Іv. Подвоення приголосних та подовження
1. Адекватне (буквальне) тлумачення — тлумачення права, коли зміст правової норми, що роз'ясняється, збігається з її текстуальним вираженням. Найбільш розповсюджений вид тлумачення.
2. Бонітування - (латин. bonitas — доброякісність, добротність, відповідність) — позитивна оцінка якостей с. -г. тварин, худоби для встановлення їх племінної або господарської придатності, а також якісні показники ґрунтів і рослин для прийняття рішень щодо ефективного їх використання.
3. Вимагання — вимога передачі індивідуального майна громадян чи права на майно, вчинення будь-яких дій майнового характеру під погрозою насильства над потерпілим 12 або його близькими, розголошення відомостей, що ганьблять особу чи її близьких, пошкодження чи знищення їхнього майна
4. Вотування (від латин. votum — бажати) — приймати рішення голосуванням.
5. Імматрикуляція (лат.) - приєднання, внесення в список студентів.
6. Затримання — у кримінальному процесі короткочасна міра примусу, що застосовується до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, з метою з’ясування її причетності до злочину і вирішення питання про застосування до нього запобіжного заходу — взяття під варту.
7. Андинування (англ. odden to supply) — пропозиція власника товару на його поставку (продаж).
8. Дізнання — початкова форма попереднього розслідування. Основна функція Д. — проведення оперативно-розшукових заходів та невідкладних слідчих дій з метою виявлення ознак злочину та осіб, які його здійснили.
9. Аффідевіт - письмові показі, які надано під присягою.
10. Невизнання - це відмова визнавати ситуацію, створену неправомірними актами. Як приклад можна навести невизнання юридичної чинності протиправних договорів, територіальних змін у результаті агресивної війни, протиправних режимів тощо. У певних ситуаціях держави вдаються до розриву дипломатичних і консульських відносин для захисту своїх прав. У рамках міжнародних організацій передбачені санкції, що передбачають призупинення членства та виключення з організації.
V. Правопис префіксів та суфіксів
1. Банкрутство (від італ. bancarotto) — 1. Фінансова неспроможність боржника. Неможливість сплатити боргові зобов'язання за браком коштів. Платіжна неспроможність, фінансовий крах. Юридична чи фізична особа оголошується банкрутом тоді, коли сума заборгованості, пред'явлена боржникові до сплати або несплаченої у строк, перевищує задокументовану вартість рухомого чи нерухомого майна. Б. може бути добровільним, пов'язаним із заявою до суду боржника; примусовим — при зверненні до суду кредиторів. Майно банкрута продається з аукціону або здається в оренду чи переходить в акціонерну власність. 2. Переносно-неспроможність, крах планів, політична поразка, нездатність виконати взяті зобов'язання.
2. Бездіяльність — злочинна, суспільно-небезпечна, усвідомлена, вольова, пасивна поведінка особи, тобто невиконання особою покладеного на неї обов’язку діяти певним чином під загрозою кримінальної відповідальності.
3. Браконьєрство — незаконне полювання, яке здійснюється у заборонений час, у недозволених місцях, забороненими методами і способами
4. Бродяжництво — спосіб паразитичного існування, який полягає у переміщенні протягом тривалого часу з одного населеного пункту до іншого або в межах одного міста особи, що не має постійного місця проживання або залишила його та існує на нетрудові доходи.
5. Розшук — діяльність органів слідства чи дізнання, адміністрації місць позбавлення волі, інших компетентних органів, спрямована на знаходження обвинувачених, які ухиляються від слідства і суду; засуджених, які ухиляються від виконання вироку або втекли з місць ув’язнення; осіб, які безвісно зникли.
6. Громадянство - необмежений у просторі й часі правовий зв'язок особи з конкретною державою, який зумовлює поширення на особу всіх конституційних прав та обов'язків.
7. Підзаконний акт - акт компетентного державного органу, що видається на підставі й на виконання законів.
8. Розписка — письмове підтвердження певної дії, яку вже завершено.
9. Розпорядження — правовий акт управління, що видається одноособово керівником, головним чином колегіального органу державного управління з метою вирішення оперативних питань, виконання яких не потребує обговорення.
10. Підсудний — особа, яка була притягнута до участі у справі як обвинувачена після віддання її до суду.