- •1.1. Безпека життєдіяльності як галузь науково-практичної діяльності та навчальна дисципліна
- •1.2. Методологічні основи безпеки життєдіяльності
- •1.2.1. Системно-структурний підхід та системний анал'а - методологічна основа безпеки життєдіяльності
- •1.2.2. Система життєдіяльності
- •1.3. Небезпеки та їхні чинники
- •1.4. Управління ризиком
- •Imfhi г.Пгпапі иигпі tilJiiLt/пгл
- •1.4.3. Поняття про ризик небезпеки
- •1.4.4. Методи визначення ризику
- •1.4.4.1. Інженерний метод визначення ризику
- •2.1. Загальні психофізіологічні особливості людини
- •2.1.1. Закономірності та механізми дії органів чуття
- •2.2. Структурно-функціональна організація людини з погляду взаємодії її з навколишнім середовищем і технікою
- •2.2.1. Людина як одиниця органічного світу. Структурна організація організму
- •2.2.2.5. Критичні ситуації
- •2.2.2.6. Депресія
- •2.3. Педагогічні основи психічної складової життєдіяльності людини
- •3.1. Навколишнє середовище та його складові
- •3.2. Метеорологічні чинники
- •3.3. Природні небезпеки
- •3.3.1. Абіотичні небезпеки
- •3.4. Техногенні небезпеки
- •3.4.4.3. Виробничі випромінювання
- •3.4.4.4. Іонізуюче випромінювання
- •3.5. Безпека в соціальній сфері життєдіяльності людини
- •3.5.1. Суспільство як система і життєдіяльність людини
- •3.5.2. Небезпеки, спричинені соціумом
- •3.6. Небезпеки в інформаційній сфері життєдіяльності людини
- •3.6.3. Основні прийоми маніпуляції
- •3.7. Небезпеки в духовній сфері життєдіяльності людини
- •3.8. Безпека в соціально-економічній сфері
- •3.8.1. Небезпеки у споживчій сфері
- •3.9. Комбіновані небезпеки катастрофічних процесів
- •3.11. Небезпеки, на які наражаються телеглядачі та користувачі комп'ютерів
- •3.12. Небезпеки військового характеру
- •3.12.1. Нещасні випадки військового характеру
- •3.13. Воєнні небезпеки
- •3.13.1. Вибухове перетворення речовини
- •3.13.3. Засоби індивідуального захисту органів дихання і шкіри людини
- •3.13.5. Перша медична допомога потерпілим
- •4.1. Правові основи захисту від надзвичайних ситуацій
- •4.1.1. Основні поняття та визначення
- •4.2. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •4.3. Заходи, які проводять завчасно по життєзабезпеченню населення в нс
- •4.4. Сили та засоби, які використовують для життєзабезпечення населення
- •5.1. Призначення першої долікарської допомоги та загальні принципи її надання
- •5.2. Аптечка швидкої допомоги
- •5.3. Надання першої допомоги при ураженні ділянок мозку, зупинці дихання та серцевої діяльності
- •5.3.1. Перша допомога при кровотечах та ушкодженнях м 'яких тканин
- •5.4. Долікарська допомога при термічних впливах та хімічних опіках
- •5.5. Допомога при отруєннях
- •5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
- •5.7. Надання першої допомоги при утопленні
- •5.8. Посттравматичний синдром та його подолання
- •6.1. Концептуальні основи державної безпеки
- •6.2. Загальні аспекти управління безпекою життєдіяльності
- •6.2. Законодавчі основи безпеки життєдіяльності
- •6.5. Головні завдання і функції системи управління безпекою життєдіяльності
- •Додаток 4. Промислові протигази
- •3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності 72
- •4. Безпека життєдіяльності в умовах надзвичайних ситуацій 236
- •5. Надання першої долікарської допомоги 252
- •Видавництво "Бескид Біт"
5.6. Допомога при ураженні електричним струмом та блискавкою
Пошкодження організму, спричинені протіканням через нього електричного струму, електричною дугою або блискавкою, називаються електричною травмою.
Електричні травми умовно поділяють на два види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ушкодження організму, і загальні електротравми, так звані електричні удари, коли уражається центральна нервова система або існує загроза ураження всього організму через порушення нормальної діяльності життєво важливих органів і систем, таких як головний мозок, серце, легені.
Місцеві електротравми - чітко окреслені місцеві порушення цілісності окремих ділянок та тканин тіла під впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше - це поверхневі пошкодження, тобто пошкодження шкіри, іноді інших м'яких тканин, а також зв'язок і кісток.
До місцевих електротравм відносять: електричні опіки, електричні знаки, металізацію шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмію.
Загальні електричні травми (електричні удари) залежно від наслідків ураження організму людини поділяють на чотири ступені:
5. Надання першої долікарської допомоги
273
-
- судомне скорочення м'язів, що супроводжується болями, агте без втрати свідомості;
-
- судомне скорочення м'язів із втратою свідомості та/або зупинкою дихання;
-
- втрата свідомості і порушення серцевої діяльності;
-
— клінічна смерть.
Електричний удар, навіть якщо він не закінчився смертю, може призвести до значного розладу організму, який виявляється одразу ж після удару або через декілька годин, днів і навіть місяців.
Так, унаслідок електричного удару можуть виникнути або загостритися серцево-судинні захворювання (аритмія серця, стенокардія, підвищення або пониження артеріального тиску), а також нервові захворювання (невроз), ендокринні порушення тощо. Можливі послаблення пам'яті та уваги. Вважається, що електричні удари послаблюють стійкість організму до захворювань.
Дотикання до струмоведучих частин, що перебувають під напругою, спричинює судомне скорочення м'язів. Унаслідок цього, якщо потерпілий тримає провідник руками, пальці можуть так сильно стиснутися, що вивільнити його руки стає неможливо.
Якщо потерпілий стикається зі струмопровідними частинами, необхідно передусім за все швидко вивільнити його від дії електричного струму. При цьому слід мати на увазі те, що торкатися до людини, що перебуває під напругою, небезпечно для життя того, хто надає допомогу. Тому швидко відключити ту частину устаткування, якої торкається потерпілий (рис. 100) або електрообладнання головне-завдання рятівника.
Рис. 100. Вивільнення потерпілого: відкиданням провідника дошкою, перерубуванням провідників
Якщо вимкнення зробити неможливо, звільнити людину від дії електричного струму можна, відтягнувши її від джерела струму або ж відкинувши провідник від людини (якщо людина торкається провідника). При цьому людині, яка надає допомогу, потрібно дотримуватися правил безпеки, щоб самій не потрапити під дію електричного струму, звертаючи особливу увагу на напругу, під яку потрапив потерпілий.
274 5. Надання першої долікарської допомоги
У разі напруги до 1 000 В провідник від людини можна відкинути сухою палкою або дошкою. Можна також перерубати його сокирою. Відтягти потерпілого від джерела струму можна руками, надягнувши діелектричні рукавиці або ж обмотавши їх сухим одягом. Краще при цьому стати на дошку, одяг або будь-яку іншу діелектричну підстилку (рис. 101).
У разі напруги понад 1 000 В для звільнення потерпілого можна використовувати лише ізолюючу штангу або ізолюючі кліщі, одягнувши діелектричні (гумові) рукавички і взувши діелектричні боти.
Звільнивши потерпілого від дії електричного струму, треба якнайшвидше визначити вид і ступінь електротравми і залежно від цього надати першу долікарську допомогу, а також викликати медичну допомогу або транспортувати потерпілого до медичного закладу. Потрібно пам'ятати, що людину, яка отримала електротравму, не можна залишати без догляду, доки її не огляне лікар, оскільки у неї не унеможливлений розвиток негативних процесів, які можуть призвести навіть до зупинки серця.
Рис. 101. Відтягування потерпілого: 1 - за сухий одяг; 2 - використовуючи діелектричні рукавиці