- •Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини
- •Радіаційне забруднення та радіаційна обробка продуктів харчування
- •Контроль
- •Можливості зниження концентрації радіонуклідів у продуктах та рекомендації щодо харчування людей
- •Радіаційна обробка
- •Забруднення продуктів харчування пестицидами
- •Забруднення продуктів харчування важкими металами
- •Заходи щодо зменшення вмісту важких металів
- •Забруднення харчових продуктів і сировини антибактеріальними речовинами
- •Гормональні препарати
Пономарьов П. X., Сирохман і. В.
Безпека харчових продуктів та продовольчої сировини
Забруднення харчової продукції нітратами.
Радіаційне забруднення та радіаційна обробка продуктів харчування.
Забруднення продуктів харчування і прод. сировини пестицидами.
Забруднення продуктів харчування і прод. сировини важкими металами.
Забруднення продуктів харчування і прод. сировини антибактеріальними речовинами.
Харчові добавки.
Деякі шляхи досягнення екологічної чистоти навколишнього середовища та продуктів харчування.
Збалансоване, повноцінне та адекватне харчування.
Радіаційне забруднення та радіаційна обробка продуктів харчування
Поняття: радіоактивність, ізотопи, радіонукліди α, β, γ - випромінювання.
Радіоактивність рослин і тварин, а власне і харчових продуктів зумовлена всіма ізотопами, які потрапляють з різних джерел (природних і штучних).
Ізотопи поділяються на 2 групи. До першої відносять радіонукліди, які містяться у суміші із стабільними елементами, що беруть участь в обміні речовин і рослин і тварин (К40, С14, Н3), до другої - всі інші.
Через листя і коріння рад. речовини потрапляють у рослини, а потім в органи тварин, з продуктами і водою в органи людини.
При вивченні дп випромінювання на організм людини було встановлено такі особливості:
- навіть незначна кількість поглиненої Е випромінювання спричинює глибокі біологічні зміни в організмі;
- наявність прихованого (інкубаційного) періоду дії іонізуючого випромінювання;
- випромінювання має генетичний ефект;
- органи живого організму мають різну чутливість до випромінювання (так як і різні організми);
- опромінювання залежить від частоти. Одноразове опромінювання у великій дозі спричинює більш глибокі зміни.
Основним джерелом опромінювання людини є радіоактивні речовини, які потрапляють з їжею (а також з водою, повітрям через шкіру, рани). Якщо радіонукліди однотипні з елементами, що споживає людина з їжею (Na- К, СІ, Са, Fe, Mn, І, та ін.), то вони швидко виводяться з організму разом з ними. Окремі радіоактивні речовини концентруються в різних внутрішніх органах. Елементи, які акумулюються в м'яких тканинах і органах легко виділяються.
Джерела α-випромінювання (родій, уран, плутоній), β-випромінювання (стронцій, ітрій) і γ-випромінювання (цирконій) відкладаються в кістках у вигляді хімічно зв'язаних сполук з кістковою тканиною і тому важко виводяться з організму.
Деякі речовини харчових продуктів (пектинові, барвники) утворюють нерозчинні сполуки із Sr, Co, Pb, Са та іншими важкими металами, які не перетравлюються і виводяться із організму. Ці речовини виконують радіозахисну функцію, тому пектин і пектиновмісні продукти (чорна смородина, агрус та ін.) використовуються у лікувальному харчуванні для виведення радіоактивних елементів з організму.
Первинний процес дії радіоактивних речовин в організмі людини - це іонізація.
При дії на складні речовини, молекули яких складаються з багатьох різних атомів, вони розподіляються (дисоціація). Це - пряма дія на прості або складні речовини організму людини.
Більш суттєва роль - непрямої дії. Це утворення вільних радикалів пероксиду Н2О2 і гідроперекису (НО2) водню (в результаті іонізації молекул води), які як сильні окиснювачі мають високу хімічну активність і вступають в реакцію з білком, ферментами та іншими елементами біологічної тканини, що призводить до зміни біологічних процесів.
Патологічні процеси в організмі (загибель клітин, ріст пухлин) пов'язані з хромосомними ураженнями соматичних клітин.
Нині на основі численних радіобіологічних експериментів на клітинному і молекулярному рівнях однозначно прийнято концепцію безпорогової залежності „доза - біологічних ефект", згідно з якою навіть поодиноко заряджена частинка створює уражувальний ефект, який здатний викликати порушення в спадковому апараті клітини (мутації).
Тезу про відсутність порогу ушкоджувальної дії радіоактивного опромінювання і повністю безпечних доз викладено в рішеннях МКРЗ (міжнародної комісії радіоактивного захисту), МАГАТЕ і Наукового комітету з дії атомної реакції (НКДАР) при ООН.
Отже - споживання продуктів, які містять радіонукліди в межах допустимих рівнів, затверджених Голов. сан. лік. є безпечним для організму людини.