Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
БЖ Яким Р.С.doc
Скачиваний:
15
Добавлен:
24.11.2018
Размер:
7.61 Mб
Скачать

3.12. Небезпеки військового характеру

До небезпек військового характеру відносять небезпеки, спричинені нещасними випадками на об'єктах військового призначення: складах, полігонах тощо, дією військової техніки, наслідків випробовування зброї на цивільному населенні, а також коли до рук цивільних тим чи іншим шляхом потрапляють боєприпаси, зброя та інше бойове спорядження.

3.12.1. Нещасні випадки військового характеру

У повсякденному житті людини мають місце небезпеки, спричинені нещасними випадками на об'єктах військового призначення, зокрема загорання і вибухи на території військових складів, з масивним викидом у прилягаючу місцевість різного роду боєприпасів.

Рис. 58. Авіаційна касетна бомба, що не вибухнула

Багато військових об'єктів розміщено неподалік проживання громадян. Офіційно відомо, що Збройні сили України мають 82 склади оперативних командувань, тобто територіального підпорядкування, і 138 так званого "загального запасу", з них 32% - під відкритим небом. Міністр оборони України Є. Марчук у червні 2004 р. дав досить тривожну хактеристику стану військових складів: "У нас понад два мільйони тонн боєприпасів, значна частина яких уже небезпечна для подальшого зберігання... Системи забезпечення вибухопожежобезпеки за десятиліття розвалилися і повністю деградували. Близько 70% боєприпасів десятиліттями перебували під відкритим небом,

їхня тара згнила, вони заросли травою і чагарником". Відсутність державного фінансування та контролю з боку державних органів призвела до численних катастроф пов'язаних з військовими об'єктами. З огляду на масштабність, специфічність цих нещасних випадків та їх катастрофічний перебіг наведемо найрезонансніші.

216 3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Вибух, спричинений пожежею на військовому складі на території складу військової частини А0621 Міністерства оборони України в Артемівську Донецької області 10 жовтня 2003 р. У той час на складі зберігалося понад 2 тис. 200 тонн різного виду боєприпасів. Унаслідок вибуху було зруйновано 10 із 17 сховищ, розташованих на території зазначеного складу. Вибухи спричинили розкид боєприпасів на площу приблизно 800 га земі. Сапери вивезли з міста 18 тонн осколків і виявили 1 300 снарядів які не вибухнули. Унаслідок трагедії осколки і боєприпаси розлетілися у радіусі 3-5 км, пошкоджено 6 багатоквартирних і 120 приватних будинків, 5 шкіл, З лікарні. Осколками було поранено 15 літню дівчину та контузило одного військового.

Поблизу села Новобогданівки Мелітопольського району Запорізької області 6 травня 2004 року на артилерійських складах військової частини виникла пожежа з подальшою детонацією артилерійських боєприпасів. За офіційними даними, станом на 6 травня загинуло п'ятеро осіб і четверо отримали поранення. Ця військова частина підпорядкована Міністерству оборони України, на ній зберігалось до 4,5 тис. умовних вагонів боєприпасів. Боєприпаси, що мають маршовий двигун ("Град", "Смерч", "Ураган") можуть летіти на значні відстані (17-70 км). Вибухи і пожежа тривали більше тижня. Міністр оборони України (Євген Марчук) заявив, що причиною катастрофи став людський чинник.

Проведення військових навчань несе також суттєву небезпеку. Зокрема, у квітні 2000 р. під час навчань на Гончаровському полігоні під Києвом тактична ракета "Точка-М" збилася з курсу траєкторії польоту і пролетівши 90 км потрапила у 9-ти поверховий житловий будинок у м. Броварах (Київська обл.). Ракета пробила бетонне перекриття на декількох поверхах, ударною хвилею вибило вікна, три особи загинуло, 5 - отримали тяжкі поранення і десятки залишилися без даху над головою.

У жовтні 2001 р. розгорівся скандал через збитий російський літак Ту-154 над Чорним морем. Під час військових навчань ППО України за участі російських військових представників з Кримського полігону була запущена фугасна ракета С-200Д по навчальній мішені. Унаслідок збою напівактивного пристрою самонаведення на ціль та наявності у повітряному коридорі літака цивільної авіації спричинило ураження літака осколками (сталевими кульками) ракети, в результаті чого він вибухнув і впав у море. Внаслідок катастрофи загинуло 78 людей - 66 пасажирів (переважно громадяни Ізраїлю) і 12 членів екіпажу.

День 22 липня 2002 р. запам'ятався як чорна, кривава субота, Скнилівська трагедія. Під час свята на честь 60-ліття 14 авіаційного корпусу ВПС України упав у натовп глядачів бойовий винищувач Су-27УБ. У трагедії загинуло 83 людини, серед них 23 дитини, 115 осіб госпіталізовано, велика кількість отримали легкі поранення, всі, хто спостерігав цю трагедію отримали шок.

Через підрив боєприпасів на території військового полігону, що розміщений в двох кілометрах від м. Староконстантинівка Хмельницької обл. у лютому 2004 р. ударною хвилею вибило шиби в жилих будівлях і в приміщеннях підприємств, які розміщені на окраїні міста. На щастя люди не постраждали.

Наведено найрезонансніші, відомі широкому загалу нещасні випадки військового характеру, аналіз яких дає чітке уявлення про характер і особливості небезпек життєдіяльності людини цього типу.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

3.12.2. Небезпечні знахідки

217

Рис. 59. Гранати Ф-1, часів Другої світової війни

Легковажне ставлення населення до вибухонебезпечних знахідок призводить до трагічних випадків. Так, у 1985 р. від вибуху снаряда загинуло п'ятеро дітей із села Толокань Вишгородсь-кого району. У 2001 р. п'ятеро молодих людей у с. Вербляни Яворівського району померли від отриманих смертельних поранень в результаті вибуху боєприпасу, який вони кинули у багаття. У червні 2004 р. вибухом снаряду, знайденого у купі сміття на території колишнього зерносховища, в селищі Вороновиця Вінницького району одного чоловіка вбито, чотирьох поранено.

Після Другої світової війни траплялися випадки отримання поранень під час розбирання боєприпасів стрілецької зброї - патронів зі спеціальними кулями (запальних, пристрілкових - розривних). Подібні трагічні випадки досить часто трапляються, оскільки після останніх двох воєн ще залишилися невиявленими надзвичайно багато боєприпасів. Так, авіаційна бомба, скинута з літака, під час Другої світової війни заривалася на глибину 2-3 м, не розірвавшись вона знаходиться в землі, чекаючи на жертву. Ні в якому разі не можна дотикатися до вибухонебезпечних предметів, демонтувати їх.

Рис. 60. Найпоширеніші патрони Рис. 61. Ручні гранати Другої Світової Другої світової війни війни

218

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

Потрібно пам'ятати, що вибухівка по-різному реагує на удари та зміну температури, і реакцію небезпечної знахідки нефахівцю передбачити неможливо. Тому у разі виявлення вибухонебезпечних предметів необхідно огородити територію, на якій вона знаходиться, нікого не допускати до цього місця, для цього організувати з числа місцевих жителів чергування до прибуття фахівців, повідомити служби МНС, міліції, органи влади, військовий комісаріат.

Потенційну небезпеку несуть колишні місця жорстоких бойових дій, сховки партизанських формувань, закинуті старі стрільбища, території колишніх підприємств, тощо. Статистичні дані МНС України за 2002 р. свідчать, що обсяг виконаних операцій фахівцями служби МНС України з метою виявлення і знешкодження застарілих боєприпасів, вибухових предметів та речовин становить 70% від кількості всіх операцій по цілій країні.

Згідно зі статистичними даними МНС України у Львівській обл. виявлено та знешкоджено у 2001 р. 77 одиниць небезпечних боєприпасів, у 2002 р. - 47, у 2003 р. - 68, за два місяці 2004 р. - 5 одиниць.

Рис. 62. Небезпечна знахідка і комісія по її знешкодженню

За 2001 р. сапери виявили та знешкодили близько 1,5 тис. вибухонебезпечних предметів, у тому числі -майже 1 000 авіабомб, сотні мін, снарядів, гранат. Крім цього у Білоцерківському районі біля с, Фурси в урочищі знайдено арсенал часів війни який налічував одних лише авіабомб понад тисячу одиниць. Як з'ясувалося, під час відступу солдати вермахту підірвали в тому місці склад боєприпасів, в результаті ці боєприпаси вагою від 50 кг до кількох тонн розкидало по урочищі. Спеціалістам МНС довелося серйозно попрацювати, оскільки авіабомби мали складну конструкцію.

На початку 2004 р. севастопольський підприємець разом з двома товаришами на дні Камишової бухти знайшли металевий циліндр. Вони його підняли з дна і за допомогою автокрана загрузили в кузов самоскида і везли через ціле місто. У себе на подвір'ї скинули небезпечну знахідку з кузова і заходилися її розбирати, в результаті стався вибух. Як наслідок підприємець отримав поранення, а двоє його товаришів загинули від отриманих поранень. Як з'ясували згодом це була 960 кілограмова донна німецька міна LMB часів Другої світової війни. Спрацював і вибухнув тільки протирозрядний механізм міни.

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

219

У випадку вибуху бойового заряду міни всі будівлі в радіусі 20 м були би зруйновані, ударна хвиля вибила б шибки з рамами вікон на відстані до 160 м, уражаючі осколки були би розкинені на площу радіусом до 1 830 м.

Кожна з мін такого типу містить декілька детонаторів різних типів. Крім цього їх приводили в дію від потрапляння на них світла, від впливу звукового, магнітного чи теплового поля. Час спрацювання детонаторів встановлювали під час збирання боєприпасу індивідуально (від 15 хв до 12 діб). Міни начинялися морською сумішшю (суміш тринітротолуолу, гексилу, алюмінієвої тирси), потужність вибуху цієї суміші перевищує руйнівну силу тротилу на 30%, тротиловий еквівалент знайденої міни становив 1 000 кг.

Для знешкодження міни організовано штаб з ліквідації надзвичайних ситуацій. У Севастополь були терміново викликані провідні спеціалісти з багатьох регіонів України, а також російські і німецькі спеціалісти. Було евакуйовано близько ЗО тис. людей з можливого епіцентру ураження від осколків міни. Небезпечна знахідка тримала в страху і напруженні жителів Севастополя протягом дев'яти діб.

Побудовані за часів Другої світової війни фашистські бункери, склади боєприпасів приховують серйозну небезпеку, оскільки крім боєприпасів звичайної дії можуть містити бактеріологічну, хімічну зброю. Ніхто точно не може сказати, що зберігається в законсервованих бункерах вермахту. Про існування бункерів-лабо-раторій хімічної та бактеріологічної зброї, а тепер небезпечних місць, свідчать численні документи. Наприклад, знайдений у 70-х роках у берлінському муніципальному архіві звіт про експеримент, що проводився в бункері з Кенігсбергу (нині Калі-нінград) за 1943 р. засвідчує зараження і жахливу дію на організм людини застосування бойового спецзасобу.

Тому не слід "досліджувати" невідомі, закинуті об'єкти, незрозумілого походження предмети, а сповіщати про місце їхнього знаходження у відповідні служби цивільного захисту, МВС, державні органи управління.

3.12.3. Екологічні небезпеки, зумовлені діяльністю військових

У 1992 р. під егідою ЮНЕСКО в Ріо-де-Женейро відбулася міжнародна конференція з захисту атмосфери і озонового шару, океанів, у тім числі відкриті і закриті моря, джерела прісної води, а також з контролю над шкідливими викидами небезпечних відходів. Одним із проблемних питань була загроза екології військовими випробовуваннями, утилізації застарілих боєприпасів.

У 1994-1995 р. у невеличкому селищі Соснівка Львівської обл. був зареєстрований флюороз - надмірна доза фтору в організмі людини. Понад тисячу людей уразила хвороба - кришилися зуби, кістки втрачали міцність. Фахівці визначили, що вміст фтору у Соснівському водозаборі в 3-4 рази перевищував допустимі норми. Однією з імовірних версій місцева влада, згідно з кореспондентським дослідженням О. Яценка і В. Люля, вважає наслідки ліквідації наприкінці 80-х років секретного військового об'єкта стратегічного призначення колишнього СРСР.

Колосальною проблемою забруднення навколишнього середовища, зокрема морів і океанів, не тільки отруйними викидами відходів виробництва але й боєприпасами ОР. Так, затоплені в Балтійському морі хімічні боєприпаси Вермахту становить 300 тис. тони отрути. Іприт, люзіт погано розчиняються у воді, тому витікаючи з проржавілих ємностей осідають в мул. Небезпечні дози отрути нако-

220

3. Безпека людини в різних сферах життєдіяльності

пичуються у рослинах, зоопланктоні та рибі, яка з часом може пристосуватися до нових умов вони є надзвичайно небезпечними для людини яка їх споживає.

У 1990 р. на березі Двінської затоки Білого моря біля Архангельська було виявлено мільйони мертвої риби, морських зірок, десятки тисяч крабів та молюсків, отруєних іпритом з затоплених німецьких боєприпасів.

Рибаки в Балтійському морі разом з уловом регулярно витягають бочки з іпритом, люзітом, бомби, снаряди й інші ємності, з яких витікає густа жовтувата рідина, яка як мінімум спричинює сліпоту. З 1985 по 1995 р., за даними Міжнародного центру конверсії в Бонні (В1СС), було зареєстровано приблизно 350 випадків виявлення хімічних боєприпасів разом з рибою тільки на датських траулерах.

Отже проблема забруднення навколишнього середовища отруйними речовинами з закинутих військових об'єктів і боєприпасів є глобальною проблемою, яка зачіпає життєві інтереси не лише окремих регіонів, країн але багатьох країн світу.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.