СЛОВНИК З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

І. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ + СПРОЩЕННЯ

1. Абандон - (фр., відмова) юр. 1. Відмова від нерухомості у зв'язку з її неприбутковістю, непродуктивністю, заборгованістю за нього. 2. Відмова спадкоємців від майна на користь кредиторів. 3. У страховому праві - відмова страхівника від залишків частково застрахованої речі на користь страхового товариства, за що останнє зобов'язане виплатити першому повну страхову премію.

2. Аджестер (від англ. adjuster) — ще диспашер — службова особа, яка складає документ — диспашу, засвідчуючи цим суму витрат у разі аварії транспортного судна, і встановлює пропорції (частки) витрат, які нестимуть власник судна, особа, що його застрахувала, та власник вантажу. 

3. Адресат — установа чи особа, якій надіслано документ.

4. Ажитація (фр. agitation, від латин. agitatio — приведення в рух) — велике збудження, нервово-збуджений стан, сильне хвилювання. 

5. Акредитація (від латин. accredo-довіряю) — 1. У міжнародному праві — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації. 2. У журналістській практиці — офіційно надане журналістам право брати участь у прес-конференціях, бути спостерігачами на конференціях, зборах, з'їздах, сесіях парламенту тощо.

6. Алієнтація (від. англ. alienation — відлучення) — 1. Відчуження майна. 2. Дія, пов'язана зі зміною власника акції майна, капіталу, тобто передача власності однією особою іншій. 

7. Антиципація (від латин. anticipatio, anticipo-сприймаю заздалегідь) — 1. Дії, спрямовані на передбачення явищ, подій, прогнозування перебігу обставин. 2. В економіці — попередня виплата боргу (боргових зобов'язань) до встановленого терміну або попереднє стягнення податків, грошових зборів до передбаченого чинним законодавством строку. 

8. Апартеїд — доведена до крайньої межі тотальна расова дискримінація, яку здійснює державна влада шляхом прийняття та застосування законів, розпоряджень та інших офіційних методів і засобів

9. Біпатриди (від латин. bi... — подвоєння та грец. patris (patridos) — батьківщина) — особи, які одночасно мають громадянство двох або більше країн. 

10. Гіпотеза — складова частина норми права, що визначає умови, за наявності яких суб’єкти права повинні здійснювати свої права й обов’язки, визначені в диспозиції цієї норми. 

Іі. Апостроф

1. Аб'юрація (латин. abjuratio, від abjuro — клятвено відрікаюсь) — прилюдне зречення віри або своїх переконань.

2. Об’єднання громадян — добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадянами своїх прав і свобод. Об’єднання громадян визнається політичною партією або громадською організацією (ст. 1 Закону України “Про об’єднання громадян”). 

3. Об’єкт злочину — суспільні відносини, проти яких спрямовано злочин.

4. Об’єктивність розслідування — принцип кримінально-процесуального права, що полягає у встановленні повної істини у провадженій справі з урахуванням усіх обставин, які викривають як звинуваченого, так і тих, що свідчать на його користь. Ніхто при цьому не вправі домагатися показань шляхом насильства, погроз, а також примушувати обвинуваченого доказувати свою невинність.

5. Сім'я - первинна клітинка громадянського суспільства, в якій реалізується дітородна, виховна та інші функції суспільного життя; союз людей, оснований на добровільному й рівноправному шлюбі.

6. Суб'єктивне право (право громадянина) - передбачена певною нормою права можливість суб'єкта поводитися певним чином. 

7. В'язниця - установа і приміщення, де люди відбувають покарання шляхом позбавлення волі.

8. Ув'язнення - відповідно до кримінально-процесуального законодавства України є запобіжним заходом щодо обвинуваченого, підсудного, підозрюваного у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі.

9. Обов'язок (юридичний) - передбачені правом міра й вид необхідної поведінки суб'єкта.

10. Правосуб'єктність - це можливість чи здатність особи бути суб'єктом права з усіма відповідними наслідками.

Ііі. М’ який знак

1. Альменда (нім. Allmende, від старонім. Algemeinde-належне всім) -у країнах Західної Європи — земля, що належить громаді і спільно нею використовується.

2. Альтинг - парламент в Ісландії.

3. Біль (англ. bill — вексель, від латин. bulla — печатка, документ з печаткою) — 1-У країнах англосаксонської правової системи проект закону, що вноситься на розгляд парламенту. 2. Назва окремих правових актів, що стали законами, напр,, "Білль про громадянство".

4. Відомість — різновид документа, що використовується в банківській справі, банківській системі тощо. Перелік будь-яких даних, розташованих у певному порядку. 

5. Власність — історично зумовлена суспільна форма володіння матеріальними та нематеріальними благами, яка виражає суспільні та виробничі взаємовідносини між людьми в процесі суспільного виробництва, розподілу, обміну та споживання.

6. Рівноправність — юридичний, зокрема конституційний, порядок, при якому всі однойменні суб’єкти права, насамперед громадяни, мають рівні юридичні права незважаючи на вік, стать, расову приналежність, національність, політичні або релігійні переконання, соціальний, майновий стан і т. ін. 

7. Штемпель — прилад з випуклим стороннім зоображенням малюнка чи напису, що слугує для одержання відбитку, накладання печатки, клейма.

8. Халатність — невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов’язків через недбале або несумлінне ставлення, що завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам або правам та інтересам інших осіб, права яких охороняються законом. 

9. Суспільство - форма життєдіяльності людей, що склалась історично й відокремилась від навколишньої природи.

10. Альтернат (фр. alternat, від латин. alterno — чергую, змінюю) — сукупність норм, правил, що регламентують порядок підписання міжнародних угод, контрактів (черговість зазначення сторін договору, місце розташування підписів, печаток тощо).