансу;
3) коефіцієнт фінансової стабільності, розраховується як відношення власного капіталу до позикових коштів;
4) коефіцієнт фінансового лівериджу, розраховується як відношення позикового капіталу до власного капіталу;
5) коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами оборотних активів, розраховується як відношення власних оборотних коштів до оборотних активів;
6) коефіцієнт маневреності власного капіталу, розраховується як відношення власних оборотних коштів до власного капіталу;
7) коефіцієнт фінансової стійкості, розраховується як відношення власного капіталу та довгострокових зобов’язань до валюти балансу.
Аналіз показників фінансової стійкості Вижницького держспецлісгоспу АПК подано в таблиці 8.1.
Таблиця 8.1
Аналіз показників фінансової стійкості Вижницького держспецлісгоспу АПК за 2008-2009 роки
показник |
2008 р. |
2009 р. |
Відхилення |
Коефіцієнт фінансової незалежності |
0,109 |
0,078 |
-0,031 |
Коефіцієнт фінансової залежності |
0,891 |
0,922 |
0,031 |
Коефіцієнт фінансової стабільності |
0,122 |
0,084 |
-0,038 |
Коефіцієнт фінансового лівериджу |
8,204 |
11,890 |
3,686 |
Коефіцієнт фінансової стійкості |
0,109 |
0,078 |
-0,031 |
Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами оборотних активів |
|
|
|
Коефіцієнт маневреності власного капіталу |
|
|
|
Коефіцієнт фінансової незалежності у 2008 році становить 0,109, при нормативному значенні більше 0,5. Проте, цей показник у 2009 році ще зменшився на 0,031, що свідчить про негативну тенденцію на підприємстві. Це пояснюється зменшенням суми власного капіталу у 2009 році та збільшенням суми балансу, а саме позикових коштів. В свою чергу коефіцієнт фінансової залежності у 2009 році збільшився на 0,031 з тих самих причин. Коефіцієнт фінансової стабільності у 2008 році становить 0,122, при нормативному значенні більше 1. Цей показник у 2009 році ще зменшився на 0,038, що свідчить про незабезпечення підприємства власними коштами та велику суму зобов’язань. Коефіцієнт фінансового лівериджу повинен становити менше 0,5 або менше 1, але, у 2008 році цей показник становив більше 8, а у 2009 році – більше 11. Це говорить про значну суму на підприємстві позикових ресурсів та малу суму власних коштів, що робить підприємство більш залежним від залученого капіталу. Нормативне значення коефіцієнта фінансової стійкості дорівнює 0,8 – 0,9. У 2008 році цей показник становить всього 0,109, а у 2009 році – 0,078. проаналізовані показники свідчать про незабезпеченість підприємства власними коштами, велику залежність від кредиторів та нестійкий фінансовий стан на підприємстві.
Розрахункові дані для визначення типу фінансової стійкості подані в таблиці 8.2.
Таблиця 8.2
Розрахункові дані для визначення типу фінансової стійкості Вижницького держспецлісгоспу АПК за 2008-2009 роки
Назва статті |
За 2008 рік |
За 2009 рік |
Запаси |
649 |
820,5 |
Витрати |
5873 |
5582 |
Власні оборотні кошти |
-461,5 |
-530 |
Поточні зобов’язання |
1567,5 |
1939 |
Довгострокові зобов’язання |
- |
- |
З даних таблиці видно, що сума витрат та запасів як у 2008, так і у 2009 роках не покриється за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових та поточних зобов’язань. Причиною цього є відсутність власних оборотних коштів на підприємстві, відсутність довгострокових зобов’язань. Тому на підприємстві кризовий фінансовий стан. Для того, щоб підприємство покращило свій фінансовий стан необхідно залучати довгострокові зобов’язання, які дадуть змогу наростити виробництво та суму чистового прибутку.