Аналіз інвестиційної діяльності підприємства

Одним з найважливіших напрямків трансформування економіки України до ринкових відносин є орієнтація на створення та випуск конкурентоспроможної продукції, яка вимагає від підприємств активізації процесу модернізації та реконструкції виробництва, вдосконалення технології, підвищення рівня їх матеріальної бази.

Однак, оновлення елементів основного капіталу (основних виробничих фондів) на новій технічній основі вимагає постійного зростання інвестицій, забезпеченість якими в достатньому обсязі залежить від наявності сприятливого інвестиційного клімату.

Інвестиції ототожнюють з капіталовкладеннями, хоча останні передбачають лише вкладення у відтворення основних засобів – як виробничого, так і невиробничого характеру. Інвестиції ж – більш ширше поняття, під яким слід розуміти не лише вкладення в основні, а й в оборотні активи, в різні фінансові інструменти, в окремі види нематеріальних активів;

За видами інвестиції поділяються на:

- грошові кошти, цільові банківські внески, паї, акції та інші цінні папери;

- рухоме та нерухоме майно;

- майнові права, пов’язані з авторським правом, досвідом та іншими видами інтелектуальних цінностей;

- сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, які оформлені у вигляді технічної документації і виробничого досвіду, необхідного для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованого (“ноу-хау”);

- права користування землею, ресурсами, а також майнові права;

- інші цінності.

За об’єктами вкладення капіталу інвестиції поділяються на:

- реальні інвестиції, які включають вкладення капіталу в матеріальні (будинки, споруди, обладнання тощо) і нематеріальні (патенти, ліцензії, “ноу-хау”, науково-технічні і проектно-конструкторські роботи у вигляді документації, програмні засоби тощо) активи;

- фінансові інвестиції, які акумулюють в собі вкладення коштів в різні фінансові інструменти – цінні папери, документи, цільові банківські внески.

За характером участі в інвестиційному процесі інвестиції поділяються на:

- прямі, які передбачають безпосередню участь інвестора у виборі об’єкту інвестування та вкладанні коштів. При цьому інвестор безпосередньо залучений в усі стадії інвестиційного циклу, в тому числі в передінвестиційні дослідження, проектування і будівництво об’єкту інвестування, а також виробництво кінцевої продукції;

- непрямі, що здійснюються через різного роду фінансових посередників (інвестиційні фонди і компанії), які акумулюють і розміщують на свій погляд найбільш ефективним чином фінансові кошти. Такі посередники приймають участь в управлінні об’єктами інвестування, а отримані доходи розподіляють серед клієнтів.

В регіональному аспекті виділяються інвестиції:

- внутрішні, тобто вкладення суб’єктів господарської діяльності даної держави;

- іноземні – вкладення іноземних юридичних, фізичних осіб, іноземних держав, міжнародних урядових і неурядових організацій;

- зарубіжні – вкладення коштів в об’єкти інвестування за межами території даної країни;

За періодом інвестування прийнято виділяти інвестиції:

- короткострокові, як правило, тривалістю не більше одного року (короткострокові депозитні внески, короткострокові фінансові вкладення);

- довгострокові, тривалістю більше одного року.

За формами власності інвестиції поділяються на:

- приватні кошти громадян, підприємств недержавної форми власності, неурядових організацій;

- державні, що фінансуються за рахунок бюджетних коштів різних рівнів, державними підприємствами і установами;

- змішані, які передбачають вкладення як приватного, так і державного капіталу в об’єкти інвестування.

За ступенем ризику інвестиції поділяються на такі види:

- безризикові. Вони характеризують вкладення коштів в такі об’єкти інвестування, по яким відсутній реальний ризик втрат капіталу або очікуваного доходу і практично гарантоване отримання розрахункової реальної суми чистого інвестиційного прибутку;

- ризикові. Ступінь ризику залежить від реакції ринка на зміни результатів роботи підприємства, строків інвестування і отримання результатів, масштабів проекту, його цілей (створення нової продукції, зменшення витрат виробництва, розширення обсягів продажу тощо).

За формами відтворення інвестиції поділяють на:

- нове будівництво або будівництво підприємств, будинків, споруд, яке здійснюється на нових майданчиках і за згідно первісно затвердженому проекту;

- розширення діючого підприємства – будівництво подальших черг діючого підприємства, додаткових виробничих комплексів і виробництв, розширення існуючих цехів з метою збільшення виробничих потужностей;

- реконструкція діючого підприємства – здійснення по єдиному проекту повного або часткового переобладнання та перебудови виробництв із заміною морально застарілого і фізично зношеного обладнання з метою випуску нової продукції;

- технічне переозброєння – комплекс заходів, спрямованих на підвищення техніко-економічного рівня виробництва окремих цехів, виробництв, ділянок.

Інвестиційна діяльність підприємства являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес вишукування необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів (інструментів) інвестування, формування збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми (інвестиційного портфелю) та забезпечення її реалізації.

Методи, які використовуються при аналізі інвестиційної діяльності підприємства, можна поділити на дві групи: засновані на дисконтованих оцінках, засновані на облікових оцінках.

В основі метода чистого приведеного доходу (NPN) закладене прямування основній цільовій настанові, яка визначається власниками компаній, - підвищення цінності фірми, кількісною оцінкою якої виступає її ринкова вартість.

Даний метод дозволяє отримати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі. Під чистим приведеним доходом розуміють різницю між приведеною до сучасної вартості сумою чистого грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і сумою інвестиційних витрат на його реалізацію.

Припустимо прогнозується, що інвестиції (ІС) будуть генерувати протягом “n” років річні доходи в розмірі Р₁, Р₂, Р₃ … Р_n. Тоді загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) та чистий приведений дохід (NPN) при одноразовому здійсненні інвестиційних витрат відповідно розраховуються за формулами:

,

Метод розрахунку індексу рентабельності інвестицій (РІ) є по суті наслідком розрахунку показника NPN. Індекс рентабельності розраховується за формулою:

Очевидно, що якщо: РІ>1, то проект приймається до реалізації; РІ<1, то проект не приймається до реалізації; РІ=1, то проект вважається і не прибутковим, і не збитковим.

Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестицій (IRR)

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції регулюються значення коефіцієнту дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нуля, тобто:

, при якому

Економічна сутність цього коефіцієнту при аналізі ефективності запланованих інвестицій полягає в наступному: IRR відображає максимально допустимий відносний рівень витрат, які можуть бути асоційовані з даним проектом. Наприклад, якщо проект повністю фінансується за рахунок позики комерційного банку, то значення IRR відображає межу допустимого рівня банківської відсоткової ставки, перевищення якого робить проект збитковим.

На практиці будь-яке підприємство фінансує свою діяльність, в тому числі і інвестиційному, з різних джерел. В якості плати за користування авансованими в діяльність підприємства фінансовими ресурсами воно сплачує відсотки, дивіденди, винагороди тощо, тобто несе певні обґрунтовані витрати на підтримання свого економічного потенціалу. Показник, що характеризує відносний рівень цих доходів, називають ціною авансованого капіталу (СС). Цей показник відображає складений на підприємстві мінімум повернення на вкладений в його діяльність капітал, його рентабельність і розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої.

Економічний зміст цього показника полягає в наступному: підприємство може приймати будь-які рішення інвестиційного характеру, рівень рентабельності яких не нижче поточного значення показника СС. Саме з ним порівнюється показник IRR, розрахований для кожного проекту, при цьому зв’язок між ними наступний: якщо IRR>СС, то проект слід прийняти; IRR<СС, то проект не приймається; IRR= СС, то проект є і не прибутковим, і не збитковим.

Простий бездисконтний метод окупності проекту оснований на тому, що визначається кількість років (місяців), необхідних для повного відшкодування початкових капітальних витрат. Іншими словами, визначається момент, коли грошовий потік доходів від проекту зрівняється із загальною сумою витрат по даному проекту. За допомогою даного методу розраховується саме та точка в прогнозному життєвому циклі інвестицій, коли початкове вкладення повністю окупається із суми, яка зменшується, буде отриманий дохід, що відповідає критерію ставки доходності, тобто період, починаючи з якого проект стає економічно привабливим. Показник допомагає визначити частину життєвого циклу, що залишилася як надбавку за ризик, відображає приблизний час роботи проекту після проходження точки окупності.

Якщо дохід розподілений по рокам рівномірно, то строк окупності визначається співвідношенням одноразових витрат до величини різного доходу, обумовленого ними. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком чиста років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника РР має вид:

, при якому ,

де P_k – розмір річних доходів протягом n років;

IC – розмір інвестицій.

Як правило, обираються проекти з мінімальними строками окупності капітальних вкладень. Даний метод дозволяє оцінити ліквідність і ризикованість проекту. Цей метод не враховує грошові надходження після закінчення строку окупності проекту, можливості реінвестування отриманих від проекту доходів та вартість вкладених в нього грошових коштів. Тому проекти з однаковими строками окупності капітальних витрат, але різною часовою структурою доходів визначаються рівноцінними.

Деякі спеціалісти при розрахунку показника “строк окупності” все ж таки рекомендують враховувати часовий аспект. В цьому випадку дисконтовані грошові потоки доходів порівнюються з дисконтова ними грошовими потоками капітальних витрат, тобто формула розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому ,

де r – коефіцієнт дисконтування.

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто DPP>PP. Іншими словами, проект, прийнятний по критерію РР, може бути неприйнятний по критерію DPP.

Необхідно відзначити, що в оцінці інвестиційних проектів критерії РР і DPP можуть використовуватися двояко: а) проект приймається до реалізації, якщо окупність має місце; б) проект приймається тільки в тому випадку, якщо строк окупності не перевищує встановленого в компанії певного ліміту.

Джерелами фінансування інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання виступають такі фінансові ресурси:

1. власні, внутрішньогосподарські резерви інвестора, які включають в себе початкові внески засновників і частку грошових коштів отриманих в результаті господарської діяльності;

2. позикові кошти;

3. централізовані кошти, які надходять в порядку перерозподілу в об’єднання підприємств;

4. бюджетне фінансування;

5. кошти іноземних інвесторів.

Аналіз структури капітальних інвестицій Вижницького держспецлісгоспу АПК подано в таблиці 12.1.

Таблиця 12.1

Аналіз структури капітальних інвестицій Вижницького держспецлісгоспу АПК за 2008-2009 роки

Найменування показника	За 2008 рік	За 2009 рік	У % до всієї суми інвестицій		Відхилення
			2008 р.	2009 р.
Капітальне будівництво	60	13	30,6	7,4	-47
Придбання (виготовлення) основних засобів	136	165	69,4	93,8	29
Всього:	196	176	100	100	-20

З даних таблиці видно, що капітальні інвестиції у 2009 році скоротилися на 20 тис. грн. порівняно із 2008 роком. У 2008 році вони становили 196 тис. грн., а у 2009 році – 176 тис. грн.. Кошти направлялися в капітальне будівництво та основні засоби. В капітальне будівництво у 2008 році було вкладено 60 тис. грн., що становить 30,6% від вартості всіх інвестицій цього року. У 2009 році на капітальне будівництво було направлено 13 тис. грн.., що на 47 тис. менше ніж у попередньому році, і становить 7,4% вартості всіх інвестицій 2009 року. В основні засоби у 2008 році було направлено 136 тис. грн., що становить 69,4% від вартості інвестицій. У 2009 році в основні засоби інвестовано 165 тис. грн., що на 29 тис. грн. більше ніж у попередньому році. Інвестиції в основні засоби у 2009 році становлять 93,8% від всієї вартості вкладень цього року.

У 2008 та 2009 роках Вижницький держспецлісгосп АПК фінансові інвестиції не здійснював. Це означає, що підприємство не вкладає кошти в статутний капітал інших підприємств та не придбає цінні папери (акції, облігації та ін.).

Таким чином, в цьому розділі було проаналізовано інвестиційну діяльність Вижницького держспецлісгоспу АПК, а саме зроблено аналіз структури та динаміки інвестицій. Стало відомим, що найбільша сума інвестицій припадає на придбання та виготовлення основних засобів підприємства.